Верховна Рада може ухвалити законопроєкт № 2693-д «Про медіа» до кінця весни, щонайменше – у першому читанні. Про це 9 березня повідомив народний депутат від «Слуги народу», голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв на Всеукраїнському Форуму «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм».

Депутат розповів, що нині допрацьовують окремі декілька положень документи. За його словами, проєкт закону про медіа найближчим часом винесуть на розгляд парламенту.

«Філософія закону залишається незмінною. Закладені в ньому принципи теж залишаються незмінними. Мова скоріше йде про ще більш міцний захист українського медійного простору в цілому від експансії з боку Росії, у першу чергу. Якщо ми кажемо про ці деталі, це вплив не лише інформаційний, це вплив також і культурний, – пояснив Потураєв. – Важлива річ, над якою ми зараз працюємо, – це вирівнювання в правах українські сервіси (кіносеріальні) з західними».

На думку депутата, цей законопроєкт запроваджує дієві механізми захисту українського медіапростору.

«Закон всіх проблем не вирішить, але точно відкриває можливість для подальшого шляху їх вирішення. Він запроваджує достатньо дієві механізми захисту українського медійного простору. Він вирівнює українські медіа в правах, свободах і обов’язках. Він стимулюватиме самоорганізацію, саморегуляцію та співрегуляцію медійного простору», – розповів Микита Потураєв.

Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко сказала, що новий законопроєкт про медіа треба ухвалювати. Водночас вона вказала, що в законопроєкті про медіа мають вдосконалити питання щодо регулювання друкованих та онлайн-медіа, ролі регуляторного органу, реєстрації іноземних медіа.

«Ухвалення нового закону про медіа є одним із зобов’язань перед Радою Європи. Ще 2005 року ПАРЄ закликала Україну, щоб нова версія закону про медіа відповідала стандартам Ради Європи та рекомендаціям наших експертів. Дійсно ми надавали свою експертизу, у діалозі з усіма зацікавленими сторонами. Однак на наш погляд, у тому варіанті законопроєкту, який є, ще не зовсім усі наші пропозиції, коментарі були інтегровані, враховані. Є низка ключових сфер, на які звернули увагу експерти Ради Європи, які потребують більш глибинної уваги при перегляді та удосконаленні існуючої версії законопроєкту – це регулювання друкованих та онлайн-медіа, роль регуляторного органу, реєстрація іноземних медіа та потреба повного транспортування положень директиви в законопроєкт», – сказала Литвиненко.

Потураєв каже, що закон не збільшує права регулятора, а «розширює сферу відповідальності регулятора на всі зареєстровані медіа в Україні».

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко погодився з Литвиненко, що в документі є моменти, які потребують вдосконалення. На його думку, законопроєкт можна буде допрацьовувати в другому читанні. Він переконаний, що зволікання з ухваленням закону про медіа – це загроза інформаційній безпеці України.  

Журналістка, головна редакторка і керівниця Української служби «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе зауважила, що законопроєкт не вирішує проблеми прозорості фінансування та прозорості власності ЗМІ, зокрема, телеканалів. 

«Настав час ухвалення закону, який не формально, а реально вирішуватиме проблему фінансової прозорості, власності. Зафіксує гарантії незалежності редакційної політики, невтручання в редакційну політику з боку власників телеканалів і видань, сприятиме створенню справді незалежного регулятивного органу для модерування ситуації на медіаринку. Однієї з головних проблем медіа в Україні є їх олігархічна модель. В існуючому проєкті майже немає пропозицій, як цю проблему вирішувати. Прозорість власності та фінансова прозорість – це підвалина реформи медіа», – сказала Ґонґадзе.

Нагадаємо, 2 липня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт «Про медіа» № 2693-д.

Під час експертних дискусій про законопроєкт конкретні зауваження та побажання щодо регулювання онлайн-медіа та повноважень регулятора та органу співрегулювання висловили українські та міжнародні експерти. Свою підтримку законопроєкту з деякими застереженнями щодо проблемних положень висловив медіарух «Медіа за усвідомлений вибір». Ухвалити законопроєкт у першому читанні закликали Незалежна медійна рада та Національна асоціація медіа, тоді як «Укртелемережа» та Асоціація правовласників і постачальників контенту запропонували його доопрацювати. Свої пропозиції до законопроєкту публічно надали «Детектор медіа» та Інститут масової інформації.

4 вересня дві великі медіагрупи – «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» – випустили спільну заяву з критичною оцінкою окремих норм законопроєкту. Зокрема, їх непокоїть розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та запровадження нових санкцій. Водночас група «1+1 медіа» підтримала наміри народних депутатів уперше законодавчо відрегулювати сферу онлайн-медіа в Україні.

27 листопада заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко сказав, що в Україні ухвалять законопроєкт про медіа, коли виправлять у ньому всі недоліки й узгодять документ з представниками медіаринку.