«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 124

щодо матеріалу онлайн-видання Liga.net під заголовком «Вибухи в поштоматах Києва та Одеси. Підривником виявився кримчанин із російським паспортом»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 30 липня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. Скаржник стверджує, що формулювання «кримчанин» і згадка про наявність російського паспорту не стосуються суті матеріалу, але підсилюють російські наративи про ворожість кримчан до України. До того ж, із цієї згадки нібито можна зробити висновок, що кримчани зрадили Україну, отримавши російські паспорти.

2. Оскаржений матеріал опублікований 30 липня. Автор не зазначений, рубрика «новини»; матеріал містить два фото людини, на одному з них обличчя частково прикрите маскою, а на іншому — навмисно розмите.

3. Матеріал розповідає про людину, затриману у зв’язку з вибухами поштоматів у Києві та Одесі.

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста.» (п. 1);

«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо не повинні фальсифікувати зміст…» (п. 8);

«Ніхто не може бути дискримінований через свої стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу…» (п. 15).

2. Закон України «Про інформаційні агентства» (№ 74/95-ВР):

«Інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах… давати оцінку щодо винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, вказувати на особу, яка ніби вчинила кримінальне правопорушення до рішення суду,..» (ч. 3 ст. 2).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Хоча заголовок зазвичай узагальнює зміст матеріалу, редакції повинні дбати, щоби таке узагальнення не переходили меж, установлених Кодексом етики.
2. Заголовок матеріалу. У заголовку йдеться, що «підривником виявився кримчанин…» і до такого формулювання є два зауваження. По-перше, це формулювання створює враження, нібито вже точно встановлено, що підривником є саме затриманий чоловік. Хоча йдеться лише про затримання, а не про рішення суду, якому ще повинно передувати розслідування. Попри те, що особа чоловіка в матеріалі не розкривається й не можна сказати, що конкретну людину назвали злочинцем до вироку суду, на думку Ініціативи, це формулювання не адекватне змісту матеріалу і порушує також вимогу частини 3 статті 2 Закону «Про інформагентства» (Liga.net — видання інформагенції «ЛігаБізнесІнформ»).

По-друге, слово «кримчанин» позначає мешканця Криму, хоча в самому ж матеріалі йдеться, що затриманий «останніми роками живе в Чернівцях…» Виходячи з цього, Ініціатива «МедіаЧек» вважає заголовок розглядуваного матеріалу таким, що не відповідає його змістові (пункт 8 Кодексу).

3. Вказування регіону походження затриманого. В матеріалі акцентується увага на кримському походженні чоловіка. Ризик міжрегіональної ворожнечі не є порожнім звуком для України, тому Кодекс допускає згадування регіонального походження лише в тих випадках, коли цей аспект є обов’язковою складовою матеріалу. В цьому матеріалі йдеться лише про затримання людини й нічого не згадується про мотиви її гаданих дій. Тому вказівка на регіон походження затриманого не була обов’язковою складовою новини. Ініціатива констатує порушення етичної норми про заборону дискримінації.
4. Щодо паспорта Росії. Згідно зі статтею 4 Конституції «в Україні існує єдине громадянство». Мешканцям Криму російське громадянство фактично нав’язали окупанти, але в матеріалі також ідеться, що затриманий останніми роками не жив у Криму. Тому вказівка на кримське походження затриманого не прояснює контексту ситуації.

Зважаючи на згадку про два паспорти, не можна однозначно говорити, що в матеріалі безпідставно вказують на національне походження чи громадянство затриманого. На думку Ініціативи, редакція не повинна була писати про кримське походження чоловіка, навіть якщо про нього сказали правоохоронці. Але редакція могла подати інформацію про два громадянства.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція онлайн-видання інформагенції «ЛігаБізнесІнформ» Liga.net у матеріалі «Вибухи в поштоматах Києва та Одеси. Підривником виявився кримчанин із російським паспортом» порушила пункти 8 та 15 (в частині вказівки на регіон походження) Кодексу етики українського журналіста, а також часитину 3 статті 2 Закону України «Про інформаційні агентства».

30 листопада 2021 року