Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) та Європейська федерація журналістів (ЄФЖ) приєдналися до заяви свого члена – Національної спілки журналістів України (НСЖУ) – про загрозу свободі слова через відмову Нацради в продовженні цифрових ліцензій п’яти компаній групи «112 Україна».

27 вересня голова НСЖУ Сергій Томіленко написав у фейсбуку, що «стурбований жорстким рішенням Нацради. Вона поставила під загрозу сотні робочих місць журналістів та співробітників телеканалу 112 Україна». Він заявив, що НСЖУ сприймає рішення Нацради «як спробу обмежити свободу слова і впровадити цензуру. Адже 112 канал – лідер новинного мовлення. І часто критикує владу або дає можливість донести свою позицію критикам влади». І пообіцяв інформувати міжнародних партнерів про ситуацію з ліцензіями каналу «112 Україна» та загалом «про стан свободи слова в країні».

Того ж дня МФЖ та ЄФЖ теж висловили стурбованість через рішення, яке «загрожує свободі слова та засобам для існування сотень медіапрацівників» (гендиректор «112 Україна» Єгор Бенкендорф пізніше повідомив, що скорочень колективу не планується). Генеральний секретар МФЖ Ентоні Беллангер назвав рішення Нацради «необґрунтованим» (хоча мотивацією Нацради стали систематичні порушення компаніями ліцензійних та конкурсних умов, за що кожна компанія мала по вісім санкцій). «Ми вимагаємо від регулятора негайно скасувати це рішення. Україна заслуговує на свободу засобів масової інформації, та будь-яка спроба приглушити різні голоси серйозно підриває демократію», – заявив він.

При цьому МФЖ та ЄФЖ зауважили, що канал «112 Україна», «який часто був критичним до української влади», з 2018 року належить Тарасу Козаку – соратнику проросійського політика Віктора Медведчука. І процитували заяву міжнародної редакційної ради «112 Україна», яка назвала рішення регулятора «незаконним», «політично мотивованим», «наслідком якого є подальший наступ на права журналістів і згортання свободи слова в Україні». Нагадаємо, що до складу міжнародної редакційної ради «112 Україна» входять генеральний продюсер каналу Артем Марчевський, генеральний директор Єгор Бенкендорф, народний депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Олег Волошин, проросійські євродепутати Нейтан Гілл (Велика Британія), Девід Коберн (Велика Британія) та Арне Геріке (Німеччина).

Про те, що відмова в продовженні цифрових ліцензій є наступом на свободу слова говорили представники каналу «112 Україна» під час засідання Нацради, їх підтримував однопартієць Віктора Медведчука і Тараса Козака, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Нестор Шуфрич.

У відповідь їм члени Нацради наголошували, що це питання не має стосунку до свободи слова, а йдеться про систематичні порушення закону та умов ліцензій, а також конкурсних умов, які передбачали регіональне та місцеве мовлення на цих частотах, а не мовлення загальнонаціонального каналу. Досі кілька десятків місцевих і регіональних мовників не мають цифрових ліцензій. З огляду на майбутнє остаточне вимкнення аналогового мовлення 31 грудня 2019 року та відсутність вільних цифрових частот, ці мовники можуть узагалі зникнути. Звільнення регіонального частотного ресурсу, який займали компанії з групи «112 Україна», дає шанс регіональним і місцевим компаніям отримати цифрові ліцензії.

Рішення Нацради щодо відмови групі «112 Україна» привітала очільниця Незалежної асоціації телерадіомовників Катерина М’ясникова, назвавши його «відновленням справедливості». «Колегам зі “112 Україна” бажаю правильно поставитися до ситуації, що склалася, адже чесне регуляторне поле потрібно всім без винятку медіа. Ліцензії, на основі яких ви мовили, були отримані нечесно. Тоді було порушено права декількох десятків незалежних медіа і, найголовніше, мільйонів глядачів, які мають право на доступ до локальної інформації. Працювати спокійно та чесно, використовуючи такі ліцензії, неможливо. Ваша компанія втратила б їх у будь-якому разі, якщо не за рішенням Національної ради, то за рішенням Європейського суду з прав людини, який уже перейшов на останню стадію розгляду позову члена асоціації – міської телерадіокомпанії «Чернівці». Визнайте, що рішення про придбання таких непевних ліцензій було помилковим, та продовжуйте мовлення в супутниково-кабельному форматі», – написала пані М’ясникова на фейсбуку.

Медіаюрист, юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий також вважає, що в цій справі недоречно говорити про цензуру й наступ на свободу слова, а йдеться про регулювання. «Якби телеканал дотримувався вимог програмної концепції та організував мовлення в регіональних мультиплексах з відповідним програмним наповненням, то ніяких проблем би в нього не було», – говорив він в ефірі «Громадського радіо».

«Детектор медіа» неодноразово писав про те, що у 2011 році п’ять новостворених компаній без досвіду мовлення отримали цифрові ліцензії під час конкурсу на регіональне та місцеве цифрове мовлення, здобувши частоти в усіх регіонах, окрім Одеської області. У них були пов'язані між собою власники й керівництво, ідентичні програмні концепції стандартного змісту (розважально-інформаційні з фільмопоказом). Фактично Нацрада минулого скликання створила загальнонаціональну мережу на частотах, призначених для регіонального й місцевого мовлення, тоді як більше сотні місцевих і регіональних мовників залишилися без цифрових ліцензій. І мережу цю було створено під продаж, що й сталося через два роки, після чого і стартував новий загальнонаціональний інформаційний телеканал «112 Україна» як на супутнику, так і в цифровому ефірі. При цьому в Нацради попереднього скликання компанії встигли змінити тільки логотипи, а програмні концепції в них залишилися старими.

Кілька місцевих мовників, які програли конкурс компаніям, пізніше афілійованим зі «112 Україна», оскаржили результати конкурсу. В Україні вони програли суди. Тому один з мовників дійшов до Європейського суду з прав людини, де вже завершується розгляд його скарги.

Ситуація для «112 Україна» змінилася з переобранням складу Нацради. Нові члени регуляторного органу дослухалися до точки зору громадськості та регіональних і місцевих мовників про несправедливий розподіл частотного ресурсу. Нова Нацрада протягом 2015–2018 років 34 рази відмовляла групі «112 Україна» в переоформленні ліцензій та не давала узаконити мовлення «112 Україна» на базі регіональних частот, оскільки вважала, що на цих частотах мають мовити саме регіональні або місцеві мовники, а не ще один загальнонаціональний канал.

Анулювати ліцензії сам регулятор можливості не мав, тож Нацрада йшла за процедурою. Періодично проводила перевірки, фіксувала порушення, застосовувала санкції. З 2015 по 2019 роки кожна з п’яти регіональних компаній «112 Україна» отримала шість попереджень, штраф і позов Нацради до суду щодо анулювання ліцензії за недотримання визначених ліцензіями програмних концепцій. Усі компанії не сплатили штрафів та оскаржили в суді всі рішення Нацради про санкції та про відмови в переоформленні ліцензій. Нацрада поступово виграє ці процеси, але її позов про анулювання ліцензій було заблоковано в суді до моменту вирішення інших справ. Однак жодна із санкцій Нацради судом не була скасована.

19 вересня 2018 року строк дії цифрових ліцензій групи «112 Україна» завершився. За півроку до цього компанії подали заяви на продовження ліцензій. Нацрада з незрозумілих причин кілька місяців зволікала з розглядом питання, хоча мала всі підстави відмовити компаніям у продовженні їхніх ліцензій. А 18 жовтня 2018 року Нацрада отримала ухвалу суду, яка заборонила їй приймати рішення про відмову в продовженні ліцензій п’яти регіональних компаній з групи «112 Україна». Регулятор оскаржив цю ухвалу. Рік потому, 16 вересня 2019 року, суд скасував цю ухвалу, і 26 вересня Нацрада розглянула питання та відмовила компаніям у продовженні ліцензій. Тобто цифрові ліцензії були вже понад рік як прострочені. 28 вересня цифрове мовлення каналу «112 Україна» на частотах п’яти регіональних компаній було припинено.

Водночас у каналу «112 Україна» залишилася супутникова ліцензія, тож він продовжує мовлення на супутнику і в мережах провайдерів платного телебачення.