Європа затрапезна, Україна блискуча, Росія оруеллівська

Європа затрапезна, Україна блискуча, Росія оруеллівська

5 Листопада 2016
2203
5 Листопада 2016
11:00

Європа затрапезна, Україна блискуча, Росія оруеллівська

2203
Європа затрапезна, Україна блискуча, Росія оруеллівська
Європа затрапезна, Україна блискуча, Росія оруеллівська

Останні дні заповнення українськими чиновниками е-декларацій в моєму житті співпали з участю в зустрічі ОБСЄ з людського виміру «Свобода слова та свобода медіа під час збройних конфліктів», яка 27-28 жовтня проходила у Відні. І поки в перервах я проглядала новини про те, як один за одним наші можновладці заявляли суспільству про свої ікони, шуби та годинники, довкола мене ходили скромні та на фоні наших держслужбовців навіть подекуди – вибачте на слові – затрапезні європейські чиновники. Аж якось сумно було там, у Відні: просто немає за що оком зачепитися, нічого сфотографувати та зафейсбучити.

Ще одна відмінність європейських чиновників від наших, яку я спостерігаю давно, але досі її не озвучувала, особливо стосується виборних посад: це невловиме відчуття того, що європейські депутати чітко усвідомлюють, що тимчасово займають свої посади, а українські депутати – здається, ні. Мені вкрай складно пояснити, в чому конкретно це виражається: можливо, в тому, як ті й ті вимовляють «я», «ми», «моя країна», «мої виборці» (про виборців українські депутати, якщо не на трибуні, взагалі ніколи не згадують).

Тепер щодо власне зустрічі ОБСЄ. Я думаю, всі ви здогадуєтеся, що під час неї дуже багато говорилося про війну Росії в Україні. Дипломати традиційно висловлювалися стриманіше, представники громадських організацій та ЗМІ – відвертіше. Численна російська делегація виступала наче хор, де як тільки один «виконавець» закінчував свою партію, слідом вступав наступний. Причому коли я їх слухала, мене не залишало відчуття якогось задзеркалля: коли чорне називають білим, а війну – миром (був навіть делегат від організації під назвою «Русский фонд мира», який багато висловлювався в дусі того, що «США по всьому світу займаються пропагандою демократії, якої в США немає, як не було соціалізму в СРСР»). А про складнощі журналістської роботи розповідала співробітниця Russia Today. Поки ви читали ці рядки, у вас виникли згадки про творчість Оруелла? Ви, можливо, здивуєтеся, але й на Оруелла російська делегація теж посилалася – зокрема, назвавши Міністерством правди британський регулятор Ofcom.

«Коли я був молодим студентом і вчився на факультеті журналістики, один мій викладач настійливо рекомендував мені почитати книгу Оруелла 1984”. Я її, звісно, до цього читав, але тоді прочитав ще раз і перечитував нещодавно. І я ніколи не думав, що доживу до того часу, коли лозунги “Війна – це мир” іСвобода – це рабство” стануть частиною нашого повсякденного життя. Я послухав виступ представника Ofcom і зрозумів, що Міністерство правди існує. Ви критикуєте російських журналістів виключно за те, що вони транслюють ту точку зору, яка вам не подобається. І починаєте скочуватися до ярликів. Чи справедливо це? Я не впевнений. Я не впевнений, чи ви взагалі не припинили за цією риторикою вважати російських журналістів своїми колегами. Ось тут колега сказала, що в Алеппо взагалі немає журналістів. Але там дуже багато журналістів – і це російські журналісти», – заявив секретар Союзу журналістів Росії (він же – заступник директора дирекції інформаційних програм «Вести» на каналі «Россия») Андрєй Медведєв.

Українська делегація, звісно, теж не відставала та рішуче боронила наші позиції. Зокрема, у відповідь на закиди росіян про те, що Україна начебто небезпечна для журналістів, українці відповіли: «Кажете, в Україні журналістам небезпечно працювати? Так. Особливо на тій території, яку ви окупували».

А найбільше враження на мене справив виступ редакторки інформаційного агентства «Крымские новости», членкині Меджлісу кримськотатарського народу, який був дуже відвертим та болісним:

«Щонайменше дивно, а взагалі-то дуже боляче спостерігати весь той бруд, який ллють російські ЗМІ на Україну та українських журналістів. Представник російської делегації сказав, що добре було б запрошувати на подібні зустрічі учасників чи свідків подібних конфліктів. Я тут представляю тих кримських журналістів, яких били, викрадали, в редакції яких вривалися: це Микола Семена, Заїр Акадиров, співробітники телеканалу ATR, нашого інформаційного агентства. В цій роботі використовуються найжахливіші методи пропагандистської роботи: це і виривання інформації з контексту, і принципи “великої брехні”, і деталізація окремих фактів та замовчування інших. Наприклад, говорять про те, що кримські татари їздять у хадж, для чого зараз у Криму створені прекрасні умови. Але не кажуть, що після того, як кримські татари повертаються з хаджу, їх бездоказово називають терористами. І зараз затримано 19 чоловік, без батьків залишилися 67 дітей. Про це не кажуть ані російські ЗМІ на території Росії, ані російські ЗМІ в Криму.

Існують “каральні списки” по відношенню до кримських журналістів. Заводяться кримінальні справи, виписуються адміністративні штрафи. У мене запитання: якщо все так добре, як ви кажете, чому ми не можемо в’їхати до Криму? Чому ми всі з кримінальними справами? Це тому що ми залишилися принциповими? Незаконний референдум називали незаконним, а не актом приєднання?»

Під час її виступу велика частина російської делегації дещо демонстративно й шумно вийшла з зали засідань. Зате і пан з «Русского фонда мира», і журналістка Russia Today, і ще кілька їхніх не менш яскравих колег прийшли на захід «Етика та саморегуляція в часи конфлікту», який у рамках події організував український офіс ОБСЄ. Спікерами заходу були посол Вайдотас Верба, Координатор проектів ОБСЄ в Україні; керівниця програм розвитку ЗМІ Координатора проектів ОБСЄ в Україні Марина Безкоровайна; програмний директор ГО «Детектор медіа» Роман Шутов; виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк; президент Академії української преси Валерій Іванов; і я.

У центрі події була презентація результатів спільного дослідження Координатора проектів ОБСЄ в Україні та ГО «Детектор медіа» «Долаючи бар’єри: роль ЗМІ у висвітленні конфліктно-чутливих тем». Звісно, ми очікували усіляких каверзних запитань від досвідчених опонентів з Росії та заздалегідь підготувалися до них, тому подія пройшла вдало, з меседжами на нашу користь. І щоб ви не сумнівалися, кому на руку підпал НІСу: запитання про те, чому повільно просувається його розслідування українськими правоохоронцями, пролунало саме з того табору.

Взагалі в нас склалося враження, що Росія змінила інформаційну тактику: якщо раніше вона на подібних зустрічах намагалася просувати думку про те, що Україна не сталася як незалежна, самодостатня держава, то зараз її представники намагаються вкидати меседжі про те, що в Україні нібито впроваджується тоталітаризм. Нам, українцям, на всіх рівнях потрібна неабияка витримка, зібраність та терпіння, аби відбити ці атаки так само успішно, як ми відбивали попередні. І я гадаю, що зараз аж ніяк не той історичний момент, щоб спокійно колекціонувати шуби, ікони та годинники.

На фото - кадр із фільму Майкла Редфорда «1984»

Фото - скріншот з YouTube

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2203
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду