Із наближенням парламентських виборів на телеканалах зростає як кількість, так і градус політичної реклами. Запустити цикл програм про злочини Порошенка? Чому б ні. Перервати ток-шоу заради трансляції — випадково — партійного з’їзду? Звісно, так. Влаштувати теплу ванну для Михайла Поплавського? Як вареничок зліпити. Узагалі, програми цього тижня намагалися говорити про Конституційний Суд та перший місяць Володимира Зеленського при владі, але гостям (крім піару самих себе) значно цікавішою була інша тема — «загроза» ЛГБТ.

Партійні вершки

Ситуацію на Прямому телеканалі найкраще описує ось це запитання Миколи Вересня до гостей студії: «Партія Порошенко якось на межі 5 %. Що це означає? Що пропаганда про старі обличчя ефективна, дієва? Чи це помилка соціологів? Чи що взагалі це означає?». Отже, по-перше, в центрі обговорення рейтинги саме Порошенка. По-друге, вони апріорі або зманіпульовані, або помилкові, але точно не спричинені діями самого політика та його соратників. Взагалі, на Прямому п’ятий президент дуже рідко буває в чомусь винним. Наприклад, коли гості закинули часам Порошенка депопуляцію країни, Микола Вересень пояснив — це все, зокрема, контрацепція. Інша справа Зеленський, що лише протягом одного тижня, за версією Прямого: опустив імідж України (історія із шортами в Адміністрації), підтасував закони (історія з Конституційним Судом), відволік увагу від чогось страшного (історія з переїздом в Український дім), атакував мову, віру та армію. А ще шостий президент діє без плану; його люди нагадують молоду команду Черновецького та Януковича; закордонні партнери дозволяють собі розмовляти із Зеленським так, як ніколи не говорили з Порошенком; сам Зеленський розмовляє українською гірше, ніж Горбачов — російською; Портнов, за Зеленського, може стати Генпрокурором. Окремо варто виділити те, як Олександр Бригинець прямо назвав президентські вибори «невдалими» та заявив, що це Порошенко, а не Філарет, був двигуном об’єднання церкви. І після перемоги Зеленського церква розвалюється. Ще трошки — й гості Прямого почнуть приходити на ефіри з плакатами «Кінець близько!».

На каналах Медведчука інтереси «власника» та Росії змішалися настільки, що вже складно зрозуміти, кого саме піарять в даний момент. Наприклад, запитання ведучої «Чи сприяє миру те, що Зеленський називає Путіна ворогом?» — це відбілення Росії чи просування мирної риторики ОПЗЖшників? А запитання Олега Волошина «Чи передбачала незалежність України позаблоковість та дружбу з Росією?» — це виправдання агресії чи нав’язування повістки Медведчука? Як би там на було, теми піару ексрегіоналів лишаються тими ж самими: «мирний» план, тарифи, антизахідна істерія. За останнє відповідають Джордж Сорос та МВФ, яким Нестор Шуфрич прямо закликає «не піддаватися!». Претензії до Володимира Зеленського на каналах Медведчука також продовжують наростати: з Росією він не перемовляється, від МВФ не відмовляється, про 2 травня в Одесі не згадує, націоналістів не критикує, тарифи та охорону здоров’ю не змінює. Серед орендаторів ефірного часу на NewsOne та «112» цього тижня виділилася Михайло Поплавський (про нього нижче) та Олег Ляшко. У виступі радикала хочеться відзначити дві речі: критику Зеленського та рейтингів. Щодо електоральних показників, то вірити, на думку політика, можна лише опитуванням каналу «Україна» (піарної твердині Ляшка), а щодо президента, то Олег Валерійович обіцяє йому безсонні ночі й захист держави від принижень.

24 канал неочікувано поставив рекорд із нахабності партійного піару. Про те, яка «Самопоміч» класна, на каналі лідера «Самопомочі» розповідали у власних програмах списочники «Самопомочі»: Тетяна Острікова та Олександра Дрік. Пані Олександра підійшла до агітації обережно: похвалила однопартійців за доброчесність, згадала про їхній досвід, закликала уявити, що було б, якби «Самопоміч» мала таку ж фракцію, як БПП. А от пані Тетяна на дрібниці не розмінювалася: «Можна довго вам розповідати про те, що ми партія без олігархів [...], що ми не дозволили надати окупованим територіям особливий статус і допомогли зберегти країну, що допомагали фермерам, захищали підприємців...». Усі партії-конкуренти ведуча натомість розкритикувала. З іншого боку, можливо, подібна активність на 24 каналі — це не агітація, а іронія? Інакше як розуміти жарт Тетяни Острікової, що «Самопоміч» не має «потужної телевізійної підтримки»? Також на 24-му вкотре піарили «Голос», цього разу за сприяння списочниці цієї партії Олександри Устінової. На жаль, ми так і не змогли знайти розмову 20 червня на ютубі, тож вам доведеться уявити, як політикиня із серйозним обличчям розповідає, що це Святослав Вакарчук відповідальний за те, що люди прийшли на Євромайдан (аби його послухати) і що концерт-тур співака — це не агітація, адже агітація відбувається до концертів. Запитання ведучої були відповідними: «Що ви робите, що рівень довіри до вас збільшується?».

Телеканал ZIK цього тижня відзначився сумнівним суб’єктивізмом ведучого Олексія Шевчука. Партія «Слуга народу» для нього — це міф, абстракція та повний фейк, який не являє собою нічого. Партія «Голос» — це партія безробітних, член якої Ярослав Юрчишин «створив якусь Transparency International». Очевидно, в Німеччині 1993 року під іменем Пітер Айґен.

Гомодиктатура

Звісно, тема «КиївПрайду» не могла обійти стороною зразкових християн українського телебачення. Вадим Рабінович на «112» дивувався, навіщо тема гей-шлюбів християнській країні? Але ж Україна — це, за Конституцією, світська держава, й міфологія одних громадян не повинна обмежувати права іншим. Інакше чому «християнська держава» не забороняє Рабіновичу бути іудеєм? Ігор Мосійчук вирішив, що, зокрема, «гей-парадами» українці розрахуються із Джорджем Соросом за оплату перенесення Адміністрації президента. Євген Червоненко розповів про «парад непотребу» й поділив громадян на «ЛГБТ та нормальних вот это». Руками політик показав, що саме «вот это». В’ячеслав Піховшек нагадав, що в Конституції написано, що шлюб має бути між чоловіком і жінкою. Тобто закликати змінити Конституцію заради російської мови, — це для Піховшека нормально, а от рядок про шлюб — це в нас назавжди.

Проте це все дитячі забавки на фоні спеціального випуску шоу «Чому так» на телеканалі «112», яке, вибачте за дешевий жарт, буквально змусить вас кричати «Чому так?!». «Детектор медіа» невдовзі присвятить цій програмі окремий текст, ми ж лише коротко пройдемося змістом шоу. Обговорювати права ЛГБТ «112» запросив своїх найпочесніших експертів: Юрія Молчанова, Іллю Киву, Ігора Мосійчука та Світлану Вольнову. Усе, що могло піти не так із подібними гостями, пішло. Ігор Мосійчук розповідав про християнські традиції (у світській державі) та жалівся, що нібито прайди провокують насилля й потребують надмірної охорони. Тобто винні не ті, хто атакує, а жертви злочину? Крім того, можливо, представників ЛГБТ й не треба було би захищати, якби Мосійчук та подібні йому «експерти» й політики не розпалювали ворожнечу фразами про збоченців, гріховну содомію й образу честі та гідності перехожих? А ще краще, якби в Україні просто зрівняли всіх людей у правах, щоби правозахисна хода взагалі не знадобилися. Але це, звісно, не варіант для людини, яка судиться з Уляною Супрун.

Ілля Кива розповів про гомодиктатуру та заявив, що «встал на стражу гетеросексуального мира». Тут жарти закінчилися й почалася зневага до глядачів. А також лицемірство. Бо ось Кива обурюється, що «КиївПрайд» виставляє на показ голі сідниці, а ось сідниці в інстаграмі виставляє Ілля Кива. Юрій Молчанов вважає, що вихід у публічну площину (зокрема прайди) — це пропаганда, але церковні паради до Дня хрещення Русі він чомусь не засуджує. Світлана Вольнова вирішила, що в Україні ніхто не заважає представникам ЛГБТ й ніхто їх не засуджує. Ми намагалися знайти приклади компетенції пані Світлани, які дають їй можливість робити подібні висновки, але наштовхнулися на кращий матеріал: «Шок! Светлана Вольнова увеличила себе точку G».

Інші яскраві цитати й маніпуляції

Можливо, ви цього не знаєте, але «112» та NewsOne — це близнюки, яких розлучили в дитинстві, давши кожному по медальйону з однією головою орла. Тепер Медведчук нарешті з’єднав ці ЗМІ і їхній зв’язок заграв новими барвами. Тим більше, що тепер до них долучився й ZIK. 20 червня три канали випустили програми з однаковими темами: 30 днів Зеленського на посаді. Випуски йшли майже одночасно й на 112-му та NewsOne мали чотирьох (!) спільних гостей. Шуфрич, Червоненко й Волошин буквально перебігли з одного шоу на інше. Вадим Рабінович на обох програмах по годині виступав біля трибуни в якості спецгостя. Хто ж іще може бути провідним експертом у питанні Зеленського? Про те, що політики дослівно цитували себе для аудиторії обох каналів, немає чого й згадувати. Що реально викликає запитання, — це те, як політики Медведчука встигатимуть ще й на ZIK у постійному режимі, а не лише ось у такому марафоні?

Узагалі, що не кажіть про парламентські вибори, але вони значно веселіші за президентські. От на телеканал «112», наприклад, прийшов піаритися Михайло Поплавський. Усе пройшло саме так, як ви очікуєте: «У мене рейтинг на пів дванадцятого», «Більше з дівчатами граю, ніж з футболом», «Аграрна партія усім вставить», «Я — главний селюк України». Крім цього, Поплавський заявив, що не знає, скільки йому коштували минулі вибори (хорошого бізнесмена видно одразу), вирішив, що його партію підтримує 10 млн селян (це майже 30 % голосів на виборах) та заспівав в ефірі. Нагадаємо, що Поплавський — це не жарт, а чинний народний депутат.

Апофеоз піару стався також на Прямому. Микола Вересень пожартував, що «є одна людина в Україні, яка заважає мені вести програми», і після цього шоу «Прямий ефір» неочікувано перервали на якийсь з’їзд «Європейської солідарності» в Рівному. 35 хвилин глядачі спостерігали монолог Порошенка, де він, зокрема, прямо закликав підтримати свого місцевого мажоритарника. Ну а що?

«Ляшко ніколи нічого просто так не говорить», — розповів Олег Купрієнко, народний депутат Радикальної партії, на каналі ZIK. Без коментарів.

NewsOne вирішив не стримуватися й запустив програму «Злочин і кара», де Андрій Портнов регулярно розповідатиме про «злочини» Петра Порошенка. З першого випуску ми дізналися, що за час відсутності Портнова країна змінилася на гірше (звісно, в нас же більше не приймають закони 16 січня), а акцію в КНУ Шевченка проти нього організували націоналісти й люди Порошенка. Ванну для чиновника Януковича підігрівав Василь Голованов: «З чим ви пов’язуєте бажання демонізувати вас?». Відповідь у дусі «Студенти не хочуть реваншу» так і не пролунала. Узагалі, жодні інші позиції (знаєте, для балансу) у студії не озвучували.

На «112» загибель народного депутата Дмитра Тимчука пов’язали зі зміною влади. Ведучий Володимир Полуєв розповів, що «така тенденція в нас намічається, коли відбувається зміна влади, чомусь якраз дивні історії й дивні смерті відбуваються». Гість Вадим Карасьов відповів: «Тенденция или нет, но это печальная традиция». Мабуть, медіа не варто розпалювати теорії змови й просто так пов’язувати зміну влади (яка відбулася два місяці тому) та загибелі людей.

Ми часто жартуємо про те, що одні й ті ж гості каналів Медведчука вже перетворилися на своєрідну сім’ю, але це не жарти. Програму про перший місяць Зеленського при владі ведуча Ганна Степанець перервала, щоби привітати Євгенія Червоненка із присвоєнням «заслуженого майстра спорту». Далі політику подарували квіти, а сам улюбленець Медведчука перерахував усіх, кому дякує, й розплакався. Це було так мило, що навіть забуваєш про тему програми, журналістські стандарти, інтереси глядачів, інших гостей, самоповагу ведучих.

Коли Тарас Козак (аватара Віктора Медведчука) купив телеканал ZIK, найгірше було не його журналістам, а працівникам «112» та NewsOne. Просто уявіть: колектив ZIK масово звільняється, аби уникнути цензури, всі про це говорять та навіть підтримують, а ви вже рік працюєте на каналі, який використовують як антиприклад. Стратегію захисту працівники кума Путіна обрали відпрацьовану: звинуватили медіаспільноту. На NewsOne розповідали, що колишні журналісти у владі стали «інквізиторами ЗМІ», й жалілися, що не відчули підтримки колег під час блокування. На «112» стверджували, що їм ніхто так і не показав прикладів російської пропаганди в ефірі (ось, ось), а Михайло Погребінський вирішив, що ЗМІ Медведчука критикують за альтернативну точку зору. Так і є: ці канали справді критикують за наявність в усьому точки зору, а не рівновіддаленого висвітлення подій. Ще більше оливи у вогонь підливає те, що йдеться не просто про «альтернативну» точку зору, а про позицію країни-агресора. Крім цього, ведучі «112» жалілися, що українські журналісти не стають на захист своїх колег. Можливо, це правда. Тільки до чого тут співробітники «112» і NewsOne?

До речі, про журналістів та Медведчука. На ZIK 17 червня вийшов останній ефір «Гри з вогнем» Тетяни Даниленко. Програма була присвячена купівлі каналу кумом Путіна, й цей випуск чомусь не завантажили на ютуб. А дарма, адже на «Гру з вогнем» прийшов, зокрема, Василь Голованов, генпродюсер NewsOne, і поділився багатьма цікавими заявами. Наприклад, ідентичний склад гостей ток-шоу на своєму каналі він пояснив інтересами аудиторії, мовляв, кличуть тих, чия думка цікава людям. Це він про Іллю Киву? Також ведучий «Українського формату» сказав, що не відчуває впливу власника на канал, а потім відмовився пояснювати, чому в ефірі його ЗМІ так часто з’являється Медведчук.

Щоб розбавити заполітизований порядок денний українських ЗМІ, ми вирішили додати в текст трошки спостережень за російським телебаченням. Там сумнівалися, чи правдиві повідомлення ЗСУ про повернення контролю над територіями Донбасу; заявляли, що без Росії Рада Європи просто не потрібна; розповідали, що єдиний шлях для України — це припинити війну. Також російські канали присвятили цілу програму тому, чи потрібна країні, де відбувся Євромайдан, Європа. Ой, ні, вибачте, це знову риторика одного дня на каналі «112».