Про це пише видання Liga.net.

Журналіст вважає, що реальна мета ГПУ відрізняється від офіційно заявленої. На його думку, відомство намагається отримати доступ до джерел іфнормації, щоб розуміти не тільки, хто надав документи про «діамантового прокурора» Олександра Корнійця і навчанні його дочки в Лондоні, як говорив спікер ГПУ Андрій Лисенко, але і які подальші публікації він готує.

«Годі збагнути, що таке відбувається в європейській країні в 2019 році, коли країна навіть в Конституції зафіксувала вектор на ЄС, де суди вважають захист журналістських джерел пріоритетом в справах, які стосуються медіа», – сказав він.

Нагадаємо, 4 лютого суддя Печерського райсуду Києва Володимир Карабань, який також розглядає справу про доступ до телефону журналістки «Новое время» Крістіни Бердинських, окремою постановою надав Генеральній прокуратурі України доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на емейл-адреси видання його журналіст Іван Верстюк.

Речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко пояснив, що дозвіл надано через «розголошення матеріалів слідства» виданням у матеріалі журналіста. Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що «слідство інколи потребує даних, які публікують журналісти», але «ні про які наслідки для журналістів або видань не йдеться взагалі».

Свою позицію щодо ситуації висловили члени Медіаруху «Журналісти за усвідомлений вибір» , представник ОБСЄ з питань свободи преси Арлем Дезір, «Ініціатива 34», Посольство США в Україні, Комітет захисту журналістів.