З початку повномасштабного вторгнення Росія щонайменше 87 разів атакувала редакції українських медіа, внаслідок чого вони зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Про це свідчать результати дослідження Інституту масової інформації.

Географія російських атак охоплює 13 регіонів, деякі редакції були атаковані неодноразово.

Найбільше постраждали Київ та область – 19 випадків, значна частина пошкоджень тут припадає на 2025–2026 роки, що пов’язано зі збільшенням інтенсивності російських ракетно-дронових атак на столицю та регіон.

Далі за кількістю руйнувань і пошкоджень ідуть прифронтові та південні регіони: Запорізька область (11 випадків), Сумська та Дніпропетровська області (по 10).

У Херсонській і Луганській областях зафіксовано переважно повне знищення редакцій, що пояснюється тривалими бойовими діями та окупацією цих територій. У Харківській, Сумській і Чернігівській областях частіше фіксують пошкодження, спричинені російськими обстрілами.

За типами медіа найбільше атак зазнали редакції онлайн-медіа – 30 випадків. Далі йдуть телевізійні медіа – 26 випадків та друковані медіа – 24. Найменше постраждали радіо (5) та інші формати (2).

«Загалом ці дані свідчать про цілеспрямовану стратегію Росії з підриву українського інформаційного поля – незалежно від формату медіа чи регіону. Руйнування редакцій не лише ускладнює роботу журналістів, а й обмежує доступ громадян до перевіреної інформації, особливо в прифронтових і тимчасово окупованих районах», — зазначили в ІМІ.

Також зафіксовано щонайменше 24 атаки Росії на українські телевежі та іншу телевізійну інфраструктуру у 12 регіонах України.

Найбільше таких випадків сталося в Харківській, Сумській та Херсонській областях. Також удари по цивільній телеінфраструктурі фіксувалися в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Чернігівській, Донецькій, Луганській, Вінницькій, Житомирській та Рівненській областях.

Нагадаємо, через один з наймасштабніших російських обстрілів Києва у ніч проти 24 травня постраждали офіси низки медіа, серед яких — «Ґрати», «Реальна газета», «Шелтер», а також німецькі мовники DW і ARD.

Фото: Василь Ґолод, DW українською