«Язык мой – враг мой?»,  або Погляд на риторику ненависті в одеських ЗМІ

«Язык мой – враг мой?», або Погляд на риторику ненависті в одеських ЗМІ

20 Липня 2017
3608
20 Липня 2017
09:31

«Язык мой – враг мой?», або Погляд на риторику ненависті в одеських ЗМІ

3608
Проведений моніторинг матеріалів популярних онлайн-видань Одеси («Таймер», «УСИ Одесса», «Odessit», «048», «Думская») за період з 1 жовтня 2016 року до 30 червня 2017 року на наявність/відсутність у них мови ворожнечі засвідчив, що основними об’єктами ненависті в мас-медіа є українсько-російські відносини, представники етнічних та національних груп, мешканці окремих регіонів, деякі соціальні групи.
«Язык мой – враг мой?»,  або Погляд на риторику ненависті в одеських ЗМІ
«Язык мой – враг мой?»,  або Погляд на риторику ненависті в одеських ЗМІ

Проблема мови ворожнечі в Україні є однією з активно обговорюваних і, поряд з цим, однозначно не вирішеною. Існують різні думки щодо того, чи варто поводити себе етично зі своїм ворогом, тим більше - в ситуації реальної війни. Проте, з іншого боку, виникають питання: а чи завжди ця ворожнеча справді стосується нашого ворога? А чи не породжуємо ми самі собі нових ворогів, необізнано користуючись мовою, порушуючи норми і стандарти журналістики? Відповіді на ці питання, на наш погляд, може дати огляд журналістських матеріалів в одеських ЗМІ.

«Найпотужнішим» об’єктом за інтенсивністю вияву ворожнечі за аналізований період стали представники етнічних та національних груп: саме стосовно них було зафіксовано найбільшу кількість «ворожих» мовних одиниць. Як правило, це була «м’яка» мова ворожнечі, що виявлялася через негативно-оцінні характеристики,  «ворожі» ярлики, недоцільне використання назв національної та етнічної приналежності, створення стереотипного образу національних меншин як ворога. Ця тенденція найчастіше простежується в матеріалах, в яких висвітлюються проблеми криміналу, ДТП: журналісти часто невмотивовано зазначають національність підозрюваних у здійсненні того чи іншого злочину або учасників надзвичайної події. Наприклад: «Сотрудники Службы безопасности Украины сегодня, 11 апреля, задержали в Одесской области двоих участников преступной группировки, состоящей преимущественно из гагаузов», «В Одессе патриоты задержали путинских молдован», «В СБУ нашли новых врагов Украины: одесских болгар, гагузов, русинов и венгров», «Стрельба возле одесского суда: полиция разыскивает банду грузин»; «СБУ в Одессе накрыла организованный россиянкой конвертцентр»; «В одесском аэропорту задержали турка, подозреваемого в терроризме».

Як бачимо, у текстовому просторі створені журналістами образи «своїх» та «чужих» національностей і етнічних груп перебувають в опозиції. При цьому спрацьовує стереотип сприйняття «чужого» передусім як загрози для «своїх». Занурюючи назву національності чи етнічної групи в негативний контекст, журналіст тим самим створює їхній негативний образ, позиціонує як джерело кримінальної загрози, а це, у свою чергу, призводить до дискредитації групи в цілому.

У ході моніторингу поряд з необґрунтованою актуалізацією приналежності людини до певної етнічної групи також зафіксовано випадки використання некоректних одиниць стосовно деяких соціальних груп. Зокрема, в окремих текстах має місце лексема «нелегали» замість більш коректного і рекомендованого міжнародними правозахисними організаціями «мігранти без документів». Наприклад: «В Одессе обнаружили тридцать азиатов-нелегалов», «В Коблево задержали 12 нелегалов», «Одесская область: на границе с Молдовой задержали нелегальных мигрантов и их проводника».

У ході проведеного дослідження нами виявлено стійку тенденцію використання некоректних лексичних одиниць і стосовно осіб, які не мають житла. Поряд з цим, журналісти не лише подають некоректну назву цієї соціальної групи, а й активно занурюють її в негативний контекст, що сприяє стійкості сформованому негативного образу та негативного стереотипу щодо цих людей. Наприклад: «Парк Горького закроют из-за «скопления бомжей, хулиганов, алкоголиков» (УСИ Одесса. – 8.07.2017).

«В Одессе представлен проект создания мобильной службы помощи бомжам», «Николаевские кладбища облюбовали бездомные», «Одесситы бояться ходить по парку Шевченко из-за бомжей»

Некоректне ставлення подекуди трапляється й стосовно в’язнів, людей з обмеженими можливостями, про що свідчать матеріали, як-от: «В Одесской области поймали беглого 32-летнего зэка», «Бывший зэк промышляет шантажом», «Владелец кафе в Лузановке перекрыл инвалидам доступ на пляж».

Щодо українсько-російських відносин як джерела мови ворожнечі, то в одеських ЗМІ цей об’єкт не вирізняється інтенсивністю вияву. У ході моніторингу було встановлено, що найактивніше дискурс ненависті стосовно стосунків України-Росії проявлявся у мас-медійних матеріал протягом травня 2017 року, що зумовлено передусім подіями, які сталися в Одесі у травні 2015 року. Саме в цей час з’являється найбільша кількість матеріалів, у яких висвітлюються проблеми «сепаратизму», які привертають увагу читача досить агресивними заголовковими комплексами, що, у свою чергу, сприяє концентрації негативно-оцінного потенціалу всього мас-медійного матеріалу. Використання «ворожих» мовних одиниць у сильних позиціях тексту не лише свідчить про активізацію маніпулятивних технологій (наприклад, привернення уваги читачів до матеріалу), а й залякування та нагнітання загрози, посилення образу ворога тощо. Наприклад: «В Одессе на Куликовом поле будут вычислять сепаратистов и "ватников"», «В Одессе у коллаборационистов проводят обыски», «В Одессе на сепаратистском автомобиле задержали избитых "ватников"», «Одесский «майдановец» перепуган: в городе живут толпы "ватников", ждущих своего часа!», «Под Одессой 9 мая обернулось в "ватный" шабаш».

Найчастіше мова ворожнечі стосовно українсько-російських відносин має місце у цитованих журналістами матеріалах, що вирізняються різко вираженим негативно-оцінним потенціалом. Наприклад: «Гордиенко: проклятый Донбасс, это раковая опухоль Украины», «"Майдановка" из Краматорска: если в Николаеве поднимут голову, мочите их лопатой», «А что касается предателей: чтоб вы сдохли! Горите вы все в аду! Пусть к каждому из вас придёт злодей, ограбит и убьёт!»

Як бачимо, цитовані матеріали містять не лише негативно-оцінні слова та вислови, а й відкриті погрози, заклики до знищення, що й призводить до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та ненависті. У деяких матеріалах простежується емоційне посилення контексту шляхом використання негативних оцінок при характеристиці Донбасу, використання принципу переносу з часткового на загальне, внаслідок чого пересічний споживач інформації може сприйняти: «все, що має  відношення до Донбасу, - це зло». Поряд з цим журналісти часто не дають жодних коментарів, які б дозволили визначити розмежування між позицією автора та героя матеріалу.

Говорячи в цілому про тенденції вияву мови ворожнечі в одеських мас-медіа, можна визнати, з одного боку, порівняно обмежений діапазон вияву риторики ненависті, про що засвідчує вузький перелік її джерел (це передусім українсько-російські відносини, національні та етнічні групи, окремі соціальні групи). Поряд з цим фіксуємо активне вживання окремих негативно-оцінних одиниць, невмотивоване використання некоректних висловів стосовно тієї чи іншої групи, що й створює сприятливі умови для легітимізації мови ворожнечі. Активне тиражування таких матеріалів може призводити до формування стійких негативних стереотипів, породження нової агресії та ненависті.

Причину агресивної комунікативної поведінки найчастіше вбачають у складному житті, яке ніби змушує людей бути жорстокими, а мова відображає всі зміни, що відбуваються в суспільстві.

***

Приклади наявності мови ворожнечі в одеських медіа за жовтень 2016 - січень 2017 року читайте тут, а також в матеріалі «Мова ненависті в регіонах: сучасні «надбання» в одеських медіа», за лютий-квітень – тут, за травень – тут, а також в тексті «Мова ворожнечі як повноцінний учасник спілкування?», за червень - тут

Фото: AzartNews

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3608
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду