З початку 2021 року українська влада відреагувала лише на чотири публічні заяви медійної спільноти з 11. Про це свідчать дані щомісячного моніторингу «Барометр свободи слова», у якому Інститут масової інформації відстежує реакцію журналістської спільноти на порушення.

У першому кварталі року медійники випустили сім заяв щодо ситуації зі свободою слова в Україні та дві – на підтримку білоруських журналістів. Водночас окремі медіа та журналісти зробили ще двічі публічно зверталися до влади щодо утиску їхніх прав.

Журналісти та медійні громадські організації публічно зверталися до Нацполіції, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Міністерства закордонних справ. А саме:

• 24 січня – заява Медіаруху з закликом до Нацполіції невідкладно розслідувати дії ВГО «Журналісти проти корупції», а також утриматися від переслідування активістів за коментарі в медіа;
• 27 січня – звернення Комісії з журналістської етики до Нацполіції та Міністерства юстиції  з проханням перевірити інформагентство та газету «Журналісти проти корупції», ГС «Національна спілка незалежних журналістів України», ІА «Таврія ньюс», газету «Лига информ» та журнал «Business Компаньон» на предмет ознак підроблення документів, зловживання правами журналіста, отримання свідоцтва про держреєстрацію шляхом обману;
• 31 січня – понад 20 журналістів Запоріжжя звернулися з відкритим зверненням до органів центральної влади з проханням втрутитися в ситуацію, яка склалася через системний недопуск журналістів на сесії Запорізької міської ради та засідання постійних депутатських комісій. Завдяки зверненню журналістів розгляд проблеми було винесено на розгляд парламентського комітету свободи слова, поліція відкрила кримінальне провадження, а у лютому журналістів допустили на сесію міськради, хоча й заборонили пересуватись будівлею міської ради;
• 3 лютого – низка громадських організацій відреагувала на санкції проти телеканалів «112 Україна», ZIK і NewsOne та заявила, що ці санкції не загрожують свободі слова, адже канали є інструментами іноземного впливу та становлять системну загрозу інформаційній безпеці України.
• 4 лютого – українські громадські організації закликали президента Володимира Зеленського застосувати вето на закон №3450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів» та повернути його на доопрацювання Верховній Раді України. Зеленський 3 березня повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями закон «Про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції”» щодо впорядкування окремих питань захисту викривачів», який було ухвалено 4 лютого 2021 року;
• 6 лютого – Медіарух підтримав санкції проти «каналів Медведчука», зазначивши, що «брехня, яку наполегливо і часто повторюють, розпалює ворожнечу, шкодить суспільству і не має нічого спільного з журналістикою»;
• 1 квітня – з заявою до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду звернувся ІМІ через неправомірне обмеження прав журналістів у судах.

Звернення журналістів:

• 4 лютого – на Закарпатті журналісти-розслідувачі Станіслав Данко та Олена Мудра закликали Міністерство внутрішніх справ та керівництво закарпатської поліції ефективніше реагувати на порушення їхніх прав. У листі перелічуються факти, зокрема, про закриття кримінального провадження щодо ненадання відповіді на журналістський запит Станіслава Данка з боку Служби автомобільних доріг, відмову поліції міста Виноградів відкрити кримінальне провадження за заявою журналістки Олени Мудри щодо ненадання відповіді від міськради на інформаційний запит. Журналісти отримали відповідь від МВС на своє звернення, однак їх ця відповідь не задовільнила.
• 25 лютого – редакція вінницького інтернет-видання «20 хвилин» відреагувала на рішення Голосіївського районного суду Києва заблокувати доступ до 426 сайтів у межах кримінального провадження про шахрайство. Видання заявило, що вважає тиском влади рішення суду про блокування його сайту, який потрапив до переліку 426 сайтів, та оскаржуватиме таке рішення. 25 лютого речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець повідомила, що правоохоронці закрили кримінальне провадження в справі, за якою Голосіївський районний суд Києва вирішив заблокувати доступ до 426 сайтів.

Заяви на підтримку білоруських колег:

• 16 лютого – українські громадські організації закликали владу України публічно засудити репресії та політичний тиск з боку білоруської влади на правозахисників та незалежних журналістів;
• 18 лютого – журналістки і медійниці України висловили свою підтримку засудженим білоруським журналісткам телеканалу «Белсат» Катерині Бахваловій (Андрєєвій) та Дарії Чульцовій, яких ув’язнили на два роки за стрім з акції протесту. 21 лютого міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у спільній заяві засудили утиски журналістів у Білорусі.

Фото: medium.com