Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо етичних практик у таблоїдній журналістиці

Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо етичних практик у таблоїдній журналістиці

28 Лютого 2024
4003

Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо етичних практик у таблоїдній журналістиці

4003
На тлі різноманітності форматів журналістики і трансформації традиційних медіа виникають дискусії щодо застосування положень Кодексу етики українського журналіста в роботі того чи іншого медіа.
Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо етичних практик у таблоїдній журналістиці
Рекомендації Комісії з журналістської етики щодо етичних практик у таблоїдній журналістиці

Комісія з журналістської етики вважає за необхідне надати роз’яснення щодо застосування Кодексу в жанрах таблоїдної журналістики. 

Цей стиль журналістики насамперед асоціюється з сенсаціоналізмом і спрощеним підходом до тем. Від медіа таблоїдного формату (як друкованих, так і онлайн) читачі очікують стислого і візуально привабливого викладу. Матеріали розраховані на максимально широку аудиторію, тож журналісти використовують просту або образну мову, клікбейтні заголовки і яскраві фото. 

Досягати цілей у висвітленні резонансних тем і залученні більшої кількості читачів медіа можуть за допомогою різних професійних і стилістичних прийомів. Всі підходи мають право на застосування, якщо вони відповідають журналістським та етичним стандартам, і неможливо стверджувати, нібито один стиль викладу має перевагу над іншими. 

Присутність на ринку медіа різного спрямування – від розважальних до серйозних аналітичних – урізноманітнює інформаційне поле і надає доступ до інформації кожному користувачу, відповідно до його потреб. 

Відповідно до класифікації, прийнятій у західних країнах, друковані та онлайн медіа поділяються на «якісну пресу» і «таблоїди». Цей поділ не є синонімом зневажливого ставлення до бульварної преси, а лише вказівкою на стиль того чи іншого видання, на певні очікування аудиторії. На Заході видання такого формату, як таблоїд, є бізнесом, водночас часто входять до систем саморегуляції в медіа та відповідають за порушення професійних і етичних стандартів. 

Перевага таких видань, як таблоїди, полягає у швидкому приверненні суспільної уваги до важливих проблем, у здатності дійти до різних верств аудиторії, в тому числі тієї частини, яка не охоплена іншими медіа.  Є приклади, коли іноземні таблоїди піддаються критиці за втручання у приватне життя, порушення прав приватних осіб, у тому числі неповнолітніх, та неправдиві дані. 

В українському медіаполі немає чіткого розмежування форматів: таблоїдів у чистому вигляді одиниці, проте матеріали в жанрі таблоїдної журналістики регулярно зустрічаються в багатьох медіа під відповідними рубриками. Такі матеріали зосереджені на скандалах, кримінальних історіях, приватному житті «зірок» поп-культури і спорту, тощо. Ці публікації, як правило, короткого формату, з використанням різних стилістичних прийомів для більшої драматизації чи клікбейту. 

Наведені нижче рекомендації Комісії стосуються таблоїдної журналістики як жанру і спрямовані до всіх, хто цей жанр використовує. 

1.  Кодекс етики українського журналіста визначає підходи, якими керуються в своїй роботі всі медійники. В тому числі ті, хто працює в таблоїдній журналістиці. Тому журналістам варто покращувати етичні практики і дотримуватися положень Кодексу.

2. У виборі тем для висвітлення і жанрів існує редакційна свобода. При цьому медіа виходять із суспільного запиту і власних цінностей. Ніхто не може примусити журналістів поширювати інформацію, яка не відповідає цим критеріям. Водночас редакції мають відрізняти задоволення інтересу читачів від потурання низьким потребам аудиторії: бажанню принизити чи боляче образити когось, піддати цькуванню, посмакувати подробиці приватного життя тощо. Такі підходи несумісні з журналістською етикою. 

3. На відміну від класичної журналістики, головне завдання таблоїдів – розважати, навіть у висвітленні серйозних тем. Тому у своєму прагненні охопити якомога більшу аудиторію таблоїдна журналістика часто зосереджується на скандалах і негативному боці життя. Задовольняючи потребу читачів у таких темах, неприпустимо маніпулювати почуттями людей, викликати у них страх і тривогу та підсилювати негативні емоції. Діяльність медіа повинна зміцнювати суспільство, а не робити його слабшим. 

4. Журналісти мають уникати неперевірених фактів і чуток, бути обережними під час висвітлення кримінальних подій і не оприлюднювати інформацію, яка зможе ідентифікувати жертв або правопорушників. Авторам необхідно перевіряти інформацію перед публікацією, оприлюднення інформації без спроби перевірити її в надійних джерелах є порушенням Кодексу етики. 

5. Чимало публікацій у жанрі таблоїдної журналістики є компіляцією дописів у соціальних мережах або обговоренням таких дописів. Використання соціальних мереж припустиме, але нарівні з іншими джерелами, завдяки яким журналісти перевіряють або доповнюють інформацію. Варто враховувати, що журналістика, яка будується переважно на дописах із соціальних мереж, посилює поляризацію суспільства і викликає зневіру. 

6. Журналісти повинні з повагою ставитися до приватного життя людини. Поширення без згоди людини приватної інформації, як-то стан здоров’я, домашня адреса, імена дітей та ін., – є порушенням журналістської етики. Цей принцип меншою мірою застосовується до публічних осіб, які мають бути готові до ширших меж критики і до більш пильної уваги до них і до їхніх близьких. Право особи на приватне життя може бути нижчим пріоритетом, ніж безпека або інтереси суспільства, але в будь-якому випадку таке втручання з боку журналістів повинне бути обгрунтованим. 

7. Грубим порушенням етики є дискримінація окремих груп людей за етнічною, гендерною або іншою сталою ознакою. «Мова ворожнечі» не може бути присутня в заголовках, ілюстраціях та інших матеріалах медіа, навіть у жанрі таблоїда. Журналісти не повинні експлуатувати негативні суспільні стереотипи стосовно жінок чи інших груп людей. 

8. Сенсаціоналізм у таблоїдній журналістиці виправданий як інструмент, що допомагає привернути увагу до складної або мало висвітленої теми і спонукає до суспільної дискусії. Водночас сенсаціоналізм, який лише експлуатує «гарячу тему» для розважання публіки, залишає поза увагою важливі суспільні проблеми через надання переваги дрібнішим, але більш «клікабельним» приводам, –  підриває суспільну довіру до ролі медіа у сприянні вирішенню проблем. Важливо не залишити поза увагою важливі суспільні проблеми через надання переваги дрібнішим, але більш «клікабельним» приводам.  

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4003
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду