Видання «Заборона» опублікувало першу частину власного розслідування обставин загибелі журналіста Павла Шеремета. У матеріалі журналісти стверджують, посилаючись на документи слідства, що існувала інша версія вбивства Павла Шеремета, яку поліція проігнорувала.

«Ми поки не можемо підтвердити або спростувати причетність поточних підозрюваних до смерті журналіста. Однак, діставши доступ до частини матеріалів справи, ми виявили іншу, досі невідому версію вбивства Шеремета, в якій називається ймовірний організатор. Він не має стосунку до волонтерів АТО, зате тісно пов’язаний з колишнім керівництвом України, що втекло у Москву. А мотив не збігається з озвученим поліцією цієї зими», — пише видання. 

Як пишуть автори розслідування, через три тижні після загибелі журналіста в поліцію звернулася Марина Мацюк, яка переїхала з Донецька до Маріуполя, а потім до Києва. Вона дала свідчення (в матеріалі наведено фрагменти документів), з яких випливало, що до вбивства журналіста причетний Максим Зотов, також колишній мешканець Донецька, який згодом опинився в Росії. Згідно зі свідченнями Мацюк, Зотов сам зізнався їй в організації вбивства Шеремета. Однак поліцію з невідомих причин не зацікавили показання Мацюк.

«Заборона» розповідає біографію Зотова, який був бізнес-партнером Олександра Клименка, ексміністра доходів і зборів та власника холдингу «Вести», в якому працював Павло Шеремет.

«У фокусі нашого розслідування виявився трикутник взаємин між убитим журналістом, збіглим міністром доходів і зборів Олександром Клименком та колишнім військовим прокурором Анатолієм Матіосом.(…)

У першій частині ми розглядаємо виявлену нами версію, а також деталі взаємин Шеремета з Клименко. Друга частина, яку ми опублікуємо слідом за першою, розкриває взаємини журналіста з військовим прокурором і політичний контекст в період вбивства, який багато прояснить», — йдеться в матеріалі.

Мацюк та її чоловік відмовилися коментувати розслідування «Заборони». Отримати коментарі самого Зотова і Клименка журналістам також не вдалося.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. 

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

2 липня поліція повідомила, що кримінальне провадження готове до передачі до суду. 14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

16 липня 2020 року директор Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко сказав, що на мотив вбивства журналіста Павла Шеремета міг вплинути його контакт в Росії. 

11 серпня Київській апеляційний суд відпустив під цілодобовий домашній арешт Юлію Кузьменко, підозрювану в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. 12 серпня Андрія Антоненка залишили під вартою.

25 серпня суд залишив Антоненка під вартою до 23 жовтня. До того ж дня залишили під слідством Дугар і продовжили цілодобовий домашній арешт Кузьменко. 27 серпня з Юлії Кузьменко зняли електронний браслет. Крім того, Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення, що розгляд справи по суті відбудеться 4 вересня. Її розглядатиме суд присяжних. 4 вересня на засіданні Шевченківського районного суду Києва відібрати п'ятьох присяжних для розгляду справи про вбивство журналіста.

Фото: Заборона