Не соцмережі, а телевізор знову виграв вибори

Не соцмережі, а телевізор знову виграв вибори

2 Травня 2019
3039
2 Травня 2019
12:10

Не соцмережі, а телевізор знову виграв вибори

3039
«Слуга народу» — лише продовження великого проекту, на якому «сидять» виборці Зеленського вже, без перебільшення, двадцять другий рік.
Не соцмережі, а телевізор знову виграв вибори
Не соцмережі, а телевізор знову виграв вибори

Належу до меншості, яка не вважає серіал «Слуга народу» головною рушійною силою виборчої кампанії Володимира Зеленського. Більше діяла на виборців активна присутність Зеленського у просторі за межами телевізора.

Зокрема, обличчям ювелірного заводу «Золотий вік» популярний актор-комік став за рік після прем'єри першого «Слуги народу» з ініціативи, як наголосив свого часу він сам, менеджменту фірми-виробника. Зовнішня реклама «Золотого віку» із Зеленським на борді з'явилася між виходом серіалу та прем'єрою повнометражного фільму «Слуга народу — 2». Причому рекламою охопили майже всі українські міста. Великий портрет Зеленського стояв у центральній частині чи не кожного районного центру, навіть депресивного. І лишався там, попри заяви «Золотого віку» про відмову ювелірів від використання саме його обличчя після входження виборчих перегонів в активну фазу.

Зеленський був для мільйонів українців близьким, своїм до мозку кісток і доступним незалежно від телевізійного серіалу. До 16 листопада 2015 року, коли стартував «Слуга народу», продукти «Кварталу 95» домінували в розважальному телевізійному контенті. А художній телефільм про учителя історії, який пішов у велику політику шляхом збігу випадкових чисел, частина глядачів сприйняла як політичну сатиру.

Адже «Квартал» зажив популярності в широкої української аудиторії насамперед через жарти на політичну тему й пародії на чинних політиків. У країні, де нелюбов до будь-якої влади — національна традиція, це вважається фрондерством. Тож 13,5 мільйонів виборців Володимира Зеленського свідомо чи підсвідомо вважали себе фрондою.

Названа цифра набагато цікавіша й важливіша, ніж електоральне «73 %». І ось чому. Напередодні та під час перегонів багато говорилося про нові технології, нові способи агітації й, відповідно, нові шляхи донесення потрібної інформації до електорату. Ставки робилися на соціальні мережі. А тепер — увага.

Станом на лютий поточного року кількість користувачів Фейсбуку в Україні досягла 13 мільйонів. Користувачів Інстаграму кількісно менше — 11 мільйонів станом на березень. Є твердження: в нинішніх українських виборах важливу роль грали соцмережі. Таким чином, за своїх кандидатів вийшли на двобій соцмережі. Кажуть також, що Фейсбук неофіційно вважається «майданчиком пенсіонерів», а Інстаграм — «майданчиком піонерів». Додамо до цього ще один висновок — за Зеленського активніше голосувала молодь. Його команді вдалося підтягнути молодих виборців саме завдяки роликам шоумена в Інстаграмі. Але їх усе одно чисельно — на два мільйони — менше, ніж фейсбукерів.

Парадокс у тому, що за Зеленського ж проголосувало 13 500 тисяч наших співгромадян — у таку кількість виборців конвертуються згадані вище відсотки більшості. Хоча старше покоління, яке обрало Фейсбук і тут їх 13 мільйонів, мало б виграти вибори в інстаграмників. Натомість маємо протилежну картину — Фейсбук не спрацював. Хоч саме на нього покладали надії електоральні опоненти команди Зеленського.

Вибори не виграла жодна із соціальних мереж. Так, у сучасних умовах вони перетворюються на медіа й виконують функції ЗМІ, про що каже й пише відомий український дипломат і комунікатор Дмитро Кулеба. Проте реальний вплив на суспільство, зокрема на усвідомлений вибір, усе ж таки зробило телебачення. Той самий телевізор, який прогресивні фейсбукери, якщо вірити їхнім дописам, давно й успішно викинули. Той-таки Фейсбук — лише майданчик для срачів, про що українські медійники говорять регулярно. Засобом масової інформації він не став. Ось причини:

  • Україна лише на 60 % охоплена інтернетом. Тому 40 % наших співгромадян, серед яких — дорослі виборці, просто не знають, що таке соцмережі та інтернет-видання;
  • не всі користувачі Фейсбуку підтримують Зеленського, так само як немає на цьому майданчику цілковитої підтримки Порошенка. Хоча «група 25 %» — чотири з гаком мільйони його виборців — загалом критично ставиться до персони кандидата. Проте свій вибір пояснює більш раціонально: обирають не прізвище, а курс України. Тим не менше, інформація «проти Зеленського» й «за Порошенка» не сприймалася сторонами протистояння від слова «зовсім»;
  • велика частина профілів Фейсбуку не активна. Люди просяться один до одного у «друзі» задля кількості. На сторінках — котики, рецепти, фото / відео з відпочинку. Корисної інформації — мінімум. Тому спроба вплинути на таких громадян через Фейсбук марна й позбавлена здорового глузду;
  • через Фейсбук поширюється не первинна, а вторинна інформація — взята зі стрічок новин інтернет-видань, фрагментів опублікованих там текстів, телевізійних сюжетів і програм;
  • засобами Фейсбуку користувачі переконували однодумців. Тобто людей, яких не треба ні в чому переконувати. Виразників протилежної думки карали «банами», ще й вихваляючись успіхами у «френдоциді».

Повертаюся до сказаного раніше: серіал «Слуга народу» на електорат Зеленського не мав вирішального впливу, цей електорат дивився по телевізору КВН ще замолоду. І в другій половині 1990-х уболівав за команду «Запоріжжя — Кривий Ріг — Транзит», у якій уперше засвітився Володимир Олександрович. А від 2005 року вони дивляться «Вечірній квартал» із Зеленським у головній ролі. Натомість Фейсбук був створений Марком Цукербергом лише 2004 року. В Україні ця соціальна мережа почала активно збирати користувачів від 2010-го.

Як бачите, продукти виробництва «Кварталу 95» щонайменше на десять років випереджають продукти Фейсбуку. Мільйони українців знають Зеленського довше, ніж Цукерберга. І, напевне, швидше впізнають на фото. Тому «Слуга народу» — лише продовження великого проекту, на якому «сидять» виборці Зеленського вже, без перебільшення, двадцять другий рік.

Разом із тим є всі підстави говорити про погану роботу традиційних, звичних медіа. Передусім телебачення. Їх мимоволі дали результати опитування КМІС, проведені між двома турами. За це «73 %» вигрібають від «групи 25 %» у Фейсбуку вже з понеділка. Адже більша половина опитаних, а саме — 39,1 %, очікує від президента Зеленського зниження цін на комуналку. А ранок першого понеділка після виборів почався із заперечень: президент не може вплинути на комунальні тарифи.

Тут час повернутися до Фейсбуку й нагадати: щонайменше кілька місяців активісти мережі поширювали інфографіку із тлумаченням, за що саме відповідає голова держави, за що Кабінет міністрів, за що — Верховна Рада. Якби соцмережі справді мали вплив, потенційні виборці Зеленського мали б узяти до відома таку інформацію. Не взяли, бо її поширювали опоненти — або не взяли через «бан». Але не треба забувати: є мільйони українців, які не користуються Фейсбуком! Вони навіть при бажані не могли отримати таку інформацію.

Ось у цьому місці стратило телебачення. Можливо, десь на якомусь каналі глядачам і роз'яснювали, хто у владі за що відповідає. Тут мене можуть поправити фахівці з моніторингу. Якщо навіть так, популярні канали, лідери за вподобаннями більшості, свідомо чи підсвідомо усунулися від роботи, яку повинні були робити найперше: інформувати громадян про подібні базові речі. Відсутність такої інформації сама по собі вводить людей в оману. Що й показало опитування КМІС. Тарифи, за які президент не відповідає, — на першому місці. А рух України в напрямку ЄС, за що президент відповідає, — на останньому.

У сухому залишку, сторінки у Фейсбуку якщо й виконують, за Дмитром Кулебою, функції медіа, то лише у форматі приватної, особистої думки. Через те спроба однієї приватної особи вплинути на думку іншої приватної особи зазнає краху. Але телебаченню мільйони глядачів довіряють більше. Інша річ, у нас або не вміють, або не хочуть використовувати можливості телевізора для інформування і просвітництва всіх громадян — лише в інтересах певних персон та невеликих груп.

Ось чому соцмережі в Україні далі програватимуть ТБ за впливом. А Сергій Притула чи інший колега / конкурент Володимира Зеленського по комедійному цеху не зможе зібрати на свою користь 13 500 тисяч голосів, навіть якщо їхня пряма й непряма реклама захопить Фейсбук та Інстаграм одночасно. Будь-який конкурент Зеленського на виборах з'явився на телеекранах і загалом у медійному просторі значно пізніше, ніж головний комік «Кварталу».

Фото: Video Blocks

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3039
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду