На Закарпатті редакторка Лариса Ступак виграла суд по доступу

На Закарпатті редакторка Лариса Ступак виграла суд по доступу

30 Жовтня 2017
3036

На Закарпатті редакторка Лариса Ступак виграла суд по доступу

3036
Хустський районний суд Закарпатської області виніс вирок голові Нижньобистрівської сільської ради за порушення права журналіста на доступ до інформації та призначив штраф 3,4 тис грн. та зобов'язав його відшкодувати на правову допомогу потерпілої – 7,6 тис грн.
На Закарпатті редакторка Лариса Ступак виграла суд по доступу
На Закарпатті редакторка Лариса Ступак виграла суд по доступу

При винесенні вироку суд врахував, що відповідач удівець, сам виховує двох неповнолітніх дітей, до того ж у судовому засіданні свою провину повністю визнав і розкаявся, повідомляє «Доступ до правди».

Зазначено, що кримінальне провадження було відкрито за ст. 171, в якій ідеться про перешкоджання журналістській діяльності, зокрема і через незаконну відмову у доступі журналіста до інформації.

«У п. 3 ст. 171 зазначено: дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого», – повідомляє «Доступ до правди».

Як нагадує видання, раніше головний редактор газети «Сила народного контролю – Чоп» Лариса Ступак звернулася з двома інформаційними запитами до Нижньобистрівської сільської ради Хустського району. В одному запиті пані Ступак просила надати завірені протоколи засідань постійних депутатських комісій за 2015 рік, перелік земельних ділянок в селі Нижній Бистрий, що перебувають в оренді, а також документи, в яких зазначено умови цієї оренди; перелік ділянок і користувачів земель, що перебувають у постійному користуванні. В другому журналістка просила надати завірені копії декларацій службових осіб Нижньобистрівської сільської ради і низку інших документів.

За повідомленням «Доступу до правди», відповіді журналістка отримала не повні: щодо першого запиту голова сільради не надав завірених копій протоколів, а щодо другого – не надав декларацій. Це і стало підставою для відкриття кримінального провадження за ст. 171, повідомляє видання.

Важливість появи такого вироку важко переоцінити, вважає медіа-юрист ГО «Платформа прав людини». Олександр Бурмагін: «Це перший приклад того, що за порушення права журналіста на інформацію може бути не тільки адміністративна, а й кримінальна відповідальність».

Можливість ставити питання перед правоохоронними органами про відповідальність за незаконну відмову у доступі журналіста до інформації на підставі статті 171 КК України з’явилась з лютого 2016-го року.

Юрист нагадує, що в експертному середовищі не було єдиної думки щодо необхідності кримінального покарання посадових осіб розпорядників. Більшість схилялась до вдосконалення порядку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст.212-3 КУпАП, в т.ч. збільшення штрафних санкцій і зазначали, що кримінальна відповідальність є не пропорційною ступеню суспільної небезпеки таких діянь.

«Маємо, що маємо і поява такої практики є зусібіч корисною для ЗМІ. По-перше, це реальні, підтверджені практикою аргументи в діалогах з недобросовісними розпорядниками. Тепер можна їм не тільки нагадувати про існування статті КК, а й про наявність конкретних вироків по ній. По-друге, самі розпорядники мають замислитися над наслідками своїх ігор в цій сфері, коли вони пишуть аби щось написати, щоб це якось виглядало схоже на підставу для відмови. І, по-третє, це приклад для інших журналістів того, що за свої права варто боротись. Мені здається, що 5 таких вироків можуть змінити розстановку і практику відносин між журналістами-запитувачами і розпорядниками в масштабах всієї країни», - прокоментував пан Бурмагін. 

Щодо того, що чиновник не заплатить навіть штраф, то юрист все одно вважає обрану санкцію –  потужним виховним моментом: «Так, штраф було призначено і скасовано на підставі акту амністії, але компенсація судових витрат - майже 8000 гривень, і судимість протягом року – це, в будь якому разі, достатньо потужній виховний" момент».

Нагадаємо, за перше півріччя 2017 року суди першої інстанції в Україні отримали 194 справи про порушення права на доступ до публічної інформації. За розгляд цих справ було стягнуто 60 тис грн судового збору.

Виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюкповідомила, що кількість відмов на запити у наданні публічної інформації зросла у поточному році року вдвічі.

На фото - Лариса Ступак

Фото: "Доступ до правди"

 

 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3036
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду