Імітація виборів у Росії була у вечірніх етерах чотирьох інформаційних каналів однією з головних тем, однак не найголовнішою. Висвітлювали цю тему всі канали приблизно однаково, лише на каналі «FreeДом» поблажливіше поставилися до акції опозиції «Полдень против Путина», тоді як решта каналів дійшла висновку, що російська опозиція лише додала дійству легітимності.

Йшлося в етері інформканалів також про рейд російських добровольців, удари по НПЗ у Росії, «Рамштайн»-20, ситуацію у Верховній Раді.

Варто зазначити, що всі канали щодня проводять збори на потреби Збройних Сил України.

Які ще теми, як саме і за чиєї участі обговорювали в праймтаймі чотирьох інформаційних каналів — у нашому огляді.

24-й: «фіговий листок на причинному місці Путіна» й дещиця конспірології

18 березня в праймтаймі чимало часу було приділено візиту до Києва сенатора-республіканця США Ліндсі Грема. Ведуча Альбіна Підгірняк докладно розповіла, хто це і чому він має нас цікавити, цілком природно пов’язавши візит із невтішними перспективами голосування в Конгресі США законопроєкту зокрема щодо допомоги Україні. З візиту Грема Альбіна Підгірняк розпочала і розмову з політичним коментатором Володимиром Фесенком. Від Грема співрозмовники, зачепивши тему ракет Taurus, які не поспішає надавати Україні Німеччина, перейшли до Путіна, точніше того, що в Росії назвали «виборами» президента. Фесенко назвав решту «кандидатів», чиї прізвища внесли до бюлетенів, «фіговим листком, який прикривав причинне місце Путіна», а метою цього дійства — демонстрацію підтримки не лише Путіна, але й війни. Опозиційна акція «Полдень против Путина» вийшла, за словами Фесенка, красива, однак ні на що не вплинула. Проти Путіна потрібно боротися лише силовими методами, резюмував Фесенко.

Ведучий Владислав Новіков обговорював акцію опозиції з російським опозиційним журналістом, колумністом DW Костянтином Еггертом. На думку Еггерта, акція мала ефект, протилежний задуму її ініціаторів: «Зробили картинку, задовольнили Путіна». Потім ведучий запропонував гостю прокоментувати «конструкцію», яку вибудував «один український телеведучий, відомий журналіст» (прізвища Новіков не назвав, але мав на увазі Дмитра Гордона): нібито колективний Захід дав Путіну можливість спокійно переобратися в обмін на введення в Україну військ НАТО і надання Україні зброї. «Дивна історія, віддає конспірологією, — прокоментував Еггерт, — схоже на історії, які вигадують учасники соловйовських шоу, даруйте, інакше сказати не можу». За словами Еггерта, Захід може не визнати Путіна легітимним, як не визнає Лукашенка: «Це буде виклик. За першими заявами складається враження, що Європа до цього близька, але побачимо». «Стисло, але розумно поговорили на цю тему», — бадьоро підвів риску ведучий.

На цьому дива конспірології у виконанні Владислава Новікова не закінчилися. Улюбленого співрозмовника ведучих 24 каналу Андрія Вігірінського Новіков попросив прокоментувати слова Путіна на пресконференції про… взаємини з Китаєм — ніби на той час не було важливішої теми. Втім, невдовзі з’ясувалося, що «більш цікава» тема була — умови участі Китаю в Саміті миру у Швейцарії та вплив на «миротворчі ініціативи» Китаю його позиції щодо Тайваню. Власну зацікавленість цим питанням ведучий пояснив тим, що йому «один політолог сказав», нібито перший із дванадцяти пунктів так званого мирного плану Китаю щодо війни в Україні написаний «крізь призму» Тайваню. Неважко здогадатися, що прізвище політолога Новіков теж не назвав. Як бачимо, джерелу «одна бабця сказала» знайдено гідну заміну — «один політолог сказав».

А от радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка ведучий змусив коментувати заяви Дмитра Гордона про строки закінчення війни. Ту саму «конструкцію», яку пропонував прокоментувати Костянтину Еггерту та яку Еггерт порівняв із маренням учасників токшоу російського пропагандиста номер один Володимира Соловйова. «В інформаційному середовищі так чи інакше з’являються новини… з приводу прогнозів…», — повідомив Новіков. А в Гордона, мовляв, велика авдиторія, яка йому довіряє… «Новини з приводу прогнозів» — це, взагалі-то, оксюморон, прикро, що деяким журналістам це досі невтямки. «Буде трошки дивно, якщо я коментуватиму журналістів, вони мають право на різні точки зору, і конспірологічні в тому числі, — з посмішкою сказав Подоляк. — Прогнози — це, швидше, до астрології, астролябії, карт таро, але дивімося на те, що відбувається, психологічно і математично».

Ведучий Владислав Новіков та радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк в етері 24 каналу

19 березня в етері 24-го також не оминули увагою тему Китаю. Ведуча Андріана Кучер побачила в словах посла Китаю у Швейцарії Вана Шитіна про розгляд Пекіном можливості взяти участь у Глобальному саміті миру в Швейцарії ознаки потепління, про які намагалася поговорити з політичним коментатором Олегом Саакяном. Гість змушений був розчарувати ведучу, нагадавши, що слова дипломатів Піднебесної мали продовження: президент Китаю поїде на Саміт миру лише за умови, якщо там буде представник Росії. «Китай, найімовірніше, не хоче брати участь, а намагається зняти з себе відповідальність, щоб уникнути звинувачень. Він каже, що, якщо Росії не буде, не буде і їх. Ну, а Росію запрошувати на саміт точно ніхто не збирається», — розповів Олег Саакян. Ведуча своєю чергою наполегливо шукала в процитованій нею заяві позитив, тож діалог дещо затягнувся.

Владислав Новіков цього дня конспірологічних теорій не просував, а розпитував керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка про ювілейне, двадцяте засідання в форматі «Рамштайн», а політичного коментатора Ігоря Рейтеровича — про наміри очільника Китаю Сі Цзиньпіна відвідати Францію, слова Дональда Трампа щодо (не)виходу Сполучених Штатів із НАТО в разі його, Трампа, повернення в Білий дім і, звісно ж, про імітацію президентських виборів у Росії.

У праймтаймі 24-го показали й черговий випуск проєкту «Локшину замовляли?» з Вадимом Міським, теж присвячений російським «виборам».

20 березня ведуча Альбіна Підгірняк серед інших тем — ворожих ударів по Харкову та обстрілів Сумщини, чеської ініціативи щодо допомоги Україні снарядами, вибухів на аеродромі в російському Енгельсі — також не обійшла увагою «вибори» в Росії. Точніше, спроби роспропагандистів виправдати ту кількість голосів, яку намалювали Путіну в різних регіонах. Зокрема надзвичайно цинічно виглядають, за словами ведучої, 90% у Бєлгородській області. Своє твердження Альбіна Підгірняк проілюструвала цитатою Маргарити Симоньян, принагідно нагадавши, що Бєлгородська область наразі зазнає обстрілів саме через агресію Росії щодо сусідньої держави, тому дуже сумнівно, щоб її жителі підтримали Путіна настільки одностайно. Тему продовжив… Андрій Вігірінський, на думку якого, дев’яносто — не дев’яносто, а відсотків п’ятдесят виборців Путіна справді підтримує. За словами Вігірінського, не називати Путіна президентом є сенс, якщо держава збирається взагалі розірвати стосунки з Росією, але, швидше за все, Захід все одно комунікуватиме з російською владою, яку уособлює Путін.

Ведуча Альбіна Підгірняк та Андрій Вігірінський в етері 24 каналу

На каналі також щодня виходить розлогий «Огляд бойових дій», який веде Андрій Дрозда.

«Еспресо»: парламентська криза в Україні й труднощі демографії

18 березня у «Великому етері» Василя Зими про гуманітарну та безпекову ситуацію на Сумщині розповіла місцева журналістка Альона Яцина: «Шквальний вогонь, Велику Писарівку ворог зрівнює зі землею, звідти вивозять людей. Однак евакуація можлива не скрізь. Настрої на Сумщині панічні, навіть критично панічні», — розповіла журналістка, додавши, що центральні медіа про це говорять мало. Тема «виборів» у Росії була представлена сюжетом про зміну риторики Путіна впродовж його тривалого правління. Про легітимізацію «виборів» російською «опозицією» згадували й у черговому випуску «Світу про Україну». «Немає в Росії опозиції!» — резюмував ведучий рубрики Юрій Фізер. Про підсумки візиту до Києва Ліндсі Грема йшлося в увімкненні кореспондентки Катерини Галко, яка побувала на його зустрічі з журналістами. Ведучого Василя Зиму цікавило, чи буде допомога Україні? Колись, можливо, й буде, дала надію колезі Катерина Галко.

Ведучий «Вердикту» Сергій Руденко запитував своїх глядачів і гостей, чи визнає світ легітимність Путіна після псевдовиборів на тимчасово окупованій території України. Забігаючи наперед, скажемо, що переважна більшість телеглядачів виявилася оптимістами: «так» відповіли 27%, «ні» — 73%. В ютубі співвідношення трохи інше: 35% на 65%.

Перший співрозмовник ведучого, експерт «Бюро аналізу політики» Віктор Бобиренко теж сказав, що вибори Путіна легітимізували люди, які прийшли 17 березня до дільниць за закликом опозиції. «Але мусимо визнати, що більша частина росіян голосувала за Путіна і за продовження війни усвідомлено», — додав Бобиренко. Він також сказав, що безальтернативні російські «вибори» «ніби де-юре легітимні з точки зору права, але не з точки зору справедливості» (попри те, що відбувалися й на загарбаній території України?!), і що «так намагатиметься зробити й наша влада на післявоєнних виборах — не дати альтернативи». Ведучий не заперечував. До певної міри адвокатом російських виборців виявився ексочільник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж, на думку якого «насправді багато росіян проти війни».

У другій частині двогодинної програми Сергій Руденко самотужки аналізував поточні події, зокрема підбивав підсумки російських «виборів». Його власний вердикт був однозначний: росіяни, проголосувавши за Путіна, проголосували за війну.

19 березня у «Великому етері» Василя Зими про гуманітарну й безпекову ситуацію на Миколаївщині розповідав голова Миколаївської ОДА Віталій Кім, а «Воєнні підсумки дня» ведучий рубрики Сергій Згурець присвятив засіданню в форматі «Рамштайн».

У «Вердикті» глядачів і гостей запитували, чи визнають США Росію державою-спонсоркою тероризму. Наприкінці програми голоси розділилися навпіл.

Співголову депутатської фракції партії «Європейська солідарність» Ірину Геращенко Сергій Руденко запитав, чи погоджується вона з тезою, що в Україні парламентська криза? «Не думаю, що парламентська, швидше управлінська і криза “Слуги народу”», — сказала Геращенко. За її словами, спікер нездатний організувати роботу парламенту. Виходом, на думку Ірини Геращенко, є переформатування більшості й уряду. Відповісти пані Ірині від імені «Слуги народу» в цій частині програми було нікому, по суті, їй просто було надано майданчик для висловлювання.

Зате одним з учасників другої частини програми був нардеп від «Слуги народу», член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. Компанію йому склали представниця «Європейської солідарності» у тому ж комітеті Ірина Фріз і представник «Батьківщини», перший заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко. Щоправда, про парламентську чи іншу кризу не йшлося: спочатку з подачі ведучого міркували, чи наважиться Вашингтон визнати Росію державою-спонсором тероризму, згодом — чому міністр оборони США Ллойд Остін на 20-му «Рамштайні» пообіцяв, що Україна не зазнає поразки, чому б не сказати, що Путін мав би зазнати поразки?

В етері «Вердикту» на каналі «Еспресо»

Гості демонстрували одностайність, аж поки не дійшло до обговорення законопроєкту про мобілізацію. Веніславський поскаржився, що розгляд гальмують ті депутати, які хочуть сподобатися виборцям, натякаючи на «Європейську солідарність». Сергій Руденко не без іронії запитав у Ірини Фріз, хто саме хоче сподобатися, у відповідь вона пояснила, які недоліки має документ: «Тішуся, що розглядаємо не в турборежимі, даючи депутатам спокійно працювати».

20 березня у «Великому етері» з Василем Зимою йшлося про гуманітарну та безпекову ситуацію на Харківщині після завданих ворогом напередодні ударів. Ведучий також спробував обговорити з Андрієм Ревою (міністром соціальної політики в уряді Володимира Гройсмана у 2016–2019 роках) слова чинного прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо того, що задля розв’язання демографічної проблеми в кожній українській родині має бути щонайменше троє дітей. Для конструктивнішого обговорення варто було, певне, обрати іншого співрозмовника: скептично налаштований до чинної влади пан Рева резонно сказав, що проблему демографії не розв’язують гаслами, і закликав людей «не вірити жодному слову цього рядженого», маючи на увазі Шмигаля. Втім, не можна виключати, що саме на таку реакцію ведучий і сподівався.

У другій частині «Вердикту» знову обговорювали парламентську кризу — і знову без участі представників парламентської монобільшості, тобто партії «Слуга народу». Водночас нардепів від інших політичних сил теж не було, натомість у дискусії брали участь доктор політичних наук Максим Розумний, керівник платформи «Єдиний координаційний центр» Олег Саакян і директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик. Сергій Руденко назвав своїх співрозмовників «одними з найкращих вітчизняних політологів», гості скромно промовчали. Загальна тональність розмови вийшла невеселою: в країні політична криза, а владна команда не дуже адекватно оцінює ситуацію. Однак є й втішні новини: за словами Кулика, Європа зрозуміла, що домовитися з Путіним і повернутися до статус-кво неможливо, тож «будемо спостерігати за пробудженням Європи».

«FreeДом»: «улюблений кандидат опозиції» та ексклюзив від РДК

18 березня (ведучі Кароліна Кароль і Олег Борисов) на каналі, звісно, багато говорили про «вибори» у Росії. А також — про ситуацію на фронті, рейд російських добровольців на територію Бєлгородської та Курської областей, провокацію в Придністров’ї, слова та наміри президента Франції Макрона. Сюжети чергувалися з увімкненнями коментаторів. Зокрема удари по російських нафтопереробних заводах коментував директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, на чию оптимістичну думку, Росії слід швидше закінчувати війну і виводити війська з України, інакше її основну бюджетоутворювальну галузь — нафтову — буде знищено.

В етері показали також доволі схвальний сюжет про акцію «Полдень против Путина» з коментарем російського політтехнолога Ростислава Мурзагулова, який підтримував цю акцію. За його словами, за Путіна вкинули щонайменше 30 мільйонів голосів, насправді треба було б проводити другий тур з Даванковим, якого «опозиція призначила своїм улюбленим кандидатом». Ведучі полум’яний монолог гостя не переривали, хоча варто було б запитати, чи акція опозиції, навпаки, не легітимізувала «вибори» — принаймні саме такої думки дотримуються чимало інших коментаторів.

Російський політтехнолог Ростислав Мурзагулов в етері «FreeДом»

Про способи фальсифікації результатів волевиявлення росіян ішлося в авторській програмі Олега Борисова «Давайте перевіримо». Про реакцію світу на вибори Путіна ведучі говорили з народною депутаткою від «Слуги народу», головою постійної делегації ВР України в ПАРЄ Марією Мезенцевою, а згодом — з нардепом від «Європейської солідарності» Олексієм Гончаренком, дотримавшись таким чином балансу політсил.

Доволі критично про сенатора-республіканця Ліндсі Грема відгукнувся, вийшовши на зв’язок зі студією, професор Нью-Йоркського університету Ігор Айзенберг, назвавши Грема «людиною без переконань, яка говорить те, що він неї хочуть почути». Нема чого мудрувати, варто проголосувати в Конгресі за законопроєкт, уже ухвалений в Сенаті, вважає Айзенберг, однак час спливає, а розмови республіканців про підтримку України лишаються розмовами.

Показав канал і ексклюзивне інтерв’ю начальника штабу Російського добровольчого корпусу Олександра Фортуни — про воєнні та політичні цілі їхньої спільної з Легіоном «Свобода Росії» і Сибірським батальйоном спецоперації.

19 березня ведучі Володимир Рабчун і Володимир Тимошенко запитували радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка, як Захід повинен відреагувати на «вибори» Путіна? За великим рахунком — заявити про його нелегітимність, зробити жорсткішими санкції, змусити Росію платити за війну, сказав Подоляк, але насправді Захід не «повинен», хоча зараз риторика інша, ніж до вторгнення. Відповідаючи на наступне запитання — наскільки Путін втратить легітимність, — гість сказав, що він її вже втрачає, втрачатиме й надалі. Ведучі запитували Михайла Подоляка також про його очікування від 20-го «Рамштайну», що виглядало дещо дивно: на той час засідання вже відбулося, тож доцільніше було б коментувати його підсумки, а не очікування.

У притаманній каналу загалом оптимістичній тональності схарактеризував «вибори» у Росії політичний коментатор Борис Тизенгаузен: «рекордна явка» свідчить, що Путін перебуває в найхиткішому стані за весь час його правління. Ніколи раніше йому не треба було малювати таке голосування, ніколи ще не було стільки «чорних лебедів». Водночас заяв про нелегітимність від західних держав, з огляду на наявність у Росії ядерної зброї, очікувати не варто, говорив Тизенгаузен.

В інформаційно-аналітичному випуску «Наш час» із Ксенією Смирновою показали зокрема ексклюзивний репортаж про бойових медиків, які рятують бійців на Бахмутському напрямку.

20 березня ведучі Лейла Мамедова і Денис Похила майже не згадували про «вибори» Путіна, приділивши увагу іншим темам. Зокрема — ситуації в Чорному морі, створенню бронетанкової коаліції для України, баченню Брюсселем розширення Євросоюзу, «Рамштайну», перспективам партнерства Вірменії з НАТО. Правозахисниця Катерина Рашевська розповіла про поточну роботу задля повернення на Батьківщину викрадених росіянами дітей, сказавши, що без допомоги Міжнародного Червоного Хреста це неможливо. Варто нагадати, що ця чутлива тема є однією з тих, які канал веде з етеру в етер.

Прямий: «іспит на демократію» і розібрані мирні рейки

18 березня провідною темою «Вечора про головне» зі Світланою Орловською стали російські «вибори». Їх ведуча обговорювала з нардепом VІІІ скликання Віталієм Сташуком, депутаткою Київради від «Європейської солідарності» Вікторією Пташник, нардепом від «ЄС» Олексієм Гончаренком, який увімкнувся в етер із Парижа, де проводив засідання комітету з питань міграції біженців ПАРЄ, президентом якого його обрали, і принагідно розповів про реакцію на вибори Путіна французьких політиків. Представник України при ЄС у 2010–2015 роках Костянтин Єлісєєв сказав, що Путін фактично проголосив себе імператором, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар розповів, що в Заходу наразі немає консолідованої позиції щодо російських «виборів», як і щодо того, що робити з Росією загалом, а керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко назвав «переобрання» Путіна іспитом на демократію для всього світу. На цьому тлі Світлана Орловська час від часу робила закиди на адресу української влади й монобільшості, яка, як повідомляла співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко, 6-8 березня скасувала пленарні засідання Ради, бо депутати від «Слуги народу» їздили на військові позиції робити звіт про фортифікації для Сенату США…

Ведучий програми «Люди війни» Матвій Ганапольський одразу оголосив, що «вибори» Путіна — не новина і не те, з чого варто починати програму. Тим самим саме з цього її й почавши. Власне, решту часу в «Людях війни» теж говорили на тему «виборів» у Росії, виняток зробили хіба що для критики на адресу прем’єра Шмигаля через ті ж таки його слова про трьох дітей на родину.

Колись російський, а нині український юрист Ілля Новіков розповів, що вибори Путіна на окупованих територіях України можуть стати приводом для тих, хто хоче це зробити, зокрема закрити посольства в Росії. Навіщо, мовляв, утримувати штат — щоб вашого посла викликали в російське МЗС і висловлювали обурення? Новіков також констатував, що переходу, так би мовити, на мирні рейки в Росії за жодних умов не станеться, бо ті рейки вже давно розібрані. Наприкінці програми Ганапольський перелічив, хто на той момент встиг привітати Путіна з продовженням царювання.

19 березня першими гостями Світлани Орловської були народний депутат VIII скликання, військовослужбовець Ігор Лапін і політичний коментатор Тарас Загородній. Однією з тем для обговорення стали слова нардепа від «Слуги народу» Сергія Демченка про диктатуру, яка «як інструмент може допомогти перемогти ворога». «Диктатура Офісу Єрмака перетворила нашу країну на Офісно-президентську республіку, — сказав Лапін. — Парламентаризм їм потрібен був на початку, лише щоб легітимізувати авторитарний стиль правління Зеленського. Під прикриттям війни вони фактично знищили парламентаризм, переступили через закон про статус народного депутата, знищили незалежні медіа… За це вони мають сісти. Вихід, щоб не сісти, дуже простий — легітимізувати на повторне коло владу Зеленського. Маючи всю повноту влади, вони все роблять для того, щоб все відбулося — як тільки закінчиться воєнний стан, щоб якось пропетляти. Але питання виживання нації та поствоєнний запит на справедливість літатиме в повітрі дуже сильно. І я переживаю за країну, хоч би вона не тріснула від жадоби до помсти». Подібні слова, думається, потребували реакції ведучої, однак склалося враження, що Світлана Орловська або не слухала, або не зрозуміла, що сказав Лапін, бо вона лише знов згадала про зрив засідань Ради.

Ведуча Світлана Орловська, військовослужбовець Ігор Лапін і політичний коментатор Тарас Загородній в етері каналу Прямий

З нардепом від «Голосу», членом Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергієм Рахманіним і доктором економічних наук Андрієм Длігачем Орловська обговорювала законопроєкт про мобілізацію та урядову концепцію «економічного» бронювання. «“Війна для бідних” — це дурниця, чекаю, коли про це почнуть говорити моральні авторитети, бо цієї теми бояться», — сказав Длігач. Рахманін своєю чергою повідомив, що законопроєкт, правки до якого розглядаються, норм щодо «економічного» бронювання не містить, тож йому особисто хотілося б більш предметної розмови.

20 березня у «Вечорі про головне» ведучий Олександр Близнюк говорив про кризу не стільки парламентську, скільки в «Слузі народу» спочатку з нардепом VII і VIII скликань Олександром Бригинцем і керівником Центру суспільно-інформаційних технологій «Форум» Валерієм Димовим, а згодом — із народною депутаткою від «ЄС», членкинею Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Софією Фединою. За словами Федини, «слуги народу» не відчувають себе народними депутатами, а уряд тотально ігнорує парламент. «Зеленський і його команда з першого дня централізовано працювали над знищенням суб’єктності Верховної Ради»,— сказала депутатка.

Ведучий Олександр Близнюк та народна депутатка від «ЄС» Софія Федина в етері каналу Прямий

Тим часом парламент, мовляв, після 30 березня буде єдиним стовідсотково легітимним органом влади в Україні. Ведучий, ухопившись за цю фразу, попросив її розтлумачити. Про парламент в Конституції все чітко прописано, пояснила Федина, а от про президента — ні. У громадян не було сумнівів, однак вони виникли в Офісі президента, звідки звернулися за роз’ясненням до Конституційного Суду. «Впевнена, що навколо цього здійматимуться хвилі», — сказала Софія Федина. Схоже, на Прямому фактично цей процес уже почався.

Скриншот на головній: етер телеканалу «FreeДом»