Фемінітиви не мають бути предметом сварок

Фемінітиви не мають бути предметом сварок

19 Січня 2023
2618
19 Січня 2023
09:09

Фемінітиви не мають бути предметом сварок

Юрій Луканов
Вільний журналіст
2618
Дивні дискусії відбуваються у соціальних мережах щодо вживання фемінітивів в українській мові. Ставиться питання вживати чи не вживати? Але давайте згадаємо.
Фемінітиви не мають бути предметом сварок
Фемінітиви не мають бути предметом сварок

Поетеса, поетка. Актриса, акторка. Директриса, директорка. Вчителька. Лікарка. Письменниця. Героїня. Робітниця. Селянка. Міщанка. Журналістка. Репортерка. Друкарка. Начальниця. Керівниця. Господиня. Громадянка. Партизанка.

Цей ряд можна продовжувати і продовжувати. Ці фемінітиви вживалися і вживаються і будуть вживатися в мові. Я завжди, або майже завжди вживав фемінітиви, коли героїня мого допису була саме жіночої статі. Звісно, частина професій не мала жіночих відповідників. Тоді по відношенню до жінки вживали чоловічий рід.

Існувала житейська практика, коли певні професії були суто чоловічими. З часом до них долучилися жінки але традиційно назви професій залишалися суто чоловічими. Коли ми по відношенню до жінки казали «інженер», «науковець» тощо, то ніхто не вкладав у це якийсь принизливий зміст. Так само, коли казали голова Верховної Ради про чоловіка, то ніхто не думав, що ось він же чоловік, а посада позначується фемінітивом. Нікому б у голову не прийшло б вважати це якимось приниженням. До речі, у нас уповноважені з прав людини були переважно жінки. І навіть найзапекліші борчині за жіночі права спокійно називали їх не омбудсвумен, а омбудсмен.

І це цілком природно, адже мова живе за своїми законами і часто не піддається формальній логіці. Згадайте англійську, де пишеться «Манчестер», а читається «Ліверпуль». Я читав, що у Британії хтось пропонував це впорядкувати, але британці виступили проти. Вони мають на це право.

Коротше, все вищеописане не було проблемою.

Чому навколо фемінітивів раптом відбуваються гарячі дискусії? Тому що десь колись під це підвели ідеологічну базу, мовляв, відсутність фемінітивів у частині випадків є приниженням жінки. Це демонструє домінування чоловіків і треба з цим щось робити.

І почалося вигадування слів, які формально відповідають нормам української мови, але звучать як покручі. «Медикиня» — це найхарактерніший приклад. Хоча є слово медичка, яке раніше вживалося і виглядає природнім.

Є частина громади, якій це подобається. В принципі я теж за новотвори, неологізми. Мова має бути гнучкою, багатою, різноманітною. В ній мають бути і світлини і фотокартки, аеродроми і летовища, вертольоти і гелікоптери, і гвинтокрили.

Мені не подобається те, що оці новотвори догматизуються і  нав'язуються. Досить поіронізувати у соцмережах над медикинею або іншим, як на мене, покручем, неодмінно в коментарі прийдуть войовничі особи, які ладні очі видряпати за це.

Пригадується, колега Дмитро Гнап колись писав, що в одному західному  гранті, який отримала його редакція, була умова: неодмінно вживати у текстах фемінітиви. Одна річ, коли гранти даються на захист прав, в тому числі і жіночих прав. Інша річ, коли вони намагаються впливати на мову. Це трохи перебір, як на мене.

Нині засоби масової інформації одномоментно самі себе , а значить і споживачів своєї продукції позбивали вибору.  Не можна написати жінка-медик. Неодмінно — медикиня. Я усвідомлюю, що я дещо утрирую. Але така тенденція має місце. І вона все міцнішає.

Мені думається, що правильним було б залишити вибір. Хтось хоче використовувати штучно створені неологізми — на здоров'я. А хто не хоче — це його право.

Я пам'ятаю, що свого часу телеканал СТБ вирізнявся специфічною мовою. Хто пам'ятає: ведучі там вживали слова етер і таке інше. Комусь це подобалося, комусь ні. Але це було добровільне рішення каналу і він його нікому не нав'язував. Існували інші ЗМІ з більш традиційним підходом. Глядачі мали вибір. І зараз колись вживані на СТБ «дивні» слова спокійно вживаються в мові. І мало в кого викликають заперечення. Срачів навколо цього я не пригадую.

Мені здається, що це і є шлях безконфліктного розвитку мови.

Фото: Matt Cornock/Flickr

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2618
Коментарі
4
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Автору
18 дн. тому
Як і ваш коментар - демонструє суб'єктивність. Ви не можете відчувати всі ньюанси теми, бо не є жінкою і, ймовірно, не стикалися з ситуаціями, коли слово журналістка використовується саме в контексті "проститутка", і не переживали через це. Ось тільки я пишу скромно, а ви чомусь не додаєте конструкції типу "на мою думку" до своїх власних висновків. Хто сказав що це слово нормальне? У вас є статистика, опитування, чи ваша думка є Біблією? І те, що щось існує зовсім не означає, що це нормально.
Yuriy Lukanov
19 дн. тому
Пілотці. Ваше несприйняття слова журналістка якраз і демонструє те, що підходи тут суб'єктивні. Бо це слово вживалося давно і звучить нормально. Тому я і пишу, що це треба залишити на розсуд кожної особи, а не встановлювати жорсткі рамки.
Пілотка
19 дн. тому
Мені фемінітиви не подобаються. Я жінка, філолог за освітою (ні, це не Фаріон пише), і я тролю поборників цих лівацьких ідей. Фемінітиви на вирішують реальних проблем заниженої оплати праці, сексуальних домагань. Вони іноді звучать природньо (кравчиня, продавчиня), а іноді жахливо та абсурдно( пілотка, членкиня). Не бачу ніяких проблем у патронімах, наприклад я себе називаю журналіст, мені так комфортно - я не лесбійка, не феміністка. І мене бісить, коли мене проти волі підписують журналістка чи редакторка. Для мене журналістка чи секретарка звучить як проститутка. Журналіст, доктор наук звучить добре. А якщо хочеться використовувати фемінітиви, то часто елегантним рішенням є приставка слова пані: пані-посол, пані-секретар, пані-президент.
Перець
19 дн. тому
Якщо згадати, що півкраїни неправильно ставить наголоси у словах (листОпад, будЕ), то срач виросте ще на порядок. З іншого боку - навіщо тоді правила і правопис, коли їх можна ігнорувати? Інколи здається, що трієчники навмисно пішли в депутати і філологи, щоб помститися відмінникам за приниження у шкільні роки та опустити всіх до свого рівня.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду