Білборд роздратування: передвиборна агітація вже стала війною на знищення

Білборд роздратування: передвиборна агітація вже стала війною на знищення

7 Грудня 2018
3211
7 Грудня 2018
15:38

Білборд роздратування: передвиборна агітація вже стала війною на знищення

3211
Перегони ще не почалися, а через політичну антирекламу на деяких видах носіїв уже вибухають типово передвиборні скандали.
Білборд роздратування: передвиборна агітація вже стала війною на знищення
Білборд роздратування: передвиборна агітація вже стала війною на знищення

Нинішня президентська виборча кампанія – далеко не перша, про яку модно говорити, що вона «буде найбруднішою в новітній українській історії». Такі оцінки – питання смаку й уподобань. Але те, що вона буде ну дуже брудною, очевидно вже зараз, коли до офіційного старту перегонів ще залишається більше місяця.

Реєстрація кандидатів – а отже, й офіційна агітація – розпочнуться тільки 31 грудня. Тобто формально передвиборної реклами в ЗМІ та на інших медійних майданчиках бути ще не повинно. Але вона є. Ми не говоримо про «джинсу» в більш чи менш відвертій формі – йдеться саме про рекламу. Й антирекламу. Перегони наче ще не почалися, а через політичну антирекламу вже вибухають скандали.

Наприкінці листопада досить широко висвітлювався в «традиційних» ЗМІ, зокрема на телебаченні, скандал з антирекламою Юлії Тимошенко. Тоді як мінімум у Києві з’явилися білборди з відверто образливими гаслами на адресу кандидатки – якщо це в принципі можна називати гаслом.

Джерело: «Українська правда»

Крім цих рекламних щитів, були помічені й щити з написом «Підняла ціну на газ у 2008, підніму в 2019». Звісно, не просто з написом, а ще й з портретом Тимошенко та її виборчим гаслом про «новий курс», у відповідній кольоровій гаммі.

У Тимошенко, не надто добираючи виразів, звинуватили в усьому оточення президента і персонально близького до Петра Порошенка нардепа Сергія Березенка. Останній контролює рекламу компанію «Мегаполіс». На своєму офіційному сайті компанія наголошує не лише на наявності власних рекламних майданчиків у ласих місцях, але й на «прямих угодах з міськими структурами». Як відомо, розміщення зовнішньої реклами в містах – це справа, що залежить саме від муніципальної влади.

При цьому існує норматив соціальної реклами, під яку відводиться 5 % рекламної площі на зовнішніх носіях. Тому наявність своїх майданчиків, а головне, взаєморозуміння «з міськими структурами», дозволяють розміщувати політичну рекламу під виглядом соціальної. Опоненти чинного президента вже досить давно звинувачують структури Сергія Березенка саме в цьому. Однозначних доказів ніхто поки так і не надав. Але масована реклама Порошенка на зовнішніх носіях почалася ще в червні.

Днями президентська адміністрація повідомила журналістам, що державні органи за білборди Порошенка «Армія! Мова! Віра!» не платили. Ще раніше, в серпні, в АП на запит руху «Чесно» заявляли, що взагалі не знають ні про замовників, ні про джерела оплати як зовнішньої реклами, так і реклами Порошенка в соцмережах.

Від нинішньої антиреклами Тимошенко депутат Березенко відхрестився через Facebook. У соцмережах ідею гучно засудили, в тому числі й ті топ-блогери, хто активно не сприймає Юлію Володимирівну в ролі можливого глави держави. Тим часом загальний, як модно говорити, тренд виглядає таким, що контрпропаганди в нинішній президентській кампанії буде чи не більше, ніж власне пропаганди.

Сьогодні це добре помітно якраз по білбордах. Наприклад, ще влітку в Центральній та Східній Україні встановлювалися білборди скандального Іллі Киви, який у липні 2017-го перебрав формальний контроль над колись впливовою Соцпартією. Гасло на тих щитах було вкрай просте: «Україна без Петра» (російською мовою). На сайті прес-служби СПУ тоді з’явилася заява, що з рекламою проти «Петра» нібито боролася навіть СБУ.

Джерело: прес-служба СПУ

Тоді ж були помічені й аналогічні щити з геть уже прямим формулюванням «Україна без Порошенка».

Не всі сьогоднішні білборди потенційних кандидатів такі відверті. Іноді реклама дійсно виглядає як реклама, але сприймається як «тролінг». Скажімо, Арсеній Яценюк в інтерв’ю «Радіо НВ» запевнив, що його білборди, які віднедавна теж з’явилися в досить помітній кількості, – це суто звіт про «роботу семи членів Кабінету міністрів від «“Народного Фронту”» та його, Яценка, особисто. Але деякі рекламні щити «фронтовика», хоч-не-хоч, викликають підозри в обдуманому пародіюванні відповідної реклами чинного президента. Наприклад, знамениті «Українська мова, кіно, пісня», як подейкують, дещо більше місяця тому стали приводом для невдоволення особисто Порошенка.

Джерело: Facebook Олексія Кучеренка

Доцільно згадати, що самому Арсенію Петровичу, за всіма опитуваннями, президентство не світить, тож головною метою його реклами на цих перегонах може бути просто нагадати про себе в контексті наступних парламентських виборів. Хоча вони очікуються аж 19 жовтня.

Конфліктна зарядженість політичної реклами вже на ранніх стадіях кампанії проявлялася не лише в особистісних випадах. Осіння хвиля плакатів того ж Порошенка вже була прикрашена відомим закликом «Геть від Москви!». Справа не в тому, погоджуємося ми чи ні з цією знаменитою формулою Миколи Хвильового (точніше, висмикнутою з контексту напівцитатою – в оригіналі йшлося суто про літературний процес, і друга половина фрази звучить як «Дайош психологічну Європу»). Справа в тому, що тут знову йшлося суто про заперечувальну, коли можна так висловитися, програму дій.

Зі свого боку, ідеологічні опоненти проголошують намір боротися з цим курсом. Як Євгеній Мураєв з його обіцянками «не віддати» «наші» свята. Знову орієнтація на заперечення й конфліктогенність.

Джерело: «Українська правда»

Ставка на нагнітання конфліктності проглядається і в багатьох інших рекламних стратегіях. Чи не найяскравішим прикладом може служити кампанія Олега Ляшка, який упевнено осідлав типово лівацьку тематику, колись, здавалося, назавжди опановану комуністами: «Високі зарплати чи високі тарифи?» – гасло настільки ж беззмістовне, наскільки й дохідливе.

«Нашестя» агітаційних білбордів ще до офіційного старту кампанії вже задало тональність усьому, що литиметься в ефір та виходитиме на шпальтах газет у найближчі чотири місяці. І, за законами жанру, напруга лише наростатиме. А відтоді, як сталися відомі події в Керченській протоці, команда Петра Порошенка, вимушено чи ні, будуватиме кампанію на загостренні протистояння. І, як видно з вищевикладеного, опонентів чинного глави держави це теж цілком влаштовує. Негативні емоції завжди спрацьовують потужніше, та й похвалитися позитивом, от так уже склалося, серед основних кандидатів просто нікому.

Це означає, що переможець отримає «на руки» суспільство, ще більш розбурхане й поляризоване, ніж воно є навіть зараз. Після чого на порядку денному постануть уже згадані парламентські вибори, які, очевидно, пройдуть у тій же атмосфері. А час збирати порозкидане каміння відкладеться на невизначений термін.

Фото: dniprograd.org, Українська правда, прес-служба СПУ, Facebook Олексія Кучеренка

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3211
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду