Вранці 20 липня в нашій редакції пролунав телефонний дзвінок. Так ми дізналися про жахливе вбивство Павла Шеремета. У п’ятницю, 22 липня, в Києві відбулася церемонія прощання з журналістом. Вона тривала більше трьох годин, а люди все йшли та йшли. Під кінець прийшов і Президент Петро Порошенко — без пафосу, промов та зайвих церемоній. У суботу Павла Шеремета поховали в Мінську, й там було так само людно. Ми в «Детекторі медіа» ще раз щиро висловлюємо співчуття рідним та близьким Павла.

Врешті-решт правоохоронці заявили, що розглядають шість версій причин убивства журналіста: професійна діяльність, неприязнь у відносинах, російський слід (дестабілізація ситуації в країні), замах на керівницю «Української правди» Олену Притулу та ще дві неозвучені. А в суботу Нацполіція та Генпрокуратура основною версією назвали саме помсту за професійну діяльність. Уже багато сказано про те, що розкриття цього злочину — справа честі для наших правоохоронних органів. Додам тільки, що це ще й екзамен для поліції, створення якої багато хто називає наразі єдиною вдалою реформою з часів Революції гідності.

У висвітленні подій довкола вбивства журналіста особливо відзначилися двоє ЗМІ. Одне з них — 17 канал, який опинився на місці злочину буквально в момент вибуху та встиг засняти ще живого Павла Шеремета. Свою оперативність канал пояснив випадковістю: мовляв, його журналісти приїхали під сусідній будинок, щоб узяти інтерв’ю у Віталія Кличка для сюжету про декомунізацію. І про те, що київський мер у цей момент святкував свій день народження за кордоном, перебуваючи у відпустці, не знали. Журналістів 17-го каналу вже викликали на допит як свідків у справі вбивства у рамках версії про «російський слід».

Друге медіа, що відзначилося у висвітленні вбивства Павла Шеремета, — інтернет-видання «Обозреватель», яке опублікувало два відеозаписи з камер спостереження. На першому записано момент вибуху та видно дивного перехожого, який навіть не здригається під часу вибуху автівки. На другому зафільмовано чоловіка та жінку, які вночі перед убивством начебто закладають вибухівку під автомобіль. І Юрій Луценко, й Хатія Деканоїдзе вже підтвердили, що записи справжні, та заявили про початок службового розслідування за фактом публікації в ЗМІ і соцмережах відео з місця злочину.

20 липня сталася важлива для телеринку подія, яка, проте, через убивство Павла Шеремета відійшла на другий план: Київський апеляційний господарський суд відмовив Антимонопольному комітету в задоволенні апеляційної скарги у справі проти компанії «Зеонбуд». Іншими словами, він скасував рішення АМКУ про накладення на «Зеонбуд» штрафу в розмірі 44 млн 504 тис. 917 грн за зловживання монопольним становищем. На суддів, зокрема, подіяли аргументи представників «Зеонбуду» про те, що, накладаючи штраф, АМКУ попередньо не дослідив ринку, не порівняв тарифів на телекомунікаційні послуги з розповсюдження програм у цифровому форматі з тарифами на аналогічні послуги на подібних ринках. Аргументи представників АМКУ про те, що відомство не могло дослідити тарифи конкурентів «Зеонбуду», бо той єдиний на ринку надає такі послуги, на суддів враження не справили. Наразі керівництво АМКУ розглядає питання, чи варто подавати касаційну скаргу.

Тим часом розгорівся конфлікт між телегрупами та кабельними провайдерами стосовно прийнятого 12 липня за основу законопроекту № 3504 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)». Зачитана в парламенті під стенограму й ухвалена депутатами редакція законопроекту передбачає залишити в складі універсальної програмної послуги (УПП) суспільне ТБ і радіо, телеканал «Рада», а також ефірні аналогові й цифрові місцеві й регіональні телеканали. При цьому загальнонаціональних ефірних комерційних мовників буде вилучено зі складу УПП, й вони, відповідно, перейдуть до договірних відносин із провайдерами. Ця редакція законопроекту подобається телегрупам, які сподіваються спонукати провайдерів платити їм за контент, та не подобається провайдерам, які натомість пропонують встановити законодавчу заборону стягнення плати за ретрансляцію програм як телекомпаніями, так і провайдерами. Обидві сторони обурені: телегрупи – готовністю провайдерів платити іноземним телеканалам, тоді як основне дивлення в них припадає на великих національних мовників; провайдери – готовністю телеканалів надавати вільний доступ до контенту в ефірі, в інтернеті й на супутнику.

Телевізійний небосхил цього тижня продовжував втрачати знайомі зіркові обличчя: слідом за Андрієм Куликовим ефір ICTV залишила незмінна впродовж десяти років ведуча програми «Факти тижня з Оксаною Соколовою» Оксана Соколова: програма пішла на літні канікули, а восени повернеться з новим ведучим. І поки ми чекаємо, на кого їх замінить керівництво ICTV, нові обличчя не припиняє продукувати канал NewsOne. 22 липня тут у ролі ведучого дебютував його власник, народний депутат Євген Мураєв, гостею якого була народна депутатка Надія Савченко. Надію Савченко вже багато хто встиг розкритикувати за зміст її численних публічних виступів та інтерв’ю. Але конкретно в цій розмові вражав саме Мураєв: «Як ви комплексно до МВФ ставитеся? Якщо ми не будемо позичати, нам десь потрібно брати доходи. Ви як ставитеся до встановлення миру, зняття санкцій із Росії і до повернення звичних ринків?».

Тож не розслабляймося. Попереду багато боротьби.

Фото - wikimedia.org