Нацрада переоформила супутникові ліцензії телеканалів «Інтер», НТН, «Мега», К1, К2, «Піксель», «Ентер-фільм» і Zoom у зв’язку зі зміною технічних характеристик мовлення. Супутниковий сигнал каналів став кодованим замість відкритого.

Голова Нацради Юрій Артеменко нагадав, що раніше (11 січня) Нацрада дозволила закодуватися на супутнику телеканалам СТБ і ICTV.

Єдина вимога в Нацради до в майбутньому закодованих каналів – надати Нацраді доступ до каналів для їх моніторингу.

Єдиний член Нацради, який утримався від голосування за кодування, – Сергій Костинський.

Також Нацрада переоформила супутникову ліцензію телеканалу «Інтер+», який вказав територією свого мовлення закордон.

За попередніми даними, найбільші чотири медіагрупи (StarLightMedia, «1+1 медіа», «Медіа Група Україна» та Inter Media Group планують закодувати свої телеканали на супутнику восени 2018 року.

Нагадаємо, наприкінці серпня 2017 року виконавчий директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук в інтерв'ю «Детектору медіа» розповів, що між чотирма медіагрупами тривають перемовини про початок кодування супутникового сигналу своїх каналів у першому півріччі 2018 року.

У вересні 2017 року директор з розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Олексій Куракін заявив, що кодування на супутнику є важливим кроком, але воно принесе більше турбот, ніж доходів – принаймні, на початку. А генеральний директор компанії «Торсат» (входить у Inter Media Group) Денис Васянович повідомив, що Inter Media Group ще мала сумніви відносно того, чи потрібно їй кодувати супутниковий сигнал.

На початку листопада 2017 року чотири найбільші українські медіагрупи досягли згоди щодо кодування відкритих телеканалів на супутнику орієнтовно в травні 2018 року. Однак виявилося, що сумніви щодо кодування мають кілька членів Нацради. Від позиції Нацради залежала можливість переоформлення супутникових ліцензій телеканалів, які передбачали відкритий спосіб розповсюдження сигналу. Але, наприклад, у ліцензіях частини телеканалів уже був прописаний кодований супутниковий сигнал.

У грудні 2017 року голова Нацради Юрій Артеменко в коментарі «Детектору медіа» сказав, що не підтримує наміри найбільших медіагруп закодувати свій супутниковий сигнал у 2018 році та хоче провести фахову дискусію, зваживши всі переваги та ризику впровадження кодування. Юрій Артеменко обіцяв залучити до дискусії і депутатів, і експертне коло.

Але вже 11 січня 2018 року Нацрада без обговорення та без пояснень дозволила телеканалам СТБ і ICTV закодувати супутниковий сигнал і переоформила їхні ліцензії.

У лютому стало відомо, що кодування телеканалів на супутнику заплановано на осінь 2018 року.

У березні група «1+1 медіа» першою з медіагруп підписала угоду на постачання в Україну супутникових телевізійних приймачів, які потрібні для прийому закодованого супутникового сигналу. «Підписання угоди на поставку таких сет-топ-боксів є важливим кроком в етапі підготовки, який підтверджує готовність до кодування супутникового сигналу вже восени цього року», − прокоментував Ярослав Пахольчук.

Кодування є наріжним каменем у перемовинах медіагруп із кабельними провайдерами з приводу підвищення цін за контент. З 2017 року провайдери сплачують телеканалам роялті за ретрансляцію, і з 2018 року ціна зросла. У відповідь провайдери вимагають від телеканалів кодування на супутнику і в цифровому ефірі та вимкнення аналогового ефірного телебачення.

Для глядачів супутникового телебачення кодування означатиме, що вони більше не матимуть безкоштовного доступу на супутнику до контенту таких каналів, як, наприклад, «1+1», СТБ, «Україна» та інших. Тобто якщо вони й далі хотітимуть дивитися ці канали, то муситимуть або підписатися на одного із супутникових платних провайдерів (Viasat або Xtra TV), або обрати інший спосіб телеперегляду (безкоштовне ефірне телебачення, підписка на платне кабельне ТБ, IPTV або OTT).