Незалежна медійна рада виступила із заявою, в якій нагадала українським медіа про недопущення ксенофобії та розпалювання ворожнечі щодо біженців та мігрантів.

Це питання актуалізувалось на тлі ситуації на кордоні Білорусі та Польщі та пропозиції, яка пролунала у німецькому Бундестазі, щоб мігрантів спрямували з Білорусі до України. Ця пропозиція викликала бурхливу реакцію як з боку медіа, так і з боку політичних діячів.

«На жаль, ця реакція досить часто є відверто ксенофобською й такою, що суперечить елементарним принципам людяності. Оскільки поширення і підбурювання ксенофобських настроїв може мати реальні негативні наслідки для українського суспільства, Незалежна медійна рада вважає своїм обов’язком нагадати українським медіа про етичні й правові стандарти, яких вони зобов’язані дотримуватися під час висвітлення подібних чутливих тем», — йдеться в заяві.

Зокрема, Незалежна медійна рада нагадує про Рекомендацію щодо запобігання мові ненависті та стереотипізації в медіа. Там детально описано вимоги до медійних матеріалів, які висвітлюють вразливі групи чи описують події, що можуть породити хвилю суспільного несприйняття стосовно таких груп.

«У разі висвітлення подій щодо біженців у Білорусі медіа слід категорично уникати расизму та ісламофобії, не вдаватися до негативної стереотипізації вразливих груп, не допускати однобокого висвітлення подій щодо покладання на Україну надмірного фінансового тягаря чи ризику для національної безпеки.

Медіа слід пам’ятати, що питання біженців та мігрантів є надзвичайно чутливим і потребує виховання аудиторії в дусі поваги до прав людини, людської гідності та інших загальнолюдських цінностей. 

Для цього медіа також необхідно пам’ятати про принципи етичної журналістики і, зокрема, про принцип гуманності: журналістика не має шкодити, а журналісти мають бути свідомі того, який вплив та наслідки їхні репортажі матимуть для інших», — нагадує НМР. 

Також Незалежна медійна рада нагадує про свою справу стосовно дискримінації та ксенофобії під час висвітлення теми біженців у Яготині. У висновку в «яготинській справі» НМР констатувала, що більшість медійних сюжетів створювали та нав’язували негативні стереотипи, вдавались до маніпуляцій, спрямованих на поширення ксенофобії та сіяння паніки серед місцевого населення, тощо.

«Така безвідповідальна поведінка медіа є неприпустимою не тільки в країні, що є членом ООН та прагне утвердитися як активний та незалежний суб’єкт міжнародних відносин, не тільки в країні, що сама постраждала внаслідок агресії та неоголошеної війни, але і в будь-якому цивілізованому суспільстві, що не втратило гуманності та з повагою ставиться до людини, її життя, прав та свобод. Незалежна медійна рада сподівається, що цього разу українським медіа вдасться уникнути ксенофобії та жорстокості під час висвітлення цієї чутливої теми», — зазначено в заяві. 

НМР наголошує на необхідності адекватного та активного висвітлення інформації про права біженців та мігрантів з урахуванням усіх релевантних вимог міжнародного права, національного законодавства та етичних стандартів.

Це також стосується використання термінології:

• «мігрант» — особа, яка не є громадянином країни та отримала дозвіл на проживання на її території або планує отримати такий дозвіл;
• «біженець» — особа, яка перебуває в пошуку притулку через побоювання переслідувань, не здатна отримати захист країни свого громадянства.

Також важливо повно та коректно висвітлювати підстави, через які особа звертається по статус біженця, надаючи більше контекстної інформації та причин (зміни клімату, які не дають змоги прогодувати родини, міжнародні та внутрішні конфлікти, авторитарні уряди, що вдаються до систематичних репресій та винищення власного населення, тощо). 

Крім того, важливо надавати думку компетентних фахівців у сфері прав біженців для тлумачення обставин кожної ситуації (правозахисних організацій, представників міжнародних інституцій, юристів, які працюють над справами біженців). 

Оскільки тема біженців часто стає предметом політичних спекуляцій, медіа варто ознайомитися з відповідними рекомендаціями для ЗМІ, викладеними в останній спільній Декларації щодо політиків, державних діячів та свободи вираження поглядів, яку нещодавно ухвалили спеціальні уповноважені з питань свободи вираження поглядів ООН, ОБСЄ, Організації американських держав та Африканської комісії з прав людини та народів.

Зокрема, у декларації наголошується, що медіа мають розробити та запровадити внутрішні правила щодо висвітлення випадків, коли політики або політичні партії вдаються до заяв або дій, які сприяють нетерпимості та ксенофобії. 

НМР нагадує, що українські медіа мають зважати на соціально-політичний та безпековий контекст, який наразі визначає перебіг подій у ширшому регіоні Східної Європи. У тому числі зважати на можливу мету Росії через використання біженців дискредитувати демократичні цінності та права людини.

«З одного боку, у цій ситуації можливо очікувати будь-яких провокацій, зокрема насильницького характеру, що, втім, зовсім не означає, що всі люди, які наразі вимушені замерзати в "сірій зоні" на кордонах Білорусі, є небезпечними злочинцями або ж "агентами" держави-агресора. 

З іншого боку, кінцевою метою Російської Федерації в цьому протистоянні є доведення як країн Заходу, так і України до морального банкрутства, до публічної зради цінностей гуманізму та прав людини, з якими традиційно асоціюється демократичне правління. 

Саме дискредитація та деградація демократії та прав людини як таких буде для сьогоднішнього керівництва Російської Федерації найбажанішим досягненням, адже світ, де панує лише право сильного, видається комфортним для них середовищем свавілля та агресії. 

Українським медіа варто бути вкрай уважними, щоб їх не використали як історично відомих «корисних ідіотів» для досягнення цієї ганебної мети», — додали в Незалежній медійній раді.  

Як обговорювали ситуацію з біженцями в Білорусі в українських політичних токшоу — читайте в моніторингу «Детектора медіа».

Фото: gettyimages.com