Якби в Україні існував інститут репутації, то після виборів інформаційні канали ніхто більше не дивився би. Особливо це стосується Прямого та підданих Медведчука. Будь-які натяки на журналістику місцеві співробітники проміняли на партійні марафони, групову симуляцію інтерв’ю, нахабну агітацію та контрагітацію. Відсутність гучних подій лише посилила піарну задуху.

Пропіар мене повністю

Прямий канал

На Прямому каналі протягом семи днів провели фактично чотири партійних марафони: «Стоп реванш» (почали ним тиждень і завершили в день виборів), «Україна: Російський реванш або європейське майбутнє» (перед днем тиші), включення з акції «Мова об'єднує» (випадковий вівторок) і, власне, недільний виборчий марафон. Рівень більшості запитань до Петра Порошенка під час цих заходів коливався від «Як не втратити ваші здобутки?» до «Чи готові ви бути мозковим центром парламенту?». Середній рівень відповідей п’ятого президента був десь між тим, що він особисто писав угоду про Асоціаюцію (відео), й тим, що це він роздавав директиви, як виграти Стокгольмський арбітраж (відео). Але не переймайтеся, спільні ефіри «Еспресо», 5 каналу та Прямого — це не заказуха, Петро Олексійович узагалі заявив, що до 24 червня ніколи не бував на Прямому. Це, мабуть, якщо не враховувати годину презентацію команди за 11 днів до цього. Також Порошенко подякував працівникам каналу за «конче необхідну справу». Яку?

Наприклад, трансляцію розповідей про те, що команда «ЄС» — це спецпризначенці, з якими треба об’єднатися й перемогти. Що кредит довіри до Зеленського за кордоном — це здобуток команди Порошенка. Що безвіз — це особиста заслуга Петра Олексійовича. Ще одна заслуга попередньої влади — це зміна свідомості українців, які тепер більше хочуть у ЄС та НАТО. А війна та Євромайдан тут ні до чого?

Але все це дрібниці на фоні прямих закликів не голосувати за інші проєвропойські партії, бо голоси просто пропадуть, і краще підтримати «ЄС» (відео); прямих прохань «підтримати нас» (відео); прямих звернень не голосувати за «ОПЗЖ» (відео). І це тільки у студії, а коли транслюєш партійний захід у Львові, то можна показати ще більше. Наприклад, кристально чисту агітацію за Миколу Княжицького на окрузі (відео) та отакі фрази «Проголосуйте за нас. Підтримайте нас».

І, звісно, що б це був за Прямий, якби він не критикував Володимира Зеленського. Протягом тижня ми дізналися, що президент та його офіс віртуальні; що їхня люстрація підозріло нагадує санкції Росії; що від нової влади лунає риторика Януковича; що слідчі дії на Прямому — це повторення шляху Путіна; що нова влада не може втримати зовнішньополітичні здобутки та ганьбить Україну; що російська мова Дмитра Разумкова — це те ж саме, що заклик окупувати всю Україну (відео). А знаєте, навіщо Зеленський вирішив позачергово зібрати Верховну Раду? Щоб агітувати в регіонах, поки депутати перебувають у Києві.

Єдине, за що хочеться похвалити Прямий канал, — це за іронію. Справа в тому, що для виходу Петра Порошенка у студію хтось обрав композицію під назвою Double Dare. Тобто випробування, складніше за звичайне. Це ж жарт про шанси на виборах, правда?

Медведчукленд

«Опозиційна платформа — За життя», медійним продовженням якої є «112», NewsOne та ZIK, дотримувалася своєї попередньої тактики: сама вигадувала інформаційні приводи й сама про них говорила.

Головною темою тижня стали поїздки Медведчука — особисто до Путіна (останній тиждень, фінальний бос) та у Страсбург. І хоч зустрічі були новими, риторика навколо них виявилися до болю банальною: мир від «ОПЗЖ», відсутність мирних ініціатив у Зеленського, переслідування опозиції. Банальними виявилися й маніпуляції політиків та ведучих. Вадим Рабінович стверджував, що Росія зменшить нам ціну на газ «просто так». А повернення можливості шантажувати Україну не рахується? Також Рабінович заявляв, що в усьому світі влада дякує опозиції, коли та працює на зовнішніх майданчиках і наближає важливі події. Це брехня: жодна окрема партія не має права вести зовнішню політику за всю державу. А Медведчук не має навіть офіційної посади й не представляє нікого, зате прагне наблизити Україну до залежності від агресора. Дмитро Співак чомусь вирішив, що мирний план Медведчука «одобрили євродепутати». Купка проросійських політиків на неофіційному заході — це не «одобрення євродепутатами». Також протягом тижня симпатики «ОПЗЖ» стверджували, що в Європі нарешті почули «партію миру», й обурювалися, мовляв, яка різниця, хто та як досягне миру. Маразм дійшов до того, що на ZIK розповідали, як Путін дякує Медведчуку за звільнення полонених. Злодії ж постійно дякують за повернення краденого — це нормальна ситуація. Олег Волошин нафантазував, що Україна ніколи не ставила на міжнародному рівні питання визнання Росії агресором. Але ПАРЄ все одно це визнала.

Щодо української складової піару партії, то вона крутилася навколо шостого номера у списках (біблійне порівняння про шість днів), питання тарифів і просто постійних цитувань членів «ОПЗЖ» майже в усіх студійних інтерв’ю з усіма гостями. Чорний піар складався із критики мовного закону (це Валуєвський циркуля і фашизація), критики Зеленського (оманливі обіцянки, наслідування Порошенка), істерики щодо атак на «незалежні ЗМІ» та обговорення того, хто справжній президент, — Зеленський чи глава Офісу президента Богдан.

Дитячі забавки закінчилися 19 липня, коли в переддень дня тиші «Інтер», «112», NewsOne та ZIK зібралися разом і відкрили портал у пекло — спільне інтерв’ю з Вадимом Рабіновичем. Стартував політик із того, що це не його партія почала війну та віддала Крим (відео). Дуже сумнівне твердження, враховуючи кількість членів Партії регіонів у рядах «ОПЗЖ». Також Рабінович заявив, що на Медведчука завели справу за порятунок із полону чотирьох сотень людей. Це брехня, зате, нагадаємо, на кума Путіна завели справу за державну зраду. У програмі «Слуги народу» Рабінович побачив тільки один пункт — продаж землі. При тому, що, як стверджує проросійський політик, «в мире никто не продаёт свою землю». Самопроголошені журналісти навіть оком не змигнули у відповідь на подібну ахінею. Серйозно, ким треба бути, щоб не уточнити, що у програмі партії не може бути одного пункту й існування мораторію на продаж землі не має сенсу, якщо ніхто не продає землю. Але це не все, бо в «Голосу» Рабінович «прочитав» три пункти: гей-шлюби, націнка 20 % на російську мову в ресторанах та Вакарчук-прем’єр. Хто б міг подумати, але й це брехня. І контрольний: Вадим Рабінович в ефірі чотирьох каналів за два дні до голосування сказав, що в Україні триває громадянський конфлікт. А потім його партія набрала 13 % на виборах.

24 канал

24 канал протягом усього тижня не відзначився нічим навіть близько таким же кричущим, як його колеги. Невеличкий похід у кабінет Оксани Сироїд — це, мабуть, найбільший помічений нами гріх цього ЗМІ протягом тижня. Навіть телеміст 24-й провів не зі штабом «Самопомочі», а з Грузією.

Інші яскраві цитати й маніпуляції

ZIK вирішив показати глядачам відео Євгенія Червоненка, на якому політик стверджує, що йому погрожують. Дуже радимо подивитися цей ролик особисто: в окулярах-авіаторах та бронежилеті кандидат розповідає, що «агрессоры хотят сорвать концерт, который ждут тысячи людей». Закінчується відверта реклама тим, що Червоненко переписав свій заповіт і, якщо погрози справдяться, то гроші на пам’ятник загиблим журналістам «все равно поступят». Незважаючи на подібний креатив, вибори Червоненко програв, тож скоро шоумен Медведчука знову з’явиться на рідних каналах особисто.

Ведучі «112» вирішили порівняти себе із FOX News (це вже діагноз), який відверто підтримує Трампа, й при цьому ніхто не закликає його закрити. Взагалі-то, хай там як співробітники Медведчука переконують глядачів, а насправді канал пропонують покарати не за критику влади чи обожнювання «ОПЗЖ», а за просування інтересів країни-агресора. От коли FOX проведе телеміст із ІДІЛ, тоді й поговоримо.

Нестор Шуфрич щосили рекламував фільм Олівера Стоуна про Україну. Не дивно, адже насправді це великий рекламний ролик Медведчука. Шуфрич стверджував, що після цього фільму повинні відкриватися кримінальні справи проти тих, хто стріляв на Майдані, і взагалі, стрічку треба «бачити й знати». Знати що? Як Путін оцінює Революцію гідності?

Також Нестор Шуфрич протягом усього тижня на різних каналах стверджував, що Володимир Зеленський має підтримувати журналістів, адже він їхній «колега». Шоумени — не колеги журналістів. А ще політик закинув колишнім союзникам із «Опоблоку», що ті назвали своє токшоу «Опозиція». Чиї б «Розмови За Життя» казали.

Ірина Венедиктова на ZIK назвала заборону російських книжок «лицемірством» та «перерозподілом економічних потоків». Про різні мови для різних областей пані Венедиктова нічого чітко не сказала, але повідала, що виступає за народовладдя, місцеві референдуми та можливість людей відчути, що вони мають значення на тих територіях, де живуть. Розумійте, як хочете.

У день тиші канали Медведчука не займалися звичною прямою агітацією, натомість присвятили ефір темам, що мобілізують електорат. «112» мусолив тему мови, ZIK обговорював із Сергієм Боголюбовим, списочником «ОПЗЖ», тему миру (зокрема, план Медведчука, провину Порошенка та «галицьку ідеологію»). А NewsOne торкнувся питання ЛГТБ (гей-прайдами проросійські політики регулярно залякають виборців) і, таким чином, в українському ефірі додалося ще дві години нерафінованої ненависті: інститут сім’ї деградує; іноземні сили геями підривають наш суверенітет; представники ЛГБТ психічно хворі і їх треба лікувати; комікси про лесбійок змушують дітей разом ходити у вбиральні; «у Бога був план»; ЛГБТ — це те ж саме, що педофіли; ЛГБТ повинні любити один одного тихенько й не виносити стосунки на показ; дівчатка без складнощів у стосунках із хлопцями не будуть розвиватися; на ЛГБТ нападають, бо вони відкрито демонструють свою орієнтацію; Україна нетолерантна, й це добре; ЛГБТ — це залежність; більшість представників ЛГБТ просто зґвалтовані; душа представника ЛГБТ не може «бути цілою». І це лише перші півгодини! Представник ЛГБТ-спільноти у студії був один, а протистояли йому самопроголошені психологи та «громадські активісти» без жодних інших регалій.

Виборчі марафони на NewsOne, «112» та Прямому «Детектор медіа» детально описав в окремому тексті. Стратегія ZIK була максимально схожою на поведінку цих каналів: критика опонентів плюс абсурдне порушення балансу на користь наближеної партії. Пресконференцію «ОПЗЖ» тут і так демонстрували найдовше, а потім ще додали інтерв’ю Медведчука, інтерв’ю Королевської та бонусне включення зі штабу партії. В ефірі 24 каналу більшість політиків займалися тим, що пояснювали свої незадовільні результати брехнею конкурентів. Порошенку буцімто заважала п’ята колона, «Самопомочі» — Порошенко, «Голосу» — маніпулятивні екзит-поли.