Українська влада має швидко та ретельно розслідувати погрози, які нещодавно надійшли журналісткам Севгіль Мусаєвій та Соні Лукашовій. Про це йдеться в заяві Комітету захисту журналістів (CPJ).

«Українська влада має вжити всіх доступних заходів для забезпечення безпеки та благополуччя журналістів Севгіль Мусаєвої та Соні Лукашової. Їхня робота – це служіння українській громадськості, і вони не мають стикатися з погрозами через свої репортажі, – сказала координаторка програм CPJ у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд. – Влада має провести швидке та ефективне розслідування погроз на адресу журналістів і притягнути винних до відповідальності. Україна вже має жахливу історію безкарності злочинів проти журналістів».

За даними Комітету захисту прав журналістів, головна редакторка «Української правди» та авторка матеріалу про колишню Уповноважену ВРУ з прав людини Людмилу Денісову отримували телефонні дзвінки та онлайн-повідомлення з погрозами.

Як розповіла CPJ Севгіль Мусаєва, у її фейсбук-месенджер надійшло таке повідомлення: «Севгіль, у мене таке відчуття, що тобі переріжуть горло. Не знаю, хто і коли – але втікай». Також вона додала, що більшість погроз були анонімними, а в деяких облікових записах зазначено імена користувачів.

Імена обох медійниць внесли до бази сайту «Миротворець», де їх звинуватили у використанні «так званої журналістської діяльності» для підтримки Росії. Соню Лукашову оголосили винною у «скоєнні усвідомлених діянь проти нацбезпеки України» 27 червня, а сторінку з публічними обвинуваченнями Севгіль Мусаєвої створили 30 червня.

Коментуючи погрози і звинувачення на свою адресу, Севгіль Мусаєва сказала: «Моя робота полягає в тому, щоб говорити правду, якою б вона не була. Я не обираю, на чиєму боці маю бути».

У CPJ висловили стурбованість такою реакцією в Україні на публікацію «Української правди». «Щонайменше 25 журналістів були вбиті у зв’язку з їхньою роботою в Україні відтоді, як CPJ почав вести облік у 1992 році, причому вісім журналістів убили за їхню роботу, зокрема двох головних редакторів "Української правди"», – нагадують у Комітеті захисту прав журналістів. Його представники намагалися зв’язатися з Нацполіцією України, з Міністерством внутрішніх справ та з членами команди сайту «Миротворець», щоб обговорити прецедент із залякуванням журналісток «Української правди».

Також у Комітеті нагадують: їм вдалося з'ясувати з відкритих джерел про те, що у 2016 році «Миротворець» оприлюднив імена та особисті дані понад 5000 українських і міжнародних журналістів і працівників ЗМІ, які подали заявки на акредитацію для роботи на окупованих територіях, і назвав їх «посібниками терористів».

Нагадаємо, 27 червня «Українська правда» опублікувала матеріал Соні Лукашової під заголовком «Від facebook до допитів. Як омбудсмен Денісова вигадувала злочини росіян і втратила посаду». У матеріалі Денісову звинуватили у вигадуванні частини статевих злочинів росіян в Україні, посилаючись на анонімні джерела.

• Читайте також: «Українська правда» vs Людмила Денісова: що краще — роз’ятрити рану чи замести сміття під килимок?

Після хвилі критики в соцмережах редакція без пояснень змінила заголовок на «Від facebook до допитів. Чому омбудсмен втратила посаду». Але хвиля обговорення матеріалу не вщухла, а навпаки посилилася.

• Читайте також: Деградація омбудсманки чи маніпуляція журналістів: реакція медійників на матеріал «Української правди» про Денісову

Севгіль Мусаєва акцентувала, що недовіра «Української правди» до інформації, яку подавала Людмила Денісова, виникла ще до початку повномасштабного вторгнення РФ та посилилася, коли не вдалося верифікувати інформацію про сексуальні злочини росіян на Київщині.

Сама Людмила Денісова вважає матеріал «УП» замовним і таким, що не відповідає дійсності.

Фото: «Українська правда»