Стець закликав іноземних журналістів поважати українські закони
«Своїм колегам, іноземним журналістам, хочу сказати. Ми шкодуємо про погрози, які були висловлені на вашу адресу, і сподіваємось, що українці розібрались у цій ситуації, розум узяв гору над емоціями. Давайте разом працювати. Лише треба виявити повагу до українських законів та народу, який б’ється за свою незалежність і своє майбутнє. Я певен, кожен патріот і уряд України нададуть повну підтримку журналістам в їхній діяльності. Але ми не будемо терпіти тих, хто затриманий нашими правоохоронцями, дістає посвідчення "фрілансера", сподіваючись, що це дозволить уникнути переслідування за законом», - цитує міністерство свого очільника.
Далі «Детектор медіа» наводить заяву Мінінформполітики в повному обсязі:
«Позиція Уряду України відома – ми підтримуємо вільну українську та іноземну пресу і засуджуємо тиск на журналістів. Правоохоронні органи України ретельно розслідують кожен факт тиску чи погроз представникам преси.
Ми цінуємо відданість і сміливість журналістів, які, ризикуючи життям, виконують свій обов’язок, доносять правду про події на захоплених українських територіях.
Разом з тим, маємо вчергове нагадати, що закон – один для всіх, і ніхто, журналісти в тому числі, не має права незаконно, без відповідного дозволу української влади, проникати на тимчасово окуповану територію України з боку Росії. Ми розраховуємо на розуміння наших іноземних партнерів, політиків, журналістів, представників неурядових організацій.
Міністр інформаційної політики України Юрій Стець: "Я звертаюся до всіх патріотів України та до журналістської спільноти – зробити адекватні висновки з цієї історії! Ми всі маємо бути зацікавленими в об'єктивному висвітленні ситуації на Донбасі, ми маємо знати, що і як відбувається там: чим живуть наші українські громадяни, як глибоко вкорінилася російська пропаганда, яка змальовує нас з вами фашистами й бандерівцями. Нам треба знати, що робить окупаційна влада і з чого нам доведеться починати, відновлюючи українську владу і порядок на тимчасово окупованих територіях.
А своїм колегам, іноземним журналістам, хочу сказати. Ми шкодуємо про погрози, які були висловлені на вашу адресу, і сподіваємось, що українці розібралися в цій ситуації, розум узяв гору над емоціями. Давайте разом працювати. Лише треба виявити повагу до українських законів та народу, який б’ється за свою незалежність і своє майбутнє. Я певен, кожен патріот і уряд України нададуть повну підтримку журналістам в їхній діяльності. Але ми не будемо терпіти тих, хто затриманий нашими правоохоронцями, дістає посвідчення "фрілансера", сподіваючись, що це дозволить уникнути переслідування за законом".
Ми не приховуємо правду. Ми вітаємо правду про конфлікти на окупованих Донбасі та Криму! Забезпечення інформаційного потоку – один із пріоритетів роботи як Кабінету Міністрів, так і Міністерства інформаційної політики».
Нагадаємо, 7 травня на сайті «Миротворец» був оприлюднений перелік персональних даних близько 4 тисяч журналістів, які свого часу отримували так звану «акредитацію» в «ДНР», отриманий начебто завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів. При цьому сайт «Миротворец» звинувачує усіх цих журналістів у співпраці із сепаратистами.
Кілька десятків українських та іноземних журналістів виступили із вимогою до сайту «Миротворец» негайно видалити з вільного доступу інформацію про персональні дані співробітників ЗМІ.
Своє занепокоєння публікацією персональних даних журналістів на сайті «Миротворец» висловили «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів, Представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, посол Європейського союзу в Україні Ян Томбінські, генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд, агенція «Франс-Пресс», а також заступниця міністра інформаційної політики Тетяна Попова, уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, Комітет ВР з питань свободи слова та інформаційної політики, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Тим часом українські журналісти зі списку, опублікованого «Миротворцем»,почали отримувати погрози.
11 травня Прокуратура Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів шляхом оприлюднення їхніх персональних даних (на сайті «Миротворець».).
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що після публікацій сайтом «Миротворец» списків українських та іноземних журналістів, які отримали так звану «акредитацію» в «ДНР», слідчі в рамках порушеної кримінальної справи за ст. 182 КПК перевіряють, чи був порушений закон про персональні дані.
13 травня проект «Миротворец» оголосив про своє закриття. Але вже 19 травня на сайті «Миротворец» знову стали оступні списки акредитованих в «Л/ДНР» журналістів з їхніми персональними даними. До того ж «Миротворец» опублікував новий список журналістів різних країн світу, які отримали так звану «акредитацію» в «ДНР». При цьому центр вибачився за попередню публікацію списку акредитованих журналістів, бо він був «не першої свіжості».
Після цього медійні громадські організації Інститут масової інформації, «Детектор медіа», Незалежна медіапрофспілка України та Національна спілка журналістів України висловили вимогу до української влади негайно вжити заходів, щоб зупинити цькування українських та іноземних журналістів, розгорнуте редакцією сайту «Миротворець» і деякими політиками.
Міжнародні журналістські правозахисні організації Комітет захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» в офіційних листах на адресу Президента України Петра Порошенка закликали його засудити дії сайту «Миротворец» і спонукати Міністерство внутрішніх справ розслідувати оприлюднення персональних даних журналістів, яке поставило їхні життя під загрозу.
Опитані «Детектором медіа» журналісти й експерти пов’язують скандал із сайтом «Миротворцем» зі спробою встановити контроль за інтернет-сайтами.
2 червня посли країн «великої сімки» (G7) в Україні заявили, що глибоко занепокоєні останніми істотними розкриттями персональних даних журналістів веб-сайтом «Миротворец», що, на їх думку протирічить духу і букві українського законодавства, яке чітко визначає, що персональні дані можуть бути публічно оприлюднені тільки у випадку індивідуальної згоди.
Фото - www.radiosvoboda.org