У МВС провели закриту зустріч із журналістами та блогерами щодо справи Павла Шеремета (ДОПОВНЕНО)
У МВС провели закриту зустріч із журналістами та блогерами щодо справи Павла Шеремета (ДОПОВНЕНО)
Антон Геращенко в коментарі «Детектору медіа» сказав, що на зустрічі було близько 25 осіб, у більшості – блогери, політологи та лідери думок: «Це нормальна європейська практика. Був вільний обмін думками. Без нав’язування комусь свого бачення. Такі зустрічі сприяють діалогу між громадянським суспільством та владою».
Він уточнив, що спілкувались до відповіді на останнє запитання, яке було в учасників.
Журналіст «Українського тижня» та блогер Денис Казанський, який був на цій зустрічі, сказав «Детектору медіа», що серед присутніх були «як лояльні до (Арсена) Авакова так і опоненти».
Зокрема, до МВС запросили головного редактора кримськотатарського телеканалу ATR Айдера Муждабаєва; ведучу «Еспресо» і блогерку Марину Данілюк-Ярмолаєву; ведучого «Ісландії» та блогера Сергія Іванова; блогерів Юрія Романенка, Діану Макарову та Мирослава Олешка; колишнього головного редактора сайта «Петро і Мазепа», співзасновника партії «Демократична Сокира» Віктора Трегубова та одного з лідерів партії Антона Швеця; блогера та засновника піцерії Pizza Veterano Леоніда Остальцева; речника міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Михайла Макарука.
Денис Казанський у Facebook написав, що після зустрічі «впевненості в причетності підозрюваних до вбивства Шеремета особисто в [нього] не додалося». Схожу думку висловила й Діана Макарова: «МВС впевнене в провині заарештованих Кузьменко, Антоненка та Дугарь. Але особисто мене вони в цьому не впевнили. Гадаю, більшість з запрошених теж».
Водночас, за її словами, у МВС є кілька доказів, які «можна притягнути як прямі». Натомість Айдер Муждабаєв зазначив, що «потрібні нові докази, усі досі оголошені – непрямі». Пан Казанський також вказав, що прямих доказів вини підозрюваних у поліції немає: «Звичайно, всіх в першу чергу цікавила доказова база. Чи є у поліції ще щось, крім того, що вже оприлюднили? Чи існують ще якісь залізні докази і докази? Всі, хто прийшов, розраховували почути щось нове та ексклюзивне. Але наскільки стало зрозуміло з цієї розмови, прямих доказів винності Антоненко, Дугаров і Кузьменко у поліції немає. Є тільки сукупність непрямих - відключені телефони, схожість з людьми на відео з камер, обривки телефонних розмов, знайдена під час обшуку у Антоненко міна. Мотив також залишається не ясний».
Антон Геращенко уточнив, що нових доказів (окрім тих, що були оприлюднені під час брифінгу) під час зустрічі оголошено не було. «Ми тільки розтлумачували чому слідство після отримання експертизи руху підозрюваних, не мало іншого шляху крім пред’явлення підозри саме на цьому етапі слідства», – пояснив він.
Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Убивство кваліфіковане прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».
12 серпня 2018 року Нацполіція заявила, що розголошення додаткових відомостей про розслідування у справі вбивства Павла Шеремета може негативно вплинути на його результати.
12 грудня 2019 року Національна поліція затримала і за згодою Генеральної прокуратури України оголошувала підозру фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Перший заступник голови Нацполіції, генерал поліції Євген Коваль під час брифінгу в Міністерстві внутрішніх справ назвав імена п'ятьох підозрюваних у справі: Яна Дугарь, Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко, Інна та Владислав Грищенки. Основною версією слідства він назвав «дестабілізацію соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи». За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета. Роль у вбивстві Шеремета подружжя ветеранів АТО, волонтерів Владислава (на прізвисько Буча) та Інни (на прізвисько Пума) Грищенків на брифінгу чітко не було пояснено (на сайті МВС зазначено, що, за результатами молекулярних експертиз, на вибухівці лишилися сліди ДНК Грищенків).
13 грудня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід підозрюваній у вбивстві журналіста Павла Шеремета, контрактниці Збройних Сил України Яні Дугарь у вигляді цілодобового домашнього арешту. Волонтерку та дитячого хірурга Юлію Кузьменко та музиканта і ветерана АТО Андрія Антоненка заарештували на 2 місяці.
16 грудня 2019 року проєкт «Слідство.Інфо», який отримав від джерел текст експертизи, повідомив, що її результати є суперечливими та неоднозначними. Зокрема, четверо експертів, серед яких іноземець, підписали висновки, які «суперечать один одному». У поліції, своєю чергою, відкинули звинувачення щодо суперечливості результатів експертиз.
17 грудня 2019 року поліція надала стороні захисту матеріали слідства в справі Шеремета. Проте Владислав Добош, адвокат підозрюваної Юлії Кузьменко, незадоволений обсягом наданої інформації. Він буде подавати повторне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і вимагатиме ці докази через суд.