Темники повернулися
У вівторок президент України здійснив ще один свідомий крок для розколу країни. У ПАРЄ Віктор Янукович поставив під сумнів факт геноциду українського народу.
Факт, який визнали парламенти багатьох країн світу. До того ж в Україні існує відповідний закон, у якому сказано: «Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».
Таким чином, на думку експертів, Віктор Янукович здійснив протиправну дію.
Однак, за неї не передбачено покарання. Запропоновані зміни до Кримінального кодексу, де б були б передбачені санкції, досі не ухвалив парламент. І тепер навряд чи ухвалить.
Таким чином, згідно з українським законодавством, максимум на що заслуговує президент України Віктор Янукович, так це на суспільний осуд. Як кожна інша людина, яка дозволяє собі принижувати гідність українців і здійснювати наругу над жертвами Голодомору.
Втім, я впевнений, що в представників адміністрації президента полярна точка зору. Мовляв, не треба привласнювати горе багатьох народів. Люди гинули й на Поволжі й у Казахстані.
Так, це правда. Але хто заважає казахам чи росіянам поставити аналогічне питання перед світовою спільнотою?
Ми дослідили власну історію. Український суд виніс вирок дев'яти особам за звинуваченням у геноциді. З-поміж них - Сталін, Косіор, Постишев...
Нині справа закрита. Вирок суду оскарженню не підлягає, винні особи реабілітації теж.
Згідно висновку проведеної під час досудового слідства Інститутом демографії і соціальних досліджень імені Михайла Птахи НАН України судової науково-демографічної експертизи, у результаті скоєного геноциду в Україні загинули три мільйони 941 тисяча чоловік.
То ж, чи є зміст провести правовий аналіз заяви президента в ПАРЄ на такому тлі? Очевидно що так!
Саме це я й запропонував редакторам Телевізійної служби новин (ТСН) на каналі «1+1». Коментарі експертів, позиція сторін «за» і «проти». За бажанням коментарі експертів можна «виміряти лінійкою» - щоб у кожного були рівні можливості.
Далі пропоную лише фактаж. Кухня новин ТСН станом на сьогодні.
На першому етапі тему затвердили випускові. Втім, обмовились, мовляв, «шеф-редактора переконай сам». Вочевидь, турбувати начальство з такими темами нині не в моді.
Дзвоню до шеф-редактора, коротко викладаю суть пропозиції. У трубці чую таке: «Item интересный, но надо утвердить директивы».
І тут увага! Саме за такою схемою «затвердження директив» ТСН працює із дня усунення Максима Шиленка від виконання обов'язків шеф-редактора новин на 1+1.
Для тих, хто ще не зрозумів: «директиви» це ті самі темники, тільки озвучують їх усно.
Уже в обід стало відомо: після наради з топ-менеджером каналу з'явилась «директива» - сюжет зняли з випуску. Начебто з тим, щоб показати пізніше, в «Підсумках».
Згодом випусковий повідомив - максимум «начитка», короткий текст ведучого з одним або двома інтерв'ю.
За прогнозами редакторів, до ефіру в цю неділю матеріал із правовим аналізом заяви президента не потрапить у жодному вигляді. На запитання «Чому?» - усі змовницьки посміхаються і кивають на стелю.
Таким чином, на тему Голодомору накладено цензуру.
Тоді як для мене ця тема стала рубіконом, після якого мовчати НЕ МОЖНА.
Почуття совісті перемагає страх.
Знаю, «виносити сміття з хати» завжди важко. Втім, це не депеша - це застереження холуям. Ще одна спроба завадити викинути тему геноциду українців з ефіру телебачення.
Продавати за зарплату пам'ять, біль і страждання свого народу - ЗЛОЧИН!
Прикро що досвідчений журналіст, талановитий ведучий, і, зрештою, людина, яка стояла біля витоків ТСН, нині так запопадливо служить політичному режиму. Байдуже якому!
Ще трохи, і його ім'я можна буде писати поруч із метрами цензури - Піховшеком чи Джангіровим.
Обидва, до речі, нині курують інформаційну політику президента України.
Мирослав Откович, кореспондент ТСН, спеціально для УП
«Українська правда»