Іноді регіональні журналісти скаржаться на недостатнє висвітлення локальних проблем із боку загальнонаціональних медіа. Особливої уваги потребують міста та селища, де попри обстріли та невелику відстань до лінії фронту, залишається багато людей. Одним із таких міст є Херсон, який щодня перебуває під атакою російських дронів і ракет.

На початку лютого ТСН виклала на ютубі сюжет, присвячений ситуації у Херсоні, тривалістю понад годину. Цей сюжет викликав обурення та критику від місцевих колег. Дісталося авторам за клікбейтний заголовок: «ЦЬОГО НЕ ПОКАЗУЄ НІХТО! ВСЯ ПРАВДА ПРО ЖИТТЯ В ХЕРСОНІ СЬОГОДНІ: «ЭТО МАРИУПОЛЬ №2"»! Але більше — за двох «волонтерів», які стали головними героями сюжету. Журналіст Олег Батурин написав у фейсбуці, що висловлювання одного з них роздмухують ненависть українців до військових. А інший учасник сюжету, виявилося, притягувався до відповідальності за незаконне зберігання наркотиків.

Авторками сюжету є журналістки Аліна Туришин і Вікторія Гнатюк. Починається він із кадрів евакуації, коментарів місцевих жителів Херсона і слів чоловіка, який звертається до росіян: «За кожного зґвалтованого хлопчика, дівчинку ви будете гинути в нашій землі, тому що ми українці. Ми вам ніколи цього не пробачимо. Ми будемо боротися до кінця. А нас з почестями будуть на щиті носити наші діти, навіки вічно. Всім хлопцям, Слава Нації!».

Чоловік, одягнений у військову форму, має шеврони, з його слів і поведінки здається, що він військовий. Але у відео його ніяк не титрують, лише в описі на ютубі вказується, що це волонтер Віктор. Ним виявився представник ГО «Українське братство» Віктор Миронов.

 Віктор Миронов і Володимир Зеленюк    

Він каже, що багато херсонців перейшли на бік Росії, але залишилися у місті після деокупації та навіть отримують гуманітарну допомогу. Однак українські спецслужби на повідомлення про колаборантів начебто відповідають: «не спійманий — не злодій» і відмовляються вживати заходів.

У процесі зйомки Віктор дає журналісткам поради з фізичної безпеки, наприклад, не наступати на пелюстки (міни) та розтяжки: «Ми пройшли повністю "натовську" програму, курси, які допомагають нам рятувати людей». За його словами, журналісти перебувають у вкрай небезпечному місці, по якому в будь-який момент може прилетіти касетний снаряд, проте одна з журналісток у касці, а інша — у звичайній в’язаній шапці.

Іншим героєм сюжету, якого так само не протитрували, був керівник благодійного фонду «Велика сила, це Україна» Володимир Зеленюк. У якийсь момент він вигукує: «Що це літає, чуєш? Виходи?», на що Віктор, який наче нічого й не почув, відповідає: «Да, виходи. Пішли, зараз будуть приходи». «Швидше, швидше», — підганяє Зеленюк. Але Віктор ніскільки не прискорюється, а продовжує на відкритій території, без поспіху розповідати про одну зі зруйнованих будівель. Чи «натовські» курси не допомогли, чи територія насправді безпечна — неясно.

І це не один приклад «багатих» теоретичних знань, які не дуже застосовували герої на практиці. Коли знімальна група почула звук дрона і начебто сховалася в укритті, виявилося, що воно з вікном. Віктор почав розповідати, як за звуком відрізнити Mavic від FPV-дрона, але пропустив момент, що стояти біля вікна під час дронової атаки небезпечно.

  Віктор Миронов біля вікна  

Але це дрібниці, на які можна було б не звертати уваги, якби не все інше, сказане героями протягом годинного сюжету. У відео є розділ «Майно Сальдо роздали людям», де Віктор розповідає, як меблями Сальдо облаштовували укриття в Херсоні: «Когда мы зашли в Херсон, нам надо было построить очень много подземных бункеров для людей, чтобы они там спасались. И у нас не было ничего, чтобы можно было это сделать. Поэтому было принято решение ночью все сальдовские, эти, как его, магазины, где у него есть, ну, техника, мебель, всё разоружить. Вывозили мебель и строили бункеры в разных местах для людей, которые до сих пор сейчас функционируют, они помогают людям […]. Их дома (колаборантів — "ДМ") красиво отжаты, отданы людям или для определенных работ. Короче, все буде Україна. Працюємо, знаходимо, ліквідуємо, забираємо, повертаємо. Чому? Тому що Україна на віки вічні. Слава Херсону».

Журналістки мали би уточнити, хто приймав рішення про вивезення майна Сальдо, бо опис дій виглядає схожим на мародерство. Що означає «віджаті» будинки, коли все майно було за рішенням суду передано до Фонду державного майна України? І чому в сюжеті ТСН стверджується, що майно «роздали» людям, якщо насправді його продають на аукціонах через «Прозоро. Продажі»?

Більшість історій, згаданих у сюжеті, — це чутки, які герої почули від когось іншого. Окрім них, у відео є коментарі місцевих жителів, які розповідають про свій власний досвід. А також частина, підписана «Ексклюзив TSN.ua», де люди з заблюреними обличчями розповідають про катування українців росіянами.

Підтвердити події, що відбувалися під час окупації, важко. Але є очевидці, які можуть бути одним з джерел інформації, а от знайомі знайомих цих очевидців — джерело сумнівне.

ТСН окремо від основного сюжету виклав у соцмережах ролик, де Віктор розповідає про «воєнкома-ТЦКшника», який на початку повномасштабного вторгнення здав росіянам позиції ЗСУ, через що загинули 50 українських військових: «Оборона стояла у 22-му році, коли росіяни заходили. Люди прибігли, тут вони чекали, що росіяни заходитимуть із цього флангу, і стояли в цьому лісі. Ну, не в лісі, а в парку. Вони чекали, коротше, і комбат, не комбат, а цей, як, військком, ТЦКшник, можна сказати, ТЦК здало позицію — і 50 людей тут розстріляли».

Віктор не каже, що це за парк. Але якщо йшлося про бій у Бузковому парку, то там було 43 бійця тероборони, а кількість загиблих у різних джерелах складає від 18 до 24 осіб. У 2023 році «Суспільне» повідомляло, що після деокупації міста прокуратура почала справу за фактом порушення законів і звичаїв війни. Але про актуальний стан справи і підозрюваних у сюжеті ТСН не йдеться.

Можливо, Віктор мав на увазі інший парк й інших загиблих, але ж він звинуватив працівника ТЦК у зраді, тож журналісти щонайменше мали перевірити, чи взагалі справжня ця історія. Особливо на фоні серії нападів на ТЦК.

Годинний сюжет про Херсон доступний на ютубі, а от окремий ролик про ТЦК у соцмережах ТСН, який мав назву «Військом здав позиції, і через нього загинуло 50 осіб: шокуюча правда про перші дні повномасштабки у Херсоні» вже видалили.  

Депутат Херсонської облради Сергій Хлань у фейсбуці назвав це відео російським ІПСО: «Головний канал країни розповідає, що саме через працівника ТЦК загинуло кілька десятків військових. Без ЖОДНОГО факту. Крім слів якогось хлопця у військовій формі.

Другий "військовий", який засвітився в кадрі це — Володимир Зеленюк, людина з орбіти Нісар Ахмад, лідера молодіжки ЗЕ в Херсоні [...]. На фоні загальної атмосфери навколо ТЦК, яку реакцію організатори хочуть досягти? Спровокувати наступне вбивство військового з ТЦК? Виправдання російських вибухів біля ТЦК?».

 Допис Сергія Хланя

У коментарях Володимир Зеленюк зв’язок зі «Слугами народу» заперечував, але зараз ці коментарі видалені. Можливо, тому, що на сторінці «Зе! Молодіжки» в Херсоні є з десяток дописів, у яких він присутній як учасник заходів та обговорень. Також в іншого героя сюжету, Віктора, на сторінці в фейсбуці є фото з позначкою «Зе! Команда». 

Володимир також каже, що Віктор за слова про ТЦК перепросить, але поки що вибачення немає. 

 Коментарі під дописом Хланя

 Відповідь Володимира Зеленюка

Журналіст Олег Батурін додає, що в коментарях під відео люди пишуть прокльони і мало не закликають до розправ над військовослужбовцями: «Цілком імовірно, що саме такого рівня "журналістика" буде все більш затребуваною в Україні, в першу чергу, з боку керівників медіа і їх власників. Бо відповідати за свої слова не потрібно і можна тягнути в репортажі будь-яких клоунів».

 Допис Олега Батуріна

У коментарях під його дописом пишуть, що деякі кадри були зняті на фоні стратегічних об’єктів, а ролик про ТЦК уже розлетівся у тіктоці.

  Коментарі під дописом Олега Батуріна

Пізніше Олег Батурін з’ясував, що до 2020 року той самий волонтер Віктор Миронов працював аніматором у Китаї та чомусь досі веде сторінку у «ВКонтакте». Сторінка справді є, але останній допис там про те, що росіяни мають йти з України та що вони нам не брати.

Допис Олега Батуріна про Віктора Миронова

Головний редактор онлайн-медіа «Мост» Сергій Нікітенко нарік Миронова «херсонським казкарем», але більшу увагу приділив Володимиру Зеленюку. За інформацією YouControl, у 2024 році Зеленюка притягали до відповідальності за незаконне зберігання наркотиків, а вже у лютому 2025-го відбувся суд щодо керування авто у стані алкогольного сп’яніння.

 Допис Сергія Нікітенка

Ми запитали обох авторок сюжету щодо вибору героїв і безпекових питань. Відповідь надіслала одна з авторок сюжету Вікторія Гнатюк. За її словами, сюжет був погоджений пресслужбою ОСУВ:

«Ми познайомилися з ними (героями сюжету — "ДМ") під час цього відрядження. Віктор Миронов запропонував показати родину, яка три роки з чотирма дітьми (хлопчик має діагноз ДЦП) проживала у підвалі після того, як їхній будинок обстріляли росіяни з "Градів". За словами батьків, на них не звертала особливої уваги місцева влада, а допомагав їм на постійній основі протягом цих трьох років саме Віктор. До нього іноді також долучався Володимир Зеленюк. Відповідно, він також туди поїхав з нами до цієї родини, — і ось так ми всі познайомилися. Сам Віктор із Кривого Рогу, але від 2013 року проживав у Херсоні, там одружився і там народилися його діти. У Херсоні його діти і дружина зустріли повномасштабну війну і виїжджали з окупації. Вітчим дружини був волонтером під час АТО і зараз служить у ЗСУ. Віктор із початку деокупації допомагав Херсону. Також він допомагав людям і в області, і військовим із різних ділянок фронту. Про його роботу можна прочитати на офіційній сторінці зареєстрованої ГО "Українське братство". Також ось його інста. Про нього робили також матеріали іноземні медіа, зокрема ВВС. Другий волонтер, Володимир, родом із тимчасово окупованих Олешок, під час повномасштабного вторгнення створив благодійну організацію. Він також допомагає місцевим і військовим. Про що нам розповідали місцеві жителі».

Вона також прокоментувала фрагмент про «ТЦКшника», відео з яким зараз видалено на фейсбуці.

«Сюжет у цілому — це розповідь місцевих волонтерів. І Віктор у вільній формі переповідає історію — він не називає прізвищ, не звинувачує конкретних людей, а згадану посаду намагається пригадати, почавши зі слів "комбат". Так, він помилився — і він це визнав. Слова про "військкома, ТЦКашника" у сюжеті жодним чином не спрямовані на дискредитацію роботи ТЦК, це звичайна обмовка. Я розумію, що на тлі атак на ТЦК це викликало резонанс, тому, відчувши недоречність цього фрагменту, ми видалили його. Хочу також уточнити, що сюжет був погоджений пресслужбою ОСУВ, відповідального за напрямок.

Щодо вибачень — ви можете звернутися за коментарем безпосередньо до Віктора і запитати його особисто. Так, він готовий перепросити за свої слова: "Здесь находилась терроборона, стояла, когда русские в 22-м году заходили, они ждали, что русские будут заходить с этого фланга, и стояли в этом парке. Они ждали, и комбат, этот, как его… военком, ТЦКшник, можно так сказать, ТЦК, сдал позицию и хлопцев, 50 человек расстреляли. Мы сейчас увидим памятник, мемориал. Это очень страшное место на самом деле для Херсона, потому что очень много пацанов погибло". Після виходу матеріалу ми з ним спілкувалися. Як ви знаєте, він визнав, що помилився. Тут треба також згадати, що дійсно за час повномасштабної війни були підтверджені факти, коли окупанти шукали інформацію про військових АТО через військкомати, і в тому числі виявляли зрадників. Тому його згадки не викликали якихось підозр. Ця тема неодноразово спливала в медіа: розслідування воєнкора Тараса Деркача про те, як були здані списки ТРО, подробиці розслідування Тараса Деркача про події у Херсоні, ТРО і слідчі дії МІПЛ про підтвердження того, що частину учасників ТРО затримали, використовуючи списки й особисті дані, про командира батальйону херсонської ТРО Дмитра Кузьменка, якого деякі бійці звинувачували в зраді, та про заяву самого Кузьменка, про заяву СБУ щодо Кузьменка та реакцію самого Кузьменка на ці події». 

Ми спитали у Вікторії про питання безпеки, про які також йдеться у сюжеті: «Я дійсно без каски, оскільки поспішала і забула її в машині. Людський фактор. Тому дякую за хвилювання, але це моя відповідальність за моє життя», — відповіла Вікторія.

Також вона сказала, що критика з боку місцевих колег — це їхнє бачення ситуації, на яку можна не звертати уваги, оскільки це «не входить в обов’язки і не є пріоритетом» журналістів ТСН.  

«Загалом бачення ситуації: місцеві журналісти вирішили рознести скандал через цю ситуацію, а не звернулися до нас, аби нам на неї вказати. Водночас, ніхто з усіх тих, хто цей скандал роздмухує, протягом трьох років не звернув увагу на реальну проблему — існування тієї родини, яка з 4 малими дітьми (а у хлопчика ще й серйозний діагноз — ДЦП) майже 3 роки жила у підвалі. Чомусь допомагали лише ці волонтери, про що сама родина і розповіла нам. І якби не волонтери, ми б навіть не дізналися про цю сім’ю, а їм дуже потрібна була допомога. Тільки після виходу цього матеріалу родиною зацікавилася місцева влада та правоохоронці. Після розголосу їх нарешті евакуювали, і вже зараз, після виходу нашого першого сюжету, вони живуть на Київщині. А скільки ще тих, хто потребує реальної допомоги, а не дописів у соцмережах? Також чомусь мовчать про більш глобальні проблеми у Херсоні, як-от, наприклад, будівництво підземної школи у спальному районі Херсона, враховуючи, що люди там виступають проти того будівництва, і про це вже не раз писали інші медіа. Але, вочевидь, цікавіше захейтити колег, аніж говорити про те, що насправді відбувається у місті, як живуть звичайні люди, і чим займається місцева влада. Ну, і хочеться резюмувати, що їдучи в Херсон, менше за все ми думали про те, чи маємо сподобатися місцевим журналістам — це точно не входить в наші обов’язки та пріоритети. Будьмо відвертими: ситуація у Херсоні й області дуже складна, але чомусь про це мовчать ті, хто розводить хейт, натомість витрачаючи сили, час і ресурси на хейт щодо тих, хто намагається якось допомогти, та заплющуючи очі на те, що під носом».