«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили  механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 67

щодо матеріалу інтернет-видання Hyser під заголовком «Известный украинский телеведущий, бросивший жену, ушел в одичание. Уже про свои штаны рассказывает»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 13 травня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Вона вважає, що авторка є суб’єктивною щодо телеведучого та вириває фрази з контексту.

2. Матеріал було опубліковано 12 травня 2020 року, авторка – Катерина Квітка.

3. Матеріал розповідає про наслідки розлучення телеведучого Володимира Остапчука.  

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста...» (п. 6);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст…» (п. 8);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано…» (п. 10);

«…Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики.» (п. 15).

2. Резолюція ПАРЄ «Про етичні принципи журналістики» (1003 (1993)):

«…Заголовки та виклад повідомлень мають відображати сутність представлених фактів і даних якомога точніше.» (п. 4).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Подробиці життя телезірок часто висвітлюються в новинах, хоча далеко не завжди такі матеріали містять суспільно важливу інформацію. Але питання їх (не)створення перебуває в межах розсуду редакцій.
2. Приводом для появи цього матеріалу став допис пана Остапчука в соцмережі, але наприкінці матеріалу розлого подано позицію його колишньої дружини вже з іншого питання — щодо їхнього розлучення та стосунків після цього. В матеріалі сказано, що телеведучий не коментує зі свого боку це питання, але відсутні які-небудь згадки про звернення саме редакції Hyser або авторки цього матеріалу до нього по коментарі. Ймовірно, він не став би коментувати розлучення, але дотримання професійного стандарту збалансованості вимагало такого звернення від редакції та чіткого згадування про нього навіть у разі відмови ведучого.

Відмова героя матеріалу коментувати певне питання іншим медіа не звільняє цю редакцію від обов̕̕язку звернення до нього по коментарі, коли вона хоче висвітлити конфлікт за участю цього героя, зокрема розлучення, після якого колишнє подружжя залишилося в поганих стосунках.

Отже, це порушення професійного стандарту збалансованого подання інформації. Автоматично це означає порушення стандарту повноти подання інформації.

3. Ініціатива неодноразово зазначала, що заголовок до матеріалу є певним узагальненням і може являти собою оцінку змісту матеріалу. Але професійні стандарти вимагають, аби заголовок точно передавав суть поданих у матеріалі фактів. Повідомлення в заголовку про «здичавіння» телеведучого є оцінкою редакції інтернет-видання, очевидно гіперболізованою для привернення уваги до матеріалу. Адже з самому тексті про здичавіння не йдеться. Також повідомлення в заголовку про те, що Володимир Остапчук покинув дружину, випливає хіба з її ж твердження про «викреслювання» її з дітьми з життя телеведучого, яке не було збалансоване позицією Остапчука. Це порушення професійного стандарту відокремлення фактів від коментарів та оцінок.
4. Це не перший матеріал видання Hyser, присвячений розлученню Володимира Остапчука. Раніше видання вже писало про це з подібними негативними оцінками в заголовку. У розглядуваному матеріалі негативна оцінка телеведучого в заголовку налаштовує читачів матеріалу проти нього, а його позиції щодо стосунків із колишньою дружиною у тексті не подано. Це є порушенням вимог щодо неупередженості матеріалу.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція інтернет-видання «Hyser» в матеріалі «Известный украинский телеведущий, бросивший жену, ушел в одичание. Уже про свои штаны рассказывает» порушила пункти 6, 8, 9, 10 Кодексу етики українського журналіста та пункт 4 Резолюції ПАРЄ «Про етичні принципи журналістики».

15 липня 2020 року

PS. Після публікації цього матеріалу «Детектор медіа» отримав повідомлення від Hyser: «Добрый день. Действительно, заголовок был сформулирован некорректно. Мы его поменяли. Более того, мы наладили взаимодействие с пресс-службой Владимира Остапчука и контролируем качество контента». 

Тепер матеріал за тим же лінком називається «Известный украинский телеведущий рассказал, чем занимается на карантине».

Фото: hyser.com.ua