Розпочав роботу сайт благодійного фонду імені Павла Шеремета

Розпочав роботу сайт благодійного фонду імені Павла Шеремета

28 Листопада 2020
1787
28 Листопада 2020
17:08

Розпочав роботу сайт благодійного фонду імені Павла Шеремета

1787
28 листопада журналісту Павлу Шеремету виповнилося би 49 років.
Розпочав роботу сайт благодійного фонду імені Павла Шеремета
Розпочав роботу сайт благодійного фонду імені Павла Шеремета

Розпочав роботу сайт благодійного фонду імені Павла Шеремета «Свобода і солідарність». Про це повідомляє УП з посиланням на пресслужбу фонду.

Сайт запустили 28 листопада, у день народження журналіста. Сьогодні йому виповнилося б 49 років.

На сайті фонду будуть з'являтися новини про актуальні можливості для журналістів України, Білорусі та Росії, останні новини про розслідування вбивства Павла Шеремета.

Також тут можна подивитися документальні фільми журналіста, знайти його книги та прочитати найкращі матеріали.

Фонд імені Павла Шеремета щорічно вручаєидавати премію найкращим журналістам України, Білорусі та Росії – країн, де жив і працював журналіст. Також фонд планує призначити іменну стипендію для талановитих студентів журфаків трьох країн.

Павло Шеремет був змушений виїхати з Білорусі у 1997 році - після його арешту за критичні матеріали. Пізніше його позбавили білоруського громадянства. З 1998-го журналіст працював у Росії, був автором документальних фільмів та спецпроєктів. Наприкінці 2000-х він змушений був покинути Перший телеканал, бо не захотів миритися з цензурою і тиском.

З 2012 року Шеремет жив і працював у Києві: був автором і ведучим програми в форматі late-night-show «Проти ночі з Павлом Шереметом», вів ранкове шоу на українському «Радіо Вести», публікувався в «Українській правді», а з 2014 став виконавчим директором видання. Займався розвитком школи журналістики при «Українській правді», проводив майстер-класи з техніки інтерв'ю, спецрепортажів і документалістики.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. 

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов. Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала. Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь. Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні. Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження. Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

11 серпня Київській апеляційний суд відпустив під цілодобовий домашній арешт Юлію Кузьменко. 25 серпня суд залишив Антоненка під вартою до 23 жовтня. До того ж дня залишили під слідством Дугар і продовжили цілодобовий домашній арешт Кузьменко. 27 серпня з Юлії Кузьменко зняли електронний браслет, але пізніше знову вдягли.

28 вересня суд присяжних Шевченківського райсуду Києва заслухав по суті справу за обвинуваченням у вбивстві. Андрій Антоненко, Яна Дугарь і Юлія Кузьменко у суді не визнали своєї вини. 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1787
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду