У відповіді на запит «Детектора медіа», який надійшов через півтора місяці після запиту (16 січня 2019 року), але датований 3 грудня 2018 року, міністерство повідомило, що запитувана інформація про критерії та методологію має обмежений доступ.

«Інформуємо, що критерії та методологія, на підставі яких готуються пропозиції на обговорення та надання висновку Експертної радою при МІП щодо інтернет-ресурсів, які можуть містити інформацію, що має ознаки такої, яка порушує законодавство України, є службовою інформацією.

Оприлюднення методології і, як наслідок, доступу до неї поширювачів забороненої інформації, зокрема спецслужб держави-агресора, несе в собі значні ризики та загрози для безпеки нашої держави та потребує урахування», – йдеться у відповіді міністерства.

У МІП вважають, що у разі оприлюднення такої інформаціє нею можуть скористатися спецслужби РФ.

Наразі у перелік сайтів, які містять інформацію, що має ознаки такої, що заборонена до розповсюдження нормами українського законодавства, внесено 41 інтернет-ресурс.

Нагадаємо, у листопаді 2018 року Коаліція «За вільний Інтернет» подала до суду на Міністерство інформаційної політики, Раду національної безпеки і оборони та Службу безпеки України, оскаржуючи їхні відмови надавати інформацію на запити щодо критеріїв і пропозицій блокування інтернет-ресурсів.

Зокрема Коаліцією ініційовано дві судові справи. У першій вона оскаржує відмову Міністерства інформаційної політики повідомити, за якими критеріями та методологією складають списки сайтів/ресурсів, які нібито поширюють інформацію «з ознаками порушення законодавства України» та доступ до яких рекомендується заборонити. Друга справа – щодо відмови РНБО та СБУ надати копії документів з пропозиціями до застосування такого виду санкцій як «заборона інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі інтернет до ресурсів».

23 листопада «Детектор медіа» телефоном звернувся по коментар до заступника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна та поцікавився, чому не було надано відповідь на запит Коаліції та чи є МІП розпорядником запитуваної інформації. Заступник міністра обурився запитанням ДМ та попросив направити запит.

27 листопада «Детектор медіа» направив на адресу прес-служби міністерства свій запит. ДМ просив повідомити причини ненадання Коаліції запитуваної інформації; надати згадувані критерії та методологію; повідомити про кількість інтернет-ресурсів, рекомендованих МІПом для блокування; кількість таких сайтів, що заблокували з початку 2017 року; а також «Детектор медіа» просив надати інформацію щодо складу Експертної ради при міністерстві, які займаються обговоренням та підготуванням пропозицій щодо таких інтернет-ресурсів.

Відповідь на запит «Детектор медіа» отримав через півтора місяці – 16 січня 2019 року.

Нагадаємо також, що у травні 2017 році із запровадженням санкцій РНБО та Президент зобов’язали інтернет-провайдерів блокувати доступ до російських соціальних мереж «Вконтакте» і «Одноклассники», інтернет-порталу «Яндекс» і його сервісів, а також поштового сервісу Mail.ru, ресурсів виробників програмного забезпечення «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб», 1С та інших.

У травні 2018 року санкційні списки РНБО та Президента було розширено. За підрахунками «Детектора медіа», під новими санкціями у списках юридичних і фізичних осіб опинилися 198 сайтів і веб-ресурсів із Росії та з окупованих територій України, а також три українські інтернет-ресурси. Зокрема, від інтернет-провайдерів вимагається блокувати 43 веб-сайти російських медійних компаній — телеканалів, деяких радіостанцій, медіахолдингів, інформаційного агентства «Россия сегодня» («РИА Новости»), 40 веб-ресурсів і сервісів, пов’язаних із російською платіжною системою Webmoney та системою управління бізнесом Capitaller, та 115 веб-ресурсів із окупованих Криму та ОРДЛО. Також під вимогу блокування потрапили три українські інтернет-ресурси: «РИА Новости Украина» (rian.com.ua), «Экономические известия» (eizvestia.com) і «Український бізнес-портал» (ubp.com.ua).

Медійні громадські організації закликали українську владу відмовитися від практики ухвалення рішень про блокування сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур.

Фото: Zaxid.net