Іван Гребенюк розповів подробиці затримання у Білорусі. Журналісти вже прибули до Одеси
Іван Гребенюк розповів подробиці затримання у Білорусі. Журналісти вже прибули до Одеси
Український журналіст телеканалу «Настоящее время», редакція якого базується у Празі, розповів у Facebook подробиці вчорашнього затримання у Мінську. Разом із колегами - Іриною Ромалійською та Юрієм Баранюком - він був затриманий та допитаний правоохоронними органами Білорусі, після чого депортований із країни.
«Це найкраший світанок у житті. Ні, не спали. Поки багато емоцій навпереміш з жорстким дисонансом. Тому що якихось 5 годин тому ти був у готелі "Мінськ", потім був голосний стукіт у двері, потім двері щосили прочинилися і твою кімнату заповнили люди в міліцейській формі і надписами "ОМОН". Далі обшук, мікроавтобус із затемненими вікнами, відділок, допит, натяки і "обнадійливі" обіцянки - "ні, ми вас не будемо катувати". Через кілька годин літак, Одеса, море...» - написав журналіст.
Іван Гребенюк подякував за підтримку каналу «Настоящее время», «Радіо Свобода» (канал є спільними проєктом РС та «Голосу Америки»), «медійникам з різних куточків світу, правозахисникам, МЗС України, друзям, знайомим, просто небайдужим».
«Ще будуть подробиці і багато пояснень щодо пережитого, але поки, повторюсь, це найкращий світанок і найкращі відчуття в житті. Ти вдома і в безпеці», - додав журналіст.
Нагадаємо, 7 серпня в готелі «Мінськ» були затримані троє журналістів телеканалу «Настоящее время», які висвітлювали передвиборчу кампанію у Білорусі: українці Ірина Ромалійська та Іван Гребенюк, а також росіянин Юрій Баранюк. Напередодні вони провели 4-годинний спецефір з місця зірванного владою мітингу опозиційної кандидатки в президенти Світлани Тіхановської.
Ірина Ромалійська згодом написала у соцмережі, що причиною затримання ймовірно був саме цей спецефір. Офіційно причиною назвали відсутність акредитації у журналістів. Водночас в «Радіо Свобода» повідомили, що заяву на акредитацію подали заздалегідь, проте отримати її не вдалось. «Настоящее время» повідомило, що в останні місяці ЗМІ взагалі не можуть отримати акредитацію. При цьому МЗС порушує закон, не надаючи відповіді щодо акредитації впродовж 20 днів.
Ввечері 7 серпня затриманих журналістів вислали літаком до Одеси. Кожному з них заборонено в'їжджати в Білорусь впродовж 10 років.
У липні 2020 президент Білорусі Олександр Лукашенко пригрозив видворити іноземні ЗМІ з країни через «критику та заклики до масових заворушень».
На 9 серпня у Білорусі заплановані президентські вибори. Чинний президент Лукашенко «зняв» з передвиборчих перегонів трьох потенційно сильних опонентів - блогера Сергія Тіхановського, ексбанкіра Віктора Бабарика та дипломата Валерія Цепкала. Проти перших двох порушили кримінальні справи, вони знаходяться під арештом, третій виїхав з країни, побоюючись кримінального переслідування.
Штаби трьох опозиціонерів, яким не вдалося зареєструватися кандидатами у президенти, об'єдналися та просувають кандидатуру дружини блогера Тіхановського - Світлани.
Були затримані понад 100 блогерів, журналістів та підписників ютуб-каналів, які критикують владу. Затримані вимагали звільнити блогера Сергія Тіхановського та під час онлайн-стрімів розповідали про ситуацію в Білорусі.
14 липня у Білорусі затримали 14 журналістів, які висвітлювали акції проти рішення Центральної виборчої комісії країни не реєструвати кандидатами в президенти Віктора Бабарика та Валерія Цепкала.
Також затримували журналістів TUT.BY, «Белсат», ТАСС і Reuters, які спостерігали, як прихильники Віктора Бабарика подають клопотання до КДБ щодо зміни йому запобіжного заходу. Згодом всіх відпустили.
Проти онлайн-видання «Медіа-Полісся» через матеріал про Світлану Тіхановську відкрили справу про «загрозу національній безпеці країни». І це далеко не вичерпний перелік затримань та наступів на свободу слова напередодні президентських виборів у Білорусі.
Також з'явилась інформація, що в день виборів у країні можуть відключити інтернет, що майже унеможливить оперативну роботу журналістів та доступ до актуальної інформації. Правозахисники вже закликали владу не відключати інтернет.