«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).
Висновок № 124
щодо матеріалу онлайн-видання Liga.net під заголовком «Вибухи в поштоматах Києва та Одеси. Підривником виявився кримчанин із російським паспортом»
І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу
1. 30 липня 2021 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. Скаржник стверджує, що формулювання «кримчанин» і згадка про наявність російського паспорту не стосуються суті матеріалу, але підсилюють російські наративи про ворожість кримчан до України. До того ж, із цієї згадки нібито можна зробити висновок, що кримчани зрадили Україну, отримавши російські паспорти.
2. Оскаржений матеріал опублікований 30 липня. Автор не зазначений, рубрика «новини»; матеріал містить два фото людини, на одному з них обличчя частково прикрите маскою, а на іншому — навмисно розмите.
3. Матеріал розповідає про людину, затриману у зв’язку з вибухами поштоматів у Києві та Одесі.
ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин
«Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста.» (п. 1);
«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4);
«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо не повинні фальсифікувати зміст…» (п. 8);
«Ніхто не може бути дискримінований через свої стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу…» (п. 15).
«Інформаційні агентства не мають права у своїх матеріалах… давати оцінку щодо винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, вказувати на особу, яка ніби вчинила кримінальне правопорушення до рішення суду,..» (ч. 3 ст. 2).
ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу
По-друге, слово «кримчанин» позначає мешканця Криму, хоча в самому ж матеріалі йдеться, що затриманий «останніми роками живе в Чернівцях…» Виходячи з цього, Ініціатива «МедіаЧек» вважає заголовок розглядуваного матеріалу таким, що не відповідає його змістові (пункт 8 Кодексу).
Зважаючи на згадку про два паспорти, не можна однозначно говорити, що в матеріалі безпідставно вказують на національне походження чи громадянство затриманого. На думку Ініціативи, редакція не повинна була писати про кримське походження чоловіка, навіть якщо про нього сказали правоохоронці. Але редакція могла подати інформацію про два громадянства.
Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція онлайн-видання інформагенції «ЛігаБізнесІнформ» Liga.net у матеріалі «Вибухи в поштоматах Києва та Одеси. Підривником виявився кримчанин із російським паспортом» порушила пункти 8 та 15 (в частині вказівки на регіон походження) Кодексу етики українського журналіста, а також часитину 3 статті 2 Закону України «Про інформаційні агентства».
30 листопада 2021 року