17:18
Вівторок, 26 Червня 2018

Медіа не реагують на повідомлення про спростування інформації – представники судової влади

Під час Другого загальнонаціонального форуму «Незалежні суди та вільні ЗМІ: розширення можливостей співпраці» йшлося про те, чого потребують суди від медіа.
Медіа не реагують на повідомлення про спростування інформації – представники судової влади
Медіа не реагують на повідомлення про спростування інформації – представники судової влади

Представники судової влади заявили, що багато зусиль приділяють спростуванню фейкової інформації про їх діяльність, але ЗМІ здебільшого не реагують на такі повідомлення.

«Ми багато уваги приділяємо спростуванню інформацію на сайтах, власників яких дуже важко встановити. Для нас це дуже серйозний виклик. Бо це специфічний напрям в сфері комунікації. На порталі судової влади за 10 місяців роботи ми подали 80 спростувань про неправдиві факти, і лише 10% ЗМІ відреагували на такі наші повідомлення і також спростували інформацію. І ми маємо ситуацію, коли медіа не реагують на повідомлення про спростування інформації», – сказала начальниця управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя, керівниця прес-центру судової влади України Оксана Лисенко.

За її словами, на порталі судової влади є багато повідомлень суддів про втручання в їх діяльність. І частина цих скарг були на тиск з боку медіа.

«На що скаржилися судді. Наприклад, вимога в категоричній формі про зйомку попри процесуальні обмеження, маніпулятивні оцінки, подача оцінок і припущень як фактів. 11 суддів поскаржилися на так звані псевдорозслідування, в яких немає фактів, а лише оцінки. Скаржаться на те, що їх позбавляють права на відповідь, що ЗМІ не реагують навіть на офіційні звернення судів з проханням надати площу відповідно до закону, ефірний час, для того, щоб подати позицію суду/судді», – зазначила Оксана Лисенко.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя, зауважила керівниця прес-центру судової влади, судді, які ухвалюють рішення іменем України, є публічними особами при виконанні своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства і право інших осіб висловлювати свої оціночні судження. За її словами, представники судової влади не хочуть загострення конфлікту, а навпаки хочуть знайти точки дотику. Зокрема, щоб журналісти висвітлювали судові процеси більш якісно, суддям бракує позитивної інформації про їх роботу.

У своєму виступі пані Лисенко зазначила, що створено єдиний прес-центр судової влади України при Вищій раді правосуддя. На прес-центр було покладено важливу місію – створити вперше в нашій історії агентство судової інформації.

«Сьогодні, коли ви зайдете на портал судової влади, ви можете побачити новини всіх судів і судових установ в одній стрічці. Всі новини судової влади сьогодні доступні громадянам, - зазначила пані Лисенко. - Комунікаційна політика судової влади змінилася за рік. По-перше, суди почали самі говорити про судові рішення. По-друге, почали активно займатися просвітництвом. По-третє, почали активно реагувати на рейкову інформацію про свою діяльність. І напряму комунікувати з суспільством. Як працює наш прес-центр. Портал в режимі інформаційного агентства запрацював з 3 серпня 2017 року. Сьогодні щомісяця на порталі з’являється тисячу унікальних повідомлень про діяльність судів з усіх регіонів України. Це фактично стовідсоткове зростання повідомлень, порівняно з минулим роком. Щодо онлайн трансляцій. На жаль, не завжди всі бажаючі журналісти можуть бути присутніми в залі судових засідань, бо вони не вміщають всіх бажаючих. Іноді у нас журанілсти сидять на підвіконнях, коли йде висвітлення резонансної справи. Бачачи підвищений інтерес до певних справ, ми просили суди з власної ініціативи проводити онлайн трансляцію засідання. Результат нас вразив. Наприклад, судове засідання з обрання запобіжного заходу народного депутата Надії Савченко переглянуло майже 60 тисяч осіб. Раніше ми ніколи не бачили такого інтересу до судового засідання. І звичайно зала судового засідання такий інтерес не компенсує. Ми вважаємо, що це дуже дієвий інтерес поширення важливої інформації про судові процеси. Ми вважаємо, що майбутнє за трансляцією судових засідань з ініціативи самого суду, звичайно, там, де немає процесуальних обмежень. Сподіваюся, що великий інтерес до судових засідань переросте в якийсь документальний проект, який з’явиться на загальнонаціональних каналах. Тому що по суті в судових процесах відбувається фіксація історії особливого періоду, в якому нині перебуває Україна».

Під час Форуму виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк наголосила на необхідності комунікації ЗМІ та судів та зазначила, що бракує вироків по «журналістських» справах.

Заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Світлана Остапа у своєму виступі уточнила, у яких випадках редакція ЗМІ може відмовити в оприлюдненні відповіді (або спростування).

«У зв’язку з порушенням суб’єктами подання відповіді законодавства України (Конституції України, законів «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення в Україні»), через недобросовісність засобів масової інформації, або таких, які маскуються під ЗМІ. Через журналістів, які не дотримуються Кодексу з журналістської етики, професійних стандартів», – сказала вона.

 Фото: Світлана Остапа

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1749
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду