Про це йдеться у відкритому листі ІнАУ до Верховної Ради щодо загроз національній безпеці України, які несуть законопроекти № 6676 та № 6688 щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері.

На думку ІнАУ, ці законопроекти передбачають радикальне розширення повноважень силовиків у сфері позасудового блокування інформації, створення монопольного середовища на ринку телекомунікацій за рахунок зобов’язання операторів здійснювати багатомільйонні закупівлі обладнання для аналізу і блокування трафіку, надання чиновникам додаткових механізмів корупційного впливу на ринок.

Розгляд питання щодо обох законопроектів відбувається з порушенням закону «Про Регламент Верховної Ради України», наголошує ІнАУ. А саме п. 3. Ст. 93 (відсутні обов’язкові висновки визначених законодавством комітетів та експертизи КМУ щодо впливу на показники бюджету), п. 2 ст. 96 (питання про включення до порядку денного сесії може розглядатися не раніше ніж через два дні після надання народним депутатам висновків комітетів). Також є підстави вважати законопроект №6688 альтернативним до законопроекту №6676, і в цьому разі порушена процедура подання альтернативного законопроекту відповідно до ст. 100 Регламенту Верховної Ради України.

При підготовці цих законопроектів були проігноровані пропозиції ІнАУ, раніше висловлені у відкритому листі.

На думку ІнАУ, спосіб підготовки та подання законопроектів «перевершують зловживання при прийнятті сумновідомих диктаторських законів Януковича 16 січня 2014 року, мають на меті одне – ввести в оману народних депутатів України щодо справжньої суті законопроектів та попередити можливість їх ознайомлення з руйнівними наслідками, до яких призведе їх прийняття».

ІнАУ перелічила найбільш сумнівні, на її погляд, новації законопроектів, які наслідують досвід недемократичних країн, та можливі наслідки впровадження цих змін:

• Законопроектами встановлюється, що СБУ може де-факто запроваджувати воєнний стан в мережі Інтернет та телекомунікаціях та може здійснювати цензуру будь-яких ресурсів в мережі Інтернет поза судовою процедурою. Надання права СБУ забезпечувати тимчасове блокування (обмеження) та блокування доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) дорівнюють заходам правового режиму воєнного стану, що визначені статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
• Оголошується можливість введення санкцій в частині блокування доступу до інформаційних ресурсів відносно інформаційно-телекомунікаційних мереж (систем), які можуть належати приватним особам, громадським і політичним організаціям, бізнесовим структурам, банкам тощо.
• Введення в предмет регулювання Закону України «Про телекомунікації» суспільних відносин, пов’язаних з інформаційними ресурсами, інформаційними сервісами грубо порушує положення Статуту Міжнародного союзу електрозв'язку, ратифікованого Законом України «Про ратифікацію Статуту і Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку» № 116/94-ВР від 15.07.94 р.
• Законопроект фактично легалізує діяльність на ринку телекомунікацій нелегальних суб’єктів поза межами державного регулювання та контролю.
• Законопроект покладає повноваження, непритаманні для сфери телекомунікацій, на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, в частині ведення Єдиного реєстру виконання судових рішень. При цьому створюється негативний прецедент виконання судових рішень, нехтуються положення статті 129-1 Конституції України.
• Законопроект юридично прирівнює повноваження звичайного слідчого районного рівня або прокурора до рішення Ради національної безпеки і оборони України в частині застосування санкцій щодо блокування інформаційних ресурсів (сервісів).
• Законопроект містить численні грубі помилки технологічного характеру, наприклад: «доменні імена», «лінії доступу або вузли мережі Інтернет, які містять інформацію, поширення якої в Україні заборонене», «покажчики сторінок сайтів у мережі Інтернет» тощо, що свідчить про вкрай низку обізнаність авторів щодо сутності сфери телекомунікацій,
• Законопроект прирівнює рішення звичайного слідчого районного рівня або прокурора до рішення суду в частині блокування (обмеження) доступу до інформаційних ресурсів (сервісів).
• Положення законопроекту грубо порушують положення Регламенту міжнародного електрозв’язку від 9 листопада 1988 р., яким керуються 192 держави-члени Міжнародного союзу електрозв’язку, щодо вимог припинення пропуску всіх видів трафіка до/від телекомунікаційних мереж суб’єктів господарювання, до яких застосовано відповідні санкції. 
• Законопроект вимагає покласти безпрецедентний фінансовий тягар на понад 6000 операторів, провайдерів телекомунікацій, а також на ВСІХ суб’єктів господарювання в Україні, які використовують міжнародні канали електрозв’язку (мережу Інтернет сьогодні використовують всі) в частині зобов’язань за власні кошти закуповувати та встановлювати технічні засоби, які відповідають технічним вимогам, визначеним Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України за погодженням зі Службою безпеки України, необхідні для блокування доступу до інформаційних ресурсів (сервісів).
• Автори законопроекту пропонують запровадити положення щодо обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування, що прямо порушує Конституцію України.
• Автори законопроекту пропонують вкрай незбалансовані, «драконівські» адміністративно-господарські санкції, наприклад, за ненадання операторами, провайдерами телекомунікацій документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, – штраф у розмірі 1 відсотка від доходу, отриманого суб’єктом господарювання від надання телекомунікаційних послуг за попередній календарний рік.
• Законопроектом пропонується прирівняти виключні підстави, які визначені частиною другою статті 34 Конституції України щодо обмеження права на вільне використання та поширення інформації, до випадків будь-якого кримінального провадження. Це беззаперечно перетворює незалежну і демократичну України на поліцейську державу у самому поганому сенсі.

ІнАУ нагадує, що в інтернет-середовищі не існує технологічної можливості досягнення абсолютного блокування інтернет-ресурсів, про що незаперечно свідчить досвід авторитарних країн, де такі новації впроваджено. На думку асоціації, Україну буде втягнуто до безглуздих перегонів між контролюючими органами та бізнесом, які призведуть до появи постійних конфліктів між владою та бізнес-колами, серед громадськості та користувачів Інтернет.

Нагадаємо, 12 липня народні депутати, члени Комітету з питань національної безпеки й оборони Іван Вінник («Блок Петра Порошенка»), Дмитро Тимчук («Народний фронт») і Тетяна Чорновол («Народний фронт») зареєстрували законопроект № 6688 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері», який має на меті узаконити можливість тимчасового блокування доступу до інформаційних ресурсів і сервісів в інтернеті за рішенням не лише суду, а й прокурора, слідчого та Ради національної безпеки і оборони України.

Законопроект майже повністю дублює норми законопроекту з аналогічною назвою № 6676, зареєстрованого 10 липня членами Комітету з нацбезпеки й оборони Андрієм Тетеруком («Народний фронт») та Іваном Вінником (БПП). Однак законопроекти зареєстровані не як альтернативні, а як окремі, хоча й регулюють ідентичне питання – можливість блокування інтернет-ресурсів і сервісів.

Детально про норми законопроекту № 6676 (вони майже повністю повторюються в законопроекті № 6688) читайте в матеріалі «Депутати хочуть узаконити досудове блокування інтернет-ресурсів».

Законопроекти передбачають можливість тимчасового блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу) в інформаційно-телекомунікаційних мережах (системах) за рішеннями суду, слідчого судді, слідчого, прокурора, Ради національної безпеки й оборони. Законопроекти запроваджують нові обов’язки операторів і провайдерів та нові штрафи для них, передбачають нові повноваження державних органів – зокрема, ведення єдиного реєстру заблокованих ресурсів, містять нову термінологію.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини та керівники Української Гельсінської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи вважають, що законопроект № 6688 зазіхає на права людини та підриває саму суть права на свободу вираження поглядів.