Мова ворожнечі як повноцінний учасник спілкування?

Мова ворожнечі як повноцінний учасник спілкування?

1 Липня 2017
4687

Мова ворожнечі як повноцінний учасник спілкування?

4687
Моніторинг одеських видань («Таймер», «Думская», «УСИ», Odessit, «048») за лютий-травень 2017 року засвідчив, що мова ворожнечі, як правило, має м’який характер,основними її джерелами є відносини України та Росії, а також негативне ставлення до окремих національностей та етнічних груп.
Мова ворожнечі як повноцінний учасник спілкування?
Мова ворожнечі як повноцінний учасник спілкування?

В Україні мова ворожнечі зі статусу маргінала поступово перейшла в статус повноправного учасника спілкування. В комунікативному просторі простежується побутування різноманітних елементів hatespeech, значну частку яких «породжують» сучасні медіа.

Об’єктом для ненависті, агресії та ворожнечі, зазвичай, є соціокультурна група, яка належить до інших – національностей, етнічних груп, релігій, партій, орієнтацій тощо.

Зрозуміло, сила та діапазон вияву цих одиниць можуть бути зумовлені багатьма чинниками, серед яких значну роль сьогодні відіграє соціокультурний контекст, простір та час.

Проведений моніторинг одеських видань («Таймер», «Думская», «УСИ», Odessit, «048») за лютий-травень 2017 року засвідчив, що мова ворожнечі, як правило, має м’який характер, основними її джерелами є відносини України та Росії, а також негативне ставлення до окремих національностей та етнічних груп.

За нашими даними, найчастіше мова ворожнечі має місце у цитованих журналістами матеріалах, що мають різко виражений негативно оцінний потенціал. Так, наприклад, у матеріалі  «Глава Генической РГА закатил публичную истерику: РФ готовится напасть из Крыма!», опублікованому в «Таймері» від 27.02.2017  журналіст немотивовано цитує вислів героя матеріалу. «А что касается предателей: чтоб вы сдохли! Горите вы все в аду! Пусть к каждому из вас придёт злодей, ограбит и убьёт!» — прокричал в мегафон Воробьёв»Наведена цитата містить не лише негативно-оцінні слова та вислови, а й відкриті погрози, заклики до знищення, що й призводить до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та ненависті. Поряд з цим журналіст не дає жодних коментарів, які би дозволили визначити розмежування між позицією автора та героя матеріалу.

Як правило, негативно оцінні вислови, негативно забарвлені цитати мають місце у заголовковому комплексі, що сприяє концентрації основного емоційного та змістовного наповнення матеріалу й приверненню до нього увагу читача.

Особлива інтенсивність вияву мови ворожнечі простежується у мас-медійних матеріалах протягом травня 2017 року. Така тенденція зумовлена передусім трагічними подіями, які сталися 2 травня в Одесі, що й до сих пір породжує появу як різноманітних точок зору і думок, так і неоднозначне емоційне та оцінне ставлення до них. Значна кількість мови ворожнечі зафіксовано й у матеріалах від 8-9 травня, що стосуються свята Дня Перемоги.

Саме в цей час ми спостерігаємо в медійному просторі інтенсивність вияву дискурсу ненависті стосовно українсько-російських відносин. Так, наприклад, про це засвідчують самі назви матеріалів типу: «В Одессе на Куликовомполе будут вычислять сепаратистов и "ватников"», «В Одессе у коллаборационистов проводят обыски», «В Одессе на сепаратистском автомобиле задержали избитых "ватников"», «Одесский "майдановец" перепуган: в городе живут толпы "ватников", ждущих своего часа!», «Под Одессой 9 мая обернулось в "ватный" шабаш»

Найчастотнішими одиницями мови ворожнечі виявилися лексеми «ватник», «сепаратисти», що, як правило, розміщені передусім в заголовковому комплексі багатьох матеріалів. Їх використання в сильних позиціях тексту не лише свідчить про активізацію маніпулятивних технологій (наприклад, привернення уваги читачів до матеріалу), а й залякування та нагнітання загрози, посилення образу ворога тощо. Активне тиражування таких текстів (багато з них було представлено в різних виданнях) спонукає породження дискурсу ненависті й у коментарях читачів до поданого матеріалу.

Крім українсько-російських відносин, об’єктом мови ворожнечі залишаються етнічні групи, стосовно яких журналісти подекуди дозволяють використовувати негативно-оцінні характеристики, навішувати «ворожі» ярлики. Журналісти для привернення уваги читачів також виносять в заголовковий комплекс негативно-оцінні вислови щодо окремих національних меншин (що є відвертими маніпулятивними технологіями), як-от: «В СБУ нашли новых врагов Украины: одесских болгар, гагузов, русинов и венгров». У самому тексті журналіст продовжує й далі недоцільно використовувати назви національної та етнічної приналежності, створювати стереотипний образ національних меншин як ворога.

У ході моніторингу поряд з необґрунтованою актуалізацією приналежності людини до певної етнічної групи, також зафіксовано випадки використання некоректних одиниць стосовно деяких соціальних груп. Зокрема, в окремих текстах має місце лексема «нелегали» замість більш коректного і рекомендованого міжнародними правозахисними організаціями «мігранти без документів». Наприклад: «Таймер» від 28 березня 2017 року публікує матеріал «В Одессе обнаружили тридцать азиатов-нелегалов».

Варто зауважити, що виявлені нами одиниці мови ворожнечі не вирізняються інтенсивністю свого вияву. Проте треба пам’ятати, що мова завжди діє та впливає швидше, аніж ми це помічаємо. Чим більш негативно оцінна характеристика, тим краще вона фіксується у нашій свідомості. Звичка ненавидіти існує довше, аніж толерантність чи вміння розуміти. А мова ворожнечі не лише породжує агресію та злість, а й може підштовхувати до відповідних агресивних дій.

Фото: evansincorporated

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4687
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду