«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 1 жовтня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки, яка була однією з гостей програми, на цей випуск шоу. Скаржниця вважає, що в токшоу не було збалансовано кількість учасників з різними точками зору щодо вакцинації, не запросили до ефіру юристів, а двом гостям із критичним поглядом на вакцинацію не давали висловлюватися, переходили щодо них на особистості та принижували; таку поведінку гостей ігнорувала телеведуча. Також у скарзі стверджується про неточність, неправдивість певної інформації, озвученої іншими гостями студії. 

2. Оскаржений випуск токшоу був оприлюднений на ютубі 30 вересня. Тривалість – 1 година 40 хвилин.  Телеведуча – Оксана Чушкіна, гостями студії були Олександр Завроцький, Микола Габрикевич, Ірина Кондратюк, Оксана Піддубна, Лілія Брухнова, Микола Мельничук, Світлана Русіна і Ольга Стецюк. 

3. Випуск токшоу був присвячений епідемії коронавірусної хвороби, зокрема її (майбутній на той момент) осінній хвилі та вакцинації.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіоматеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10). 

2. Законодавство

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 3759-XII, в ред. 2006 р.):

«4. Редакційний статут телерадіоорганізації визначає:

основні вимоги до забезпечення точності, об’єктивності, неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією;..» (абзац 2 ч. 4 ст. 57);

«Телерадіоорганізація зобов’язана:..

поширювати об’єктивну інформацію;..» (п. «в» ч. 1 ст. 59).

3. Редакційний статут цього телеканалу на сайті не оприлюднений.

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Токшоу з багатьма учасниками зазвичай включає висловлення ними своїх позицій та дискусію між ними. Журналістським контентом у таких програмах є слова та дії ведучого(-ї). 
2. Щодо складу учасників програми.  Токшоу було присвячене темі епідемії коронавірусної хвороби загалом, хоча й значною мірою сфокусувалося на питанні вакцинації. Ця епідемія є доконаним фактом, стримування якої спричиняє певні обмежувальні заходи для громадян та бізнесу. Вакцинація від коронавірусу є одним зі способів боротьби проти епідемії, і для певних категорій працівників вона по суті є обов’язковою умовою збереження роботи. Це питання тісно пов’язане з балансом прав і обов’язків (право не вакцинуватися одних і право не піддаватися ризику зараження в інших), воно має вагомий юридичний компонент, але це не було єдиною темою токшоу. На думку Ініціативи, телеканал мав право запросити на програму таку значну кількість чиновників, оскільки вони володіють інформацією щодо епідемічної ситуації в регіоні, про яку й говорили на початку програми. Під кінець програми ефірний час можна було б використати більш раціонально, якби всі учасники дотримувалися конструктивної дискусії на тему  вакцинації; тоді, можливо, її обговорення не тривало б так довго. Ініціатива вважає, що в редакції є значні межі розсуду щодо того, які категорії учасників запрошувати на ефір. Зважаючи на це, ми не бачимо порушення балансу в підборі учасників токшоу, зокрема через відсутність юристів. Фокусування обговорення суто на вакцинації – недолік, який ми розглянемо нижче. 
3. Баланс. Скарга стосується зокрема неможливості висловитися для учасниць токшоу з критичною щодо вакцинації позицією. На початку ефіру вони обидві досить розлого виклали свої точки зору, як і інші гості, по черзі. Зважаючи на значну кількість учасників, такий виклад зайняв чи не половину ефірного часу. Проблемною виглядає друга половина програми, коли зокрема Старокостянтинівський міський голова дозволяв собі особисті випади в бік критиків вакцинації. Після 45 хвилини ефіру ведуча чотири рази заспокоювала мера за короткий відрізок часу, згодом їй також доводилося це робити, але не дуже ефективно. Критична до вакцинації Світлана Русіна досить довго тримала руку, щоби взяти слово – на відміну від більшості інших учасників, які перебивали, вклинювалися зі своїми репліками та виступами. Ведучій токшоу варто звертати увагу на такі речі, оскільки в такій ситуації говорять переважно більш нестримані й екстравертні учасники дискусії. Зважаючи на описане вище, Ініціатива вважає, що певний дисбаланс таки було допущено й порушено відповідний стандарт. Це також є і порушенням законодавчої вимоги щодо об’єктивного подання інформації (пункт «в» частини 1 статті 59 закону «Про  телебачення і радіомовлення»).
4. Повнота. Традиційно Ініціатива «МедіаЧек» розцінює незбалансованість також як порушення професійного стандарту повноти, але в цьому випадку звертає увагу, що боротьба з епідемією не зводиться лише до вакцинації. Це також і носіння масок, дотримання соціальної дистанції, вентиляція приміщень тощо. В контексті вакцинації це питання охоплює і те, які категорії людей слід насамперед стимулювати зробити щеплення та щепити, наскільки якісним є медогляд перед вакцинацією (запобігання побічним летальним ефектам вакцинації), її правове регулювання тощо. З усього згаданого побіжно зачепили хіба питання пріоритетів, які виставляє Міністерство охорони здоров’я щодо вакцинації певних категорій людей. Розширення обговорюваних тем не лише дало б додаткову інформацію глядачам, а й могло пригасити сварки між гостями на тему вакцинації. В тій же  дискусії, яка відбулась у студії, щодо смертей після вакцинації, варто було звернути увагу й на питання медогляду перед вакцинацією та потреби консультаційного супроводу вакцинованих одразу після неї. Також не було суттєвої дискусії про достатню кількість ліжок у лікарнях, запасів медикаментів, кисню тощо. Тож тут є ще й порушення професійного стандарту повноти.
5. Щодо стверджуваної неправдивості інформації. Наведені у скарзі приклади не є однозначними:

• повідомлення про смерть серед військових після щеплення було, але причинно-наслідковий зв’язок між щепленням і смертю не був доведений (хоча у студії можна було підняти питання розслідування подібних випадків);
• порівняння досвіду боротьби з епідемією в Ізраїлі та Швеції є радше питанням оцінки, ніж факту, зокрема зважаючи на відмінні підходи цих країн (у першу хвилю Швеція намагалася не встановлювати обмежень);
• вакцина як завада для нових штамів не є абсолютним бар’єром, але зменшує вірусне навантаження організму, обмежуючи шанси на поширення в тому числі й потенційно мутованого вірусу.

Крім того, якщо учасник токшоу вважав якесь твердження іншого учасника явно неправдивим, то про це можна було сказати відразу, принаймні, звернувши увагу ведучої. Наприклад, коли Світлана Русіна сказала, що молоді люди хворіють на коронавірусну хворобу легко (1 година 26 хвилин), то інша гостя програми фактично втрутилася в її виступ і заперечила це. Справді, за даними НАНУ, станом на момент виходу програми частка неповнолітніх, хворих на коронавірусну хворобу, у лікарнях становила близько 6%, пацієнтів від 18 до 34 років – близько 8%, людей віком від 35 до 49 років – близько 14%). Натомість Світлана Русіна, отримавши слово у другій половині програми, не наголошувала на неправдивості (на її думку) якихось тверджень опонентів, а почала вести мову про метод дослідження ПЛР. Вакциноскептики не зробили в ході ефіру звернень до ведучої через явну неправдивість, з їхньої точки зору, озвученої кимось іншим інформації. А для реагування ведучої не було приводів у формі явно недостовірних фактів, озвучених гостями. Отже, Ініціатива не вбачає в цьому порушень із боку телеканалу.

6. Щодо неточності інформації, з одного боку такий стандарт не виокремлений у Кодексі етики (а редакційний статут телеканалу недоступний). З іншого боку, неточна інформація, озвучена під час токшоу нежурналістом, очевидно, вимагала б реакції ведучої у крайніх випадках, адже гості студії не зв’язані професійними стандартами журналістики й не завжди володіють відповідними професійними якостями подання інформації. Тому Ініціатива не вбачає в цьому порушення.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що телеканал «ТВ7+» (ТРК «Проскурів») у випуску токшоу «Не без проблем», оприлюдненому на ютубі 30 вересні 2021 року, порушив пункти 6  (крім аспекту достовірності) і 10  Кодексу етики українського журналіста, а також пункт «в» частини 1 статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», але не вбачає порушень щодо точності, достовірності та підбору учасників токшоу. Ініціатива закликає телеканал оприлюднити свій редакційний статут на сайті.  Копію цього висновку надсилаємо до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

8 лютого 2022 року