«Детектор медіа» та Інститут масової інформації відновили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

Висновок №148 щодо матеріалу онлайн-видання «Вместе» під заголовком «Стали известны фамилии участниц жестокого избиения возле запорожской школы (ВИДЕО)»

 І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 21 грудня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки. Скаржниця вважає, що в матеріалі розкриті дані про неповнолітніх, є оцінкові судження та не дотримана презумпція невинуватості.

2. Матеріал розміщений на сайті 7 грудня 2021 року без зазначення рубрики та автора.

3. Матеріал присвячений кримінальному провадженню через побиття групи дівчат іншою групою дівчат. Він містить два скріншоти з відео, а наприкінці — відео побиття тривалістю майже 12 хвилин.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

• «Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);
• «Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4);
• «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);
• «Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);
• «Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано…» (п. 10);
• «Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.»  (п. 18).

2. Законодавство

Цивільний кодекс (№ 435-IV):

• абзац 1 частини 1 статті 308: «Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи,..»;
• частина 4 статті 296: «Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.»

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Оприлюднення відео протиправних дій може порушувати права не лише ймовірного правопорушника, а й потерпілого (повнолітнього або неповнолітнього).

2. Щодо розкриття осіб неповнолітніх. Цей аспект складається з двох компонентів: оприлюднення імен та публікації відео побиття.

2.1. Розкриття імен. У матеріалі вказуються конкретні імена дівчат і зазначено, що питання про висунення їм підозри ще вирішується. Якщо медіа при створенні матеріалу виходило з цього, то технічно дані неповнолітні не вважалися підозрюваними, тож не можна стверджувати про порушення частини 4 статті 296 Цивільного кодексу, яка забороняє використання імені, зважаючи на перелічені в цій нормі процесуальні статуси. Але формулювання пункту 18 Кодексу етики є ширшими щодо заборони на розкриття імен неповнолітніх, які мали стосунок до протизаконних дій. Розкриття імен неповнолітніх навряд чи становило в цьому випадку суспільний інтерес, тому це порушення пункту 18 кодексу етики.

2.2. Щодо поширення відео побиття. За частиною 1 статті 308 Цивільного кодексу розповсюдження відеозображення людини допустиме лише за її згодою. У випадку з розміщеним у матеріалі відео це стосується також жертв побиття (а не лише нападниць), адже вони можуть бути впізнані на відео (наприклад, їхніми знайомими). Разом із тим, у розглядуваному матеріалі немає вказівок на спробу редакції зв’язатися хоч із кимось з неповнолітніх, зафіксованих на відео, їхніми батьками чи іншими уповноваженими (дивіться також нижче щодо балансу). Тож Ініціатива оцінює публікацію в матеріалі відео з неповнолітніми як порушення абзацу 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу.

2.3. Це не значить, що сам інцидент не був вартим висвітлення в медіа, хоч і без розголошення осіб його учасників.

3. Джерела інформації. Загалом у матеріалі бракує посилань на джерела інформації. Зокрема, не зрозуміло, звідки відомо, що прокуратура перекваліфікувала статтю Кримінального кодексу щодо легких тілесних ушкоджень на хуліганство й додала ще вимагання. Щодо джерела інформації про імена фігуранток кримінального провадження в розглядуваному матеріалі зазначено: «Как стало известно порталу “Вместе” из своих источников,..» Тобто було порушено професійний стандарт журналістики щодо посилання на джерела інформації.

4. Баланс. Видання стверджує, що йому вдалося встановити особи неповнолітніх та навчальні заклади, де вчаться гадані нападники. Але їхні коментарів (як і коментарів потерпілих) в матеріалі немає, й немає свідчень, що редакція намагалася зв’язатися з кимось із дівчат, їхніх батьків, адвокатів, адміністрацією навчальних закладів. Отже, в розглядуваному матеріалі порушений професійний стандарт збалансованого подання інформації.

5. Повнота. Порушення стандартів наведення джерел інформації та збалансованості автоматично ведуть до порушення стандарті повноти подання інформації. Крім того, також не зрозуміло, як саме стало надбанням громадськості відео, вміщене в матеріалі: хто його оприлюднив і де саме, чи це повне відео. Не зрозуміло, що стало причиною конфлікту, й немає ознак того, що журналісти намагалися це з’ясувати.

6. Щодо оцінкових висловлювань журналіста. Жанр цього матеріалу не означений. Один із абзаців звучить так: «Кто же эти, с позволения сказать, “девушки”, которые ведут себя с жестокостью маньяков? В каких семьях они воспитывались, и кто им привил подобные “моральные ценности”?» Такі роздуми були б доречними в авторському колумністичному матеріалі, однак матеріал без зазначення автора апріорі таким не є; не позиціонується він також як редакційна колонка, що відображає позицію колективу видання.

Наприкінці матеріалу його анонімний автор розмірковує про те, що варто притягувати до відповідальності також і батьків нападниць, які не виконували своїх батьківських обов’язків, а органам ювенальної превенції «взяти на контроль» братів/сестер нападниць.

Редакція на момент оприлюднення матеріалу не розглядала нападниць як таких, яким пред’явлено підозру, тим більше не йшлося про судовий процес над ними. З огляду на це Ініціатива не вважає пункт 4 Кодексу етики застосовним у цьому випадку. Зважаючи на те, що розглядуваний матеріал не позначений як новинний, Ініціатива вважає за доцільне констатувати в матеріалі його упередженість (за пунктом 9 Кодексу), а не порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Насильство заслуговує на засудження, проте ніщо в матеріалі не вказує на те, що журналісти намагалися отримати коментарі від нападниць, з’ясувати мотиви нападу (чи був він чимось спровокований).

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що онлайн-видання «Вместе» у матеріалі під заголовком «Стали известны фамилии участниц жестокого избиения возле запорожской школы (ВИДЕО)» порушило пункти 6, 9 (в частині упередженості), 10 і 18  Кодексу етики українського журналіста та абзац 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу.

29 вересня 2022 року