12 вересня у Музеї Тараса Шевченка Ахтем Сеітаблаєв отримав нагороду під час церемонії нагородження премією Василя Стуса за 2020 рік.

Ахтем Сеітаблаєв — український актор та режисер кримськотатарського походження.

Він зняв фільми «Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги», «Захар Беркут» та інші.

Ахтем Сеітаблаєв зіграв Василя Стуса у фільмі «День незалежності. Василь Стус» («Нескорені. Василь Стус»). За цю роль актор отримав премію «Телетріумф» 2016 року в номінації «Найкращий актор».

Під час церемонії Ахтем Сеітаблаєв сказав, що не знав нічого про Василя Стуса, доки з Криму не переїхав у Київ. Дізнавшись про нього, був вражений мужністю Стуса і любов’ю поета до своєї землі та його віршами.

«Я досі не уявляю, як йому вдалося перебороти свій страх перед молохом радянської влади, – сказав цьогорічний лауреат Премії імені Василя. – Можливо, він знайшов ці сили в собі, бо вірив у те, що робив і створював, вірив, що, попри все, він не сам у своїй боротьбі, що є люди, які його підтримують, люди, яким не все одно… Люди, для яких є різниця між творенням і руйнуванням. Люди, яким важливо, які назви мають вулиці, на яких живуть їхні діти та батьки, навіть якщо вони освітлені й заасфальтовані. Люди, які знають різницю між рідним і ворожим. Люди, які з великою гідністю і мужністю відстоюють свої сенси та цінності. Багатьом із нас сьогодні значно легше жити та боротися за свою гідність, за життя своєї землі та своїх дітей тому, що був і є Василь Стус, що серед нас і сьогодні літає Птах його душі».

Він розповів про своє дитинство та життя в Узбекистані, куди були депортовані його батьки зі всім кримськотатарським народом. Ахтем Сеітаблаєв сказав, що у чотири роки пішов до школи з зошитом і в одній майці, бо дуже хотів навчатися. Він не розумів, чого його діда називали зрадником, якщо він грався з його бойовими нагородами, та кого зрадили його мама і тато, яких депортували маленькими дітьми.

Ахтем Сеітаблаєв подякував «справжній тутешній мамі» Аді Роговцевій та Мустафі Джемілєву, «життям якого я захоплююся».

«Наступного року в Бахчисараї. Дякую вам, мені вже не страшно», – цими словами він завершив свою промову.  

Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.

Це одна з найдавніших українських премій у області культури.

Кандидатів на здобуття Премії цього року висувало журі у складі: Мирослав Маринович – голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи, почесний президент Українського ПЕН; Влад Троїцький – театральний режисер, засновник Центру сучасного мистецтва “ДАХ”, лауреат Премії ім. В. Стуса за 2019 рік; Андрій Курков – український письменник, президент Українського ПЕН; Боґуміла Бердиховська – публіцистка, керівниця департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві; Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віце-президентка Українського ПЕН; Юрко Прохасько – есеїст, перекладач; Олександр Саврук – декан Києво-Могилянської Бізнес Школи; Елеонора Соловей – літератературознавиця; Дмитро Стус – директор Музею ім. Шевченка; Леонід Фінберг – головний редактор видавництва “Дух і Літера”, член Виконавчої ради Українського ПЕН. 

1989-го року Премію Василя Стуса заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН та партнери – Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво «Дух і Літера» –  продовжили цю ініціативу. 

Премію отримували Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Мирослав Маринович, Євген Захаров, Володимир В’ятрович, Марія Бурмака, Сашко Положинський, Святослав Вакарчук, Тарас Компаніченко, сестри Тельнюк, Олександра Коваль, Сергій Жадан, Борис Ґудзяк.