Рівно п’ять місяців тому, 29 серпня 2019 року, Верховна Рада проголосувала за новий склад Кабінету Міністрів. Велике об’єднане Міністерство культури, молоді та спорту (МКМС) очолив екскерівник медіагрупи StarLightMedia й телеканалу СТБ Володимир Бородянський. Відтоді міністерство встигло розпочати кілька вкрай важливих великих і складних реформ, а також низку менших.

Сам міністр, підбиваючи напередодні нового року підсумки роботи своєї команди, відзначив такі результати.

1. Початок масштабної кампанії мобільності молоді. На це в держбюджеті на 2020 рік виділено 500 млн грн. У рамках програми діти з різних регіонів України будуть здійснювати навчальні мандрівки країною. 2020 року в програмі буде задіяна кожна п’ята школа України, в тому числі планується, що в ній зможе брати участь молодь із окупованого Донбасу. З досвіду інших країн можна сказати, що це дієвий інструмент посилення взаєморозуміння всередині строкатих суспільств: наприклад, у Канаді під час літніх канікул практикують проживання дітей із англомовних провінцій у родинах із франкомовних провінцій і навпаки.

2. Розвиток туризму. На розвиток туризму в Україні закладено 240 млн гривень. Зокрема, до осені уряд планує запустити єдиний туристичний портал, що працюватиме як онлайн, так і в телефонному режимі. Також у регіонах планують створити локальні туристично-інформаційні центри. Це дуже на часі, особливо ураховуючи, що в останні роки міста України регулярно потрапляють до тих чи інших іноземних рейтингів як туристичні місця, варті відвідин.

3. Ратифікація угоди про приєднання України до Eurimages – Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів. Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила відповідний закон 19 грудня. Його подав президент Володимир Зеленський, але, за даними «Детектора медіа», створювався закон саме в Кабінеті Міністрів. І абсолютно точно ми можемо сказати, що саме за активної участі МКМС було написано зареєстрований депутатами Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики і рекомендований до ухвалення за основу в першому читанні законопроєкт «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України (щодо підвищення ефективності роботи Національної суспільної телерадіокомпанії України)». Просто реєструвати проєкти законів від уряду – це найдовший шлях.

4. Зміна порядку використання коштів підтримки кінематографії. Нагадаємо, що уряд ухвалив відповідну постанову 27 грудня. Постанові передувало ухвалення довгоочікуваного закону про рібейти для іноземних кіновиробників, який не сприймала попередня влада, бо не розуміла механізму їхньої дії; перегляд результатів організованого попередніми очільниками галузі пітчингу Держкіно через надмірний обсяг розподілених коштів і проведення нового пітчингу; а також аналіз ефективності роботи Держкіно за попередні п’ять років, який може вилитися в нові правила пітчингів і, зокрема, в рейтингування продюсерів.

5. Розроблено концепцію виявлення, аналізу і протидії дезінформації в інформаційному просторі України та оформлено її в чернетку законопроєкту про протидію дезінформації.

6. Цирк без тварин. Усі державні цирки протягом року припинять використовувати тварин у циркових виставах. Тварин планують передати реабілітаційним центрам – зокрема, домовилися про це із «Фельдман Еко-Парк».

7. Створення національної стратегії розвитку фізичної культури і спорту до 2032 року. Стратегія передбачає розвиток спортивної інфраструктури (відповідну концепцію також було розроблено та презентовано. Її основна ідея – будівництво мультифункціональних арен для 15–20 видів спорту), збільшення фінансування, визначення пріоритетних видів спорту та провідних спортсменів в Україні, а також автономізацію і самодостатність спортивних федерацій. Крім того, МКМС опікується підготовкою та участю українських спортсменів в Олімпіаді в Токіо і максимізацією аудиторії, яка дивитиметься телетрансляцію змагань. Наразі міністерство розглядає пропозиції від трьох медіагруп («1+1 медіа», «Медіа Групи Україна» та Inter Media Group) щодо ефірного часу, який вони готові надати під показ Олімпіади; найбільша з отриманих пропозицій становить 20 тис. GRP.

8. Перезавантаження мистецької освіти в Україні та створення проєкту «Мистецька освіта майбутнього». До березня МКМС збирає думки представників фахової спільноти про те, якою має бути мистецька освіта в нашій країні – і початкова, й вища, і в перспективі наскрізна. Наступним етапом стане обговорення програми дій або дорожньої карти необхідних змін.

9. Проведення Форуму єдності в Маріуполі. Уперше за багато років медійники, чиновники, міжнародні донори та інші стейкхолдери всі разом зібралися в Маріуполі та обговорювали конкретні кроки в гуманітарній політиці держави, спрямовані на повернення в Україну окупованого Донбасу.

10. Перебудова роботи міністерства: вся перелічена діяльність велася на фоні проведення глобального функціонального аудиту трьох міністерств у складі МКМС, розділення функцій формування політик та їхньої реалізації. Із 2020 року міністерство займається тільки формуванням політик, а їх реалізація і втілення переходять до новостворених профільних інституцій (агентств, фондів, інспекцій, служб), підпорядкованих МКМС. На додачу до Держкіно, Українського культурного фонду, Українського інституту книги та Українського інституту національної пам’яті, у 2020 році будуть створені Державне агентство з питань мистецтв, Державне агентство з питань мистецької освіти, Державне агентство розвитку молоді та громадянського суспільства, Державне агентство спорту, Державне агентство розвитку туризму, Державна інспекція культурної спадщини, Державна служба охорони культурної спадщини. Усі нові інституції створюються в межах бюджету МКМС.

Від себе до переліку перспективних кроків, здійснених МКМС, додамо формування нового складу Комітету Шевченківської премії, початок створення на Херсонщині Музею монументальної пропаганди, початок створення безкоштовної онлайн-платформи для вивчення української мови, початок створення Музею сучасного мистецтва. І нагадаємо про додаткові «фактори комфорту»: за п’ять місяців роботи команда МКМС встигла пережити обшук Національним антикорупційним бюро приміщення колишнього Міністерства інформаційної політики та пожежу у приміщенні колишнього Міністерства культури, де нині розташовується МКМС.

Серед кроків, результат яких суспільству ще належить оцінити, – закриття UATV і створення іномовлення на базі «Укрінформу» та НСТУ, запуск телеканалу для окупованого Донбасу і призначення голови Держкіно, що затяглося, але не з вини міністерства.

Природно, що така кількість ініційованих змін не могла не викликати спротиву від тих, кого міністерство реформує. Нині найбільше на слуху критика журналістами та медіаекспертами законопроєкту щодо дезінформації. «Детектор медіа» бере активну участь у публічному обговоренні цього проєкту, і ми би сказали неправду, якби стали стверджувати, що критики законопроєкту несправедливі до його авторів. Попереду в усіх учасників процесу – непростий шлях пошуку консенсусу щодо ефективних механізмів боротьби з дезінформацією в українських умовах.

Але прикметно, що протест медійників – єдиний, котрий виник не через гроші. Решта невдоволених протестували саме через те, що міністерство у процесі реформ перерозподіляло фінансування. Про першу хвилю протестантів – кінематографістів – ви, мабуть, уже забули: у вересні більше 150 кінематографістів написали відкритого листа президенту та міністру із закликом не скасовувати результати 11-го пітчингу Держкіно. Тоді президент їхнє звернення проігнорував.

Набагато ефективніше спрацювали спортсмени: за чутками, що циркулюють на ринку, незадоволені своїм фінансуванням федерації методично та непублічно комунікували своє невдоволення Офісу президента. Що зрештою і спричинило знамените доручення Володимира Зеленського прем’єр-міністру Олексію Гончаруку подумати про розукрупнення МКМС: мова, ймовірно, про те, щоби забрати спорт із-під відання Володимира Бородянського.

На погляд автора, такий крок тепер був би недоречним. Об’єднане міністерство повноцінно запрацювало тільки із 2 січня. До того тривала реорганізація трьох міністерств в одне, й на цей процес держава витратила не тільки сили та час, але й кошти. Крім того, на досягнення заявленого у програмі діяльності уряду спортивного KPI у вигляді зростання до 40 % кількості українців, що регулярно займаються спортом або фізичною активністю, об’єктивно потрібен час. А кроки на цьому шляху, що їх наразі робить міністерство, виглядають цілком слушними.

Фото: novakdjokovicfoundation.org