– Коли «Стар медіа» проводила кастинг телеведучих до нового проекту, взяти участь у ньому запропонували й мені. Я спробував, моя робота сподобалась керівникам програми і я, відповідно, отримав місце телеведучого у «Чи розумніший ти за п’ятикласника?». Слід сказати, що відбір був доволі цікавим, із талановитими претендентами, але шалька терезів, завдяки низці певних причин, схилилась в мій бік.

 

– Для мене всі запитання також певною мірою є несподіванкою, адже отримую їх незадовго до зйомки. Ознайомлюючись із ними, маю чудову можливість пересвідчитися у тому, що й сам не розумніший за п’ятикласника :).

 

– Перед початком зйомок ми передивилися значну кількість дітей. Відбір проводився таким чином: дітей на вільній сцені ставили в умови, максимально наближені до справжнього ефіру. Ми перевіряли їхні знання, комунікабельність та можливість імпровізувати, а вже для участі у реальних зйомках програми залишали тільки найкращих.

 

– Ми жодним чином не впливаємо на вибір гравця. Це винятково бажання учасника програми: хто найбільше сподобався, той і стає помічником.

 

– Труднощів не так уже й багато. Щодо мене, то вони взагалі відсутні. Єдине, з чим доводиться іноді стикатися, – багато хто з учасників у шоу не розуміють добре українську мову. Буває, що мене по кільканадцять разів перепитують запитання, просять роз’яснити та перекласти російською. Це дратує, бо вважаю, коли люди приходять у шоу показувати, що розумніші за п’ятикласника, то проблем у мовному плані не мало б виникати.

 

– У 2005-му я працював у ранковій програмі «Було ваше – стало наше», яка виходила на телеканалі «Інтер». Не думаю, що дебют був вдалим, але потрібний досвід я таки отримав. На «Інтері» я вже потрохи розумів усі сторони роботи телевізійного колективу. У Comedy Club UA та «Чи розумніший ти за п’ятикласника?» проблем у контексті роботи з колективом взагалі не виникає. Крім телебачення, зараз я ще пишу в журнал «Профіль».

 

– Мрій у дитинстві було доволі багато. Хотів стати церковним дияконом, кур’єром, адвокатом і навіть «ворошиловським стрілком» :). Попри це, як і кожна дитина, мріяв зніматися в кіно. Тепер із усіх перерахованих мрій жодна не приваблює, окрім кіно, в якому є дуже велике бажання зніматися, але, на жаль, дуже мало можливостей: катастрофічно бракує часу.

 

– В американському кіно є такий формат, як молодіжна комедія. Якраз у ньому бачу себе найкраще. Можу зніматися як у комедійних серіалах, так і в повнометражних фільмах. Але комедії можливі тільки зараз, поки вік дозволяє, бо далі можна буде розраховувати, напевно, лише на хорошу роботу візажиста :).

 

– Універсального рецепту немає, але розуміння того, що ти затребуваний, а також присутність навколо тебе людей-професіоналів, кожен із яких добре розуміється у своїй справі, дозволяють почуватися доволі впевнено. Вважаю, мені дуже пощастило, адже люди, з котрими працюю у «Чи розумніший…», всі професійно підковані. На знімальному майданчику взагалі немає хаосу, а створюється така загальна атмосфера впевненості, в якій працювати – одне задоволення.

 

– Знову ж таки тішуся, що в житті мені щастить із хорошими людьми. Моя дружина не виняток. Вона з розумінням ставиться до всього, що відбувається в контексті моєї роботи, кар’єри і творчої діяльності. Бувало ж таке, що протягом місяця дружина бачила мене близько 10 днів, а вдома ночував тільки половину з них :). Інша вже би проявляла незадоволення, а моя терпить. Зрозуміло, що виникають труднощі у стосунках, але в кінцевому результаті ті дрібнички «затираються». А те, що доводиться іноді жертвувати сім’єю заради роботи, вважаю своєрідним авансом. Бо зараз я жертвую сім’єю, а потім буде все навпаки – роботою заради сім’ї!

 

– До речі, якраз багато про це думаю. Страшенно хочу займатися гумористичним шоу, пов’язаним із політикою. Хоч зараз у творчості «Комеді» і так багато політики, але маю на меті створити таке шоу з гостями-політиками, які не проти «постібатися» з себе та інших. Ну це приблизний формат проекту, кінцевий варіант вималюються з часом. До створення цього шоу потрібно, щоб суспільство дозріло і політичний бомонд не боявся бути до певної міри смішним.

 

– Коли приходжу додому, то обов’язково мушу передивитися всі випуски новин. Напевно, дружина найбільше дорікає мені саме за це, а не за постійну відсутність удома :). З новин я черпаю потрібну інформацію для розвитку своєї творчості. Також відслідковую світське життя і події шоу-бізнесу, адже у Comedy Club UA, окрім ролі резидента, працюю ще «стендапером» по зірках, котрі приходять на наші виступи. Це те, що стосується роботи, а для душі можу подивитися досить непогані фільми, які іноді показують по теліку. Принаймні ті, які не встигаю подивитися в кінотеатрі і які згодом з’являються на телебаченні.

 

– Не хочу зараз виглядати чуваком, котрий розлігся у кріслі, закинувши ноги й покурюючи товщенну сигару зі словами: «Ти знаєш, насправді класний ведучий має виглядати от таким, таким чи таким…». Тим не менше, я вважаю, що класний телеведучий повинен збирати біля екранів чисельну аудиторію і вести свою програму з великим задоволенням. Також не потрібно обдурювати глядача. Якщо ж ведучий залишатиметься собою і не гратиме з себе вар’ята (вар’ят – «божевільний», «хто клеїть дурня, клоун». – Авт.), тоді все буде гаразд!