Раніше «Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Дежкомтелерадіо за перше і друге півріччя 2017-го, перше й друге півріччя 2016 року. 

Повноваження і бюджет

Традиційні повноваження Держкомтелерадіо протягом останніх двох років (2016–2017) постійно скорочувалися. На початок липня 2018-го у штаті налічувалося 130 посад. Після створення Суспільного відомство втратило повноваження у сфері державного телебачення і радіомовлення. Проте стало єдиним акціонером ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Також торік Комітет передав левову частку повноважень у книговидавничій сфері (програма «Українська книга») Міністерству культури, при якому створено Український інститут книги. Натомість отримав нові повноваження: тепер відомство обмежує доступ на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту, а також здійснює в інформаційній сфері заходи, пов'язані з європейською та євроатлантичною інтеграцією. При Держкомтелерадіо активно працює громадська рада.

Парламент визначив Держкомтелерадіо відповідальним за реалізацію законів «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту». Відповідно, в першому півріччі 2018-го відомство здебільшого й зосередилося на другому етапі реформування друкованої преси та обмеженні іноземних видань антиукраїнського змісту.

У 2018 році Комітету з держбюджету виділено 863 млн 3,8 тис. грн. на такі бюджетні програми:

• керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення — 37 млн 944 тис.;
• прикладні розробки у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури — 17 млн 349,4 тис.;
• підвищення кваліфікації працівників ЗМІ в «Укртелерадіопресінституті» — 6 млн 749,8 тис.;
• фінансова підтримка творчих спілок у сфері засобів масової інформації, преси — 1 млн 300 тис.;
• здійснення заходів із питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері — 20 млн грн та ін.

Держкомтелерадіо, через який раніше відбувалося фінансування державних мовників, залишається розпорядником бюджетних коштів, передбачених НСТУ. «Детектор медіа» раніше вже звертав увагу на те, що фінансова підтримка НСТУ — єдина з бюджетних програм відомства, яка скорочується. Усі інші видатки — від фінансової підтримки Національної спілки журналістів України до фінансування самого відомства — зростають. Із бюджету Держкомтелерадіо зник рядок про «Євробачення-2017» (торік на його підготовку і проведення пішло понад 455 млн грн), натомість додався новий рядок «Здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері», суму видатків за цією програмою під час підготовки бюджету до другого читання збільшили із 14 млн до 20 млн грн.

Уповільнення реформи державної та комунальної преси

До кінця 2018 року має завершитися одна з наймасштабніших медіареформ в Україні — друкованих державних і комунальних ЗМІ. Закон, що набув чинності 1 січня 2016 року, запланував на здійснення цієї реформи три роки. Протягом першого року Держкомтелерадіо не встиг у визначений законом строк провести перший етап реформування друкованих ЗМІ. Сталося це передусім через саботаж місцевих органів самоврядування. Наприкінці другого року реформи стало зрозуміло, що не тільки представники місцевої влади, а й частина редакторів (і редакційних колективів) комунальних газет не схвалюють цієї реформи, бо бояться через зміни втратити роботу.

Загалом в Україні реформуванню підлягають 733 державних і комунальних друкованих ЗМІ, серед яких 647 — комунальних. Станом на середину липня реформувалися лише 220 видань: 205 — комунальних, 15 — державних.

На другому році реформи медійній галузі та законодавцям стало очевидно, що слід вносити зміни до законодавства, які дозволять подолати перешкоди в реформуванні преси. На початку 2018 року в парламенті розглядалися три таких законопроекти: №№ 6560, 7291 і 7395. Але їхня подальша доля невтішна.

У лютому 2018 року законопроект № 7395 «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку інформування діяльності суб'єктів владних повноважень», до розробки якого долучався Держкомтелерадіо, відкликала авторка — народна депутатка Вікторією Сюмар. Цей проект передбачав вилучити із законодавства згадки про ЗМІ органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Натомість запровадити «офіційні друковані видання (бюлетені, збірники)», які б оприлюднювали нормативні акти, не потребували б журналістської роботи й не мали би реєструватися як ЗМІ. Водночас у законопроекті були ще й норми, що стосувалися Суспільного мовлення і які викликали критику громадських та міжнародних організацій. Негативна реакція громадськості спонукала Вікторію Сюмар відкликати документ.

1 березня 2018 року парламент провалив законопроект № 6560 «Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”» щодо удосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації». Цей документ, зокрема, мав встановити відповідальність органів влади і місцевого самоврядування за неприйняття рішення про реформування та його спосіб, а також заборонити звільняти керівника редакції без згоди трудового колективу.

Згодом у парламенті зареєстрували нові законопроекти щодо преси. Один із них — № 7291 «Про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей» — 3 липня 2018 року Верховна Рада ухвалила за основу в першому читанні.

5 липня 2018 року Верховна Рада ухвалила за основу в першому читанні законопроект № 6518, яким дозволяється не роздержавлювати газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр». На думку голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка, це може стати сигналом для відомчих ЗМІ, які не поспішають реформуватися: вони намагатимуться теж вийти з-під дії закону про роздержавлення.

Медіаексперти, медіаюристи та парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики не полишали надії ухвалити системні зміни до закону, які би дали можливість розблокувати реформу. 6 червня 2018 року члени профільного комітету у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 8441 про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Голова комітету Вікторія Сюмар зазначила, що цей проект містить норми, які полегшать реформування ЗМІ.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко вважає, що реформу вдасться завершити вчасно. Його відомство підтримує проект № 8441, що пропонує захистити права колективів, які хотіли реформуватися, але стикнулися з бездіяльністю органів влади та місцевого самоврядування, які не вийшли зі складу їх засновників. Законопроект пропонує надати колективами пріоритетне право на використання назви друкованого ЗМІ, оренди майна. А також — встановити мораторій на відчуження майна, що перебувало на балансі редакцій, протягом шести місяців після завершення строку реформування.

За словами пана Наливайка, можлива пролонгація реформи преси поширюватиметься лише на ті видання, які не змогли реформуватися через бездіяльність засновників. А таких видань близько п'ятдесяти. Ті ж редакційні колективи чи редактори, які чекали, що реформу відтермінують для всіх, і не поспішали виконувати закон, можуть залишитися 1 січня 2019 року без друкованого видання.

На третьому році реформи вималювалася цікава закономірність: там, де комунальні ЗМІ отримували суттєве фінансування з місцевого бюджету, — редактори досі зволікають із початком процесу роздержавлення. Там, де редакційні колективи звикли вести самостійну господарську діяльність, процес реформування йде жвавіше.

Додамо, що жодне з реформованих ЗМІ не змінило української мови видання на російську. Держкомтелерадіо спільно з НСЖУ, іншими медіаорганізаціями за підтримки офісів Ради Європи та ОБСЄ проводив навчання для редакторів реформованих ЗМІ, де тренерами виступали редактори успішних видань, які змогли пройти весь процес реформування. У межах проекту «Свобода медіа в Україні» за сприяння Ради Європи та ЄС вийшов посібник «Юридичні аспекти реформування державних і комунальних ЗМІ», онлайн-версію якого можна завантажити на сайті Держкомтелерадіо.

У першому півріччі 2018-го Комітету не вдалося домогтися державної фінансової підтримки реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження. Мінфін не врахував пропозицій Держкомтелерадіо до проекту держбюджету на 2018 рік (ішлося про одноразову допомогу в розмірі 100 тис. грн кожному реформованому виданню). Сьогодні, на думку Олега Наливайка, проблеми в усіх друкованих ЗМІ однакові — це зростання цін на папір і друк (за 10 років вони збільшилися в 4-5 разів), на послуги «Укрпошти» з передплати й доставки видань (тарифи за 10 років зросли вдев’ятеро).

Держкомтелерадіо щомісяця повідомляє оновлену статистику реформування друкованої преси, тісно співпрацює з громадськими організаціями, які сприяють реформі ЗМІ. Та відомству варто було б активніше працювати з урядом і місцевою владою, роз’яснювати важливість цієї медіареформи для України, наполягати на тому, щоб органи місцевого самоврядування не блокували дії редакцій щодо реформування.

Реформа Суспільного мовлення:
Держкомтелерадіо — відповідальний пасивний акціонер

Півтора року тому, 16 січня 2017 року, Кабінет Міністрів визначив Держкомтелерадіо органом, що управлятиме майном ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». У зоні відповідальності Комітету — затвердження фінансових планів НСТУ та звітності про їх виконання (юридичну особу ПАТ «НСТУ» було створено 19 січня 2017 року).

Як акціонер Держкомтелерадіо протягом першого півріччя 2018 року спільно з правлінням і наглядовою радою Суспільного мовника займався питаннями фінансового планування і звітності, майновими питаннями, наданням НСТУ технічної допомоги від уряду Японії, перевіркою організації «Євробачення-2017» Рахунковою палатою. У березні 2018 року розпочався фінансовий та організаційний аудит НСТУ міжнародною компанією Ernst & Young, але до акціонера аудитори не зверталися.

За традиціями державного телебачення та радіо Держкомтелерадіо досі отримує скарги політиків і громадян на діяльність уже Суспільного мовника. Більшість скарг (переважно від працівників колишніх державних мовників) стосувалася процесу оптимізації штату на Суспільному, зарплат і премій, скорочення обсягів мовлення в регіонах, закриття програм тощо.

Акціонеру НСТУ так і не вдалося добитися належного фінансування Суспільного мовника. Парламент виділив НСТУ на 2018 рік удвічі менше коштів від гарантованої законодавством суми: 776 млн грн замість 1,534 млрд грн. Голова Держкомтелерадіо не вважає це тиском на мовника (так розцінюють недофінансування НСТУ та громадськість). Олег Наливайко пояснює брак коштів війною з Росією (хоча війна не завадила, наприклад, збільшити фінансування «Укртелерадіопресінституту» чи «прикладних розробок у сфері ЗМІ»).

Держкомтелерадіо надіслав кілька листів до уряду стосовно того, що закон про Суспільне в частині фінансування має бути виконано. Крім за результатами першого півріччя Комітет планує запропонувати Мінфіну збільшити видатки на фінансове забезпечення НСТУ.

Крім повноважень акціонера НСТУ, Держкомтелерадіо ще має виконати закон про Суспільне в частині перетворення державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів “Укртелефільм”» і подальшого приєднання його до НСТУ. Раніше «Укртелефільм» через судову тяганину щодо майна та великі борги з виплати зарплат не зміг взяти участь у реформуванні, тому довелося вносити зміни до закону й виводити його за межі першого етапу реформи.

У 2017 році уряд ухвалив постанову «Питання перетворення державного підприємства “Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм"” на публічне акціонерне товариство “Укртелефільм”». Головою комісії з перетворення ДП на ПАТ «Укртелефільм» став член наглядової ради НСТУ Тарас Аврахов (на громадських засадах). У червні він став генеральним директором «Укртелефільму» замість Віктора Підлісного. Реорганізація «Укртелефільму» мала завершитися до 31 березня 2018 року. Проте знову ж таки через внутрішні проблеми з трудовим колективом студії цей процес затягнувся. 27 червня 2018 року Держкомтелерадіо своїм наказом затвердив зміни до плану перетворення студії. До 31 серпня 2018 року в «Укртелефільмі» мають провести аудит, визначити, яке державне майно підприємства не підлягає приватизації та на яких умовах ним будуть користуватися.

Обмеження російських книжок

У першому півріччі 2018 року Держкомтелерадіо активно долучався до запровадженого законом обмеження доступу на український ринок іноземних книг «антиукраїнського змісту».

Із 22 травня 2017 року по 9 липня 2018 року Держкомтелерадіо видав дозволи на 17 тис. 445 найменувань російської продукції. Дозволи, які передбачають ввезення на митну територію України видавничої продукції 35 російських, 5 українських, одного молдовського та одного білоруського видавництв, отримали 14 компаній і підприємців. Через неправильне оформлення документів видали 623 відмови. На підставі рішення експертної ради Комітет дав 58 відмов у видачі дозволів на ввезення 210,5 тисяч примірників видань «антиукраїнського змісту» та анулював один раніше виданий дозвіл.

Найчастіше експертна рада визнає книжки антиукраїнськими через пропаганду держави-агресора та зміст, спрямований на порушення суверенітету й територіальної цілісності України.

Із березня 2018 року Держкомтелерадіо почав вилучати російські видання, ввезені без дозволу, та штрафувати тих, хто їх ввозить. За словами Олега Наливайка, відомство перевіряє не лише книгарні, а й ринки та онлайн-магазини. За перше порушення передбачено штраф 32 тисячі гривень (10 мінімальних зарплат), за кожен наступний випадок — 160 тисяч (50 мінімальних зарплат). Станом на 9 липня Держкомтелерадіо оштрафував десятьох осіб на загальну суму 372,3 тисячі гривень.

Окрім Реєстру дозволеної до ввезення видавничої продукції Держкомтелерадіо веде Перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Основне його призначення — застерегти імпортерів і продавців книжок від марних спроб отримати дозволи на ці видання, та попередити правоохоронців, що розповсюдження таких книжок є порушенням закону. Наразі в переліку 184 книжки. 25 травня, проаналізувавши цей перелік, Комітет уклав проект урядового розпорядження про застосування санкцій до 12 російських компаній (9 видавництв і 3 власники веб-сайтів), які видають і поширюють антиукраїнські книжки в паперовому або електронному вигляді.

За словами Олега Наливайка, результатом запроваджених обмежень стало зникнення з полиць українських книгарень літератури «антиукраїнського змісту» і скорочення легального імпорту російських книг, що сприяє розвитку українського книговидавничого ринку.

Втім, механізм обмеження на книжковому ринку потребує вдосконалення. Наразі в парламенті розглядаються законопроекти щодо маркування та оподаткування імпортованих із Росії книжок, а також про поетапну повну заборону такого імпорту. Держкомтелерадіо готовий долучатися до їх доопрацювання.

Перерозподіл повноважень у книговидавничій галузі

Після створення Українського інституту книги при Міністерстві культури Держкомтелерадіо передав Мінкульту роботу з державною програмою «Українська книга», організацію деяких книжкових виставок в Україні та участь українських видавців у міжнародних виставкових книжкових заходах.

Водночас Держкомтелерадіо продовжує готувати пропозиції щодо вдосконалення видавничої сфери та поліграфії, координує діяльність державних видавництв, поліграфічних підприємств і книгорозповсюджувачів. Відомство веде облік і зберігає обов’язкові примірники книжкових та періодичних друкованих видань; управляє групою державних видавництв та державною акціонерною компанією «Укрвидавполіграфія»; веде Державний реєстр видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та видає видавництвам і розповсюджувачам довідки про випуск та / або розповсюдження не менше половини книжок державною мовою. Така довідка надає їм право орендувати державні та комунальні приміщення без проведення конкурсу. Одним зі своїх пріоритетів Держкомтелерадіо назвав Велику українську енциклопедію.

Також Держкомтелерадіо опікується кількома книжковими та інформаційними преміями: «Українська книжка року», імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва, імені Максима Рильського за перекладну літературу, імені В'ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики, імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності. До речі, уряд збільшив розмір цих державних премій.

У першому півріччі 2018 року Держкомтелерадіо пережив кілька скандальних історій. У квітні 2018-го голові Держкомтелерадіо довелося спростовувати заяви щодо продажу «Укрвидавполіграфії» та друку підручників у Росії. А 15 травня стало відомо про кримінальну справу щодо розкрадання бюджетних коштів під час придбання україномовних книг, у якій фігурує начальник відділу видавничої справи Держкомтелерадіо Олексій Кононенко. Пан Кононенко звинувачення відкидав, а через два місяці відсторонення від роботи повернувся до виконання обов’язків. Слідство в цій справі триває. Олег Наливайко повідомив, що йдеться про закупівлю книжок для бібліотек 2017 року, якою займалося Міністерство культури України. За його словами, Держкомтелерадіо ніколи не займався поповненням фондів публічних бібліотек.

Воскресіння Укртелерадіопресінституту

У першому півріччі 2018 року помітно пожвавилася робота Укртелерадіопресінституту, який перебуває у сфері управління Держкомтелерадіо. Раніше ця інституція займалася підвищенням кваліфікації працівників обласних державних телерадіокомпаній і комунальних газет. Перші, як відомо, стали частиною Суспільного мовника, другі мають реформуватися до кінця цього року. Коли інститут очолив Ярослав Літинський, ця установа почала шукати нових клієнтів, а крім того переорієнтувалася на роботу з європейською та євроатлантичною інтеграцією в інформаційній сфері, на що Держкомтелерадіо отримав 20 млн грн у 2018 році. За словами Олега Наливайка, також інститут проводить навчання для працівників медіа, що реформуються, новостворених медіа територіальних громад.

Підготовка актів і співпраця з міжнародними організаціями

Держкомтелерадіо підготував проект Указу Президента «Про призначення стипендій дітям журналістів, які загинули у зв’язку з виконанням професійних обов’язків». У лютому Президент України призначив стипендії доньці журналіста Віктора Гурняка Юстині Гурняк та доньці журналіста Олександра Чернікова Олені Черніковій. Також Держкомтелерадіо розробив ухвалений 4 квітня 2018 року в першому читанні за основу законопроект № 7537, який визначає, що діти загиблих або постраждалих під час виконання професійних обов’язків журналістів потребують особливої соціальної уваги та підтримки.

За словами Олега Наливайка, Держкомтелерадіо підготував і внесе на розгляд уряду проект постанови про координаційну раду з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018–2021 роки. Така координаційна рада є тимчасовим консультаційно-дорадчим органом Кабміну.

Крім того Держкомтелерадіо підготував проект розпорядження уряду «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Документ пропонує Раді національної безпеки та оборони запровадити санкції до російських видавництв, які систематично поширюють книжкові видання антиукраїнського змісту.

Співпраця з іншими державними органами та міжнародними інституціями

Держкомтелерадіо продовжує співпрацю з парламентським Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики, Міністерством інформаційної політики та НСТУ. Комітет як відповідальний від уряду продовжує проводити моніторинг інформаційного наповнення офіційних веб-сайтів центральних і місцевих органів виконавчої влади та складати рейтинг їхньої інформаційної прозорості.

Деякі факти свідчать про те, що МІП і Держкомтелерадіо продовжують розподіляти між собою повноваження в інформаційній сфері. Зокрема під час засідання робочої групи в Міністерстві юстиції представники двох відомств посперечалися, хто має розробляти законопроект, який скасує дозвільний порядок створення друкованих ЗМІ та інформагентств.

Крім того, уряд визначив Держкомтелерадіо органом, що має здійснювати функції з управління майном, придбаним за рахунок бюджетних коштів для проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017», що не дуже сподобалося керівництву НСТУ.

Протягом першого півріччя 2018 року Держкомтелерадіо допомагав у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, був партнером і бенефіціаром близько десятка проектів. Також Комітет оголосив тендер на проведення соціологічних досліджень щодо поінформованості громадськості про державну політику у сфері євроатлантичної та європейської інтеграції України.

Висновки

Протягом першого півріччя 2018 року Держкомтелерадіо продовжував реалізовувати реформи друкованих ЗМІ та Суспільного мовлення. Для успішного завершення реформи державних і комунальних ЗМІ Комітету варто активніше працювати з органами державної влади та місцевого самоврядування, які не виконують закону. Відомство добивається повноцінного фінансування НСТУ та надання адресної допомоги редакціям друкованих ЗМІ, які реформуються, але поки що безуспішно.

Найбільше уваги Комітет приділяв виконанню закону щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. У Держкомтелерадіо цей закон називають «надійним та ефективним фільтром для відсіювання ідеологічного сміття, що ввозилося з території держави-агресора». Окрім видачі дозволів Держкомтелерадіо почав вилучати ввезені без дозволу книжки та штрафувати порушників, що призвело до скорочення в роздрібних мережах незаконно ввезених книжок. Відомство вперше запропонувало застосувати санкції до 12 російських видавництв і книжкових онлайн-ресурсів.

Фото: УНІАН