У київському суді клопотання журналістки про доступ на засідання порвали через «відсутність електронного підпису»

У київському суді клопотання журналістки про доступ на засідання порвали через «відсутність електронного підпису»

6 Грудня 2022
558
6 Грудня 2022
11:09

У київському суді клопотання журналістки про доступ на засідання порвали через «відсутність електронного підпису»

558
Речниця Солом’янського суду каже: порвала клопотання, бо на ньому бракувало електронного підпису, начебто необхідного для розгляду.
У київському суді клопотання журналістки про доступ на засідання порвали через «відсутність електронного підпису»
У київському суді клопотання журналістки про доступ на засідання порвали через «відсутність електронного підпису»

Журналістка медійного проєкту Watchers Аліна Кондратенко повідомила, що речниця Солом'янського районного суду Києва Альона Пєтухова порвала при ній її клопотання про доступ до відкритого судового засідання. Інцидент стався 2 грудня, повідомила ІМІ Аліна Кондратенко.

За словами журналістки, вона прийшла на судове засідання, на якому мав відбуватись розгляд клопотання щодо запобіжного заходу одному зі священників Києво-Печерської лаври за підозрою у виправданні агресії РФ.

Аліна розповіла, що речниця роздрукувала її клопотання, яке було завчасно надіслане електронною поштою, і заявила, що на ньому бракує електронного підпису. Журналістка уточнила, що раніше бувала на засіданнях у цьому суді, надсилаючи електронні клопотання без підпису, і до неї не виникало запитань.

«Я зайшла в суд, речниця покликала в загальну канцелярію. А там на столі вже лежало моє роздруковане клопотання. Вона запитує: “А що ж це ви не додумалися поставити електронний підпис?” Я і запитала натомість, чим регламентована необхідність електронного підпису на клопотанні від ЗМІ (якщо раніше такої вимоги не було).

Водночас речниця психанула і при мені пошматувала клопотання на дрібні шматочки. Я одразу ввімкнула запис на телефоні із запитанням: “Для чого ви розірвали моє клопотання?” Вона ж заявила, що ніякого клопотання начебто не було і нічого вона не рвала», – розповіла Аліна Кондратенко.

Журналістка додала, що поставила підпис ручкою на роздрукованому клопотанні, яке розірвала речниця.

Після цього, розповіла Кондратенко, на її електронну скриньку з адреси суду надійшов лист. У листі зазначалося, що її клопотання не містить необхідних реквізитів, зокрема електронного підпису, і для його розгляду потрібно, щоб він був у належно оформленому вигляді.

«Обробці не підлягають електронні листи, в яких відсутня зворотна електронна адреса, зворотна адреса невідома та в тексті листа відсутній підпис, за яким можливо ідентифікувати відправника. Відкривати файли, що приєднані до таких електронних листів, суворо забороняється. Отже, Ваше електронне повідомлення по своїй природі не є будь-яким з документів (заява, клопотання, запит тощо), а також не містить будь-яких вкладень з документом, який містить зазначені вище реквізити. Таким чином, для можливості прийняття судом Вашого звернення до реєстрації та розгляду просимо направити його в належно оформленому вигляді», – йшлося у листі суду.

У підсумку журналістку таки пропустили на судове засідання, оскільки вона написала на місці нове клопотання.

У коментарі представниці ІМІ речниця Солом'янського районного суду Альона Пєтухова пояснила, що порвала роздруковане клопотання, бо на ньому не було електронного підпису і через це він не відповідав нормам законодавства. Після того, як журналістка на новому аркуші написала рукою нове клопотання і поставила свій підпис, його прийняли.

Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що для доступу на відкрите судове засідання в кримінальному процесі вільним слухачам, зокрема журналістам, не потрібно подавати клопотання. За ч. 2 ст. 27 Кримінально-процесуального кодексу в період карантину суд може обмежити доступ до засідання, «якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи», але знову ж, клопотання тут ні до чого.

За словами Головенка, КПК узагалі не регулює статусу вільного слухача, серед учасників процесу він не згадується. Кодекс не зобов’язує таку особу подавати якісь клопотання, навіть якщо йдеться про зйомку чи трансляцію засідання, на які потрібен дозвіл суду.

Як сказав раніше в коментарі «Детектору медіа» юрист Центру демократії та верховенства права Андрій Матат, під час воєнного стану журналісти можуть бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування, вести зйомки чи прямі трансляції. Закриті режими засідань стосуються діяльності тимчасових контрольних комісій рад, а сесії рад проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них.

Фото: офіційний сайт суду

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
558
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду