Обов'язок розглядати скарги від споживачів інформації ЗМІ слід покласти, у першу чергу, на самі медіа. Про це 20 листопада заявив директор Інституту медіаправа Тарас Шевченко під час круглого столу «Моніторинг роботи медіа під час виборів: результати, висновки та рекомендації на майбутнє». 

«У немає органу, який реально розглядає скарги. Нацрада або радить подаватися до суду, або футболить скарги в інші органи, які чинять так само», -  зазначив пан Шевченко.

За його словами, під час виборчої кампанії від такої практики насамперед страждали глядачі і читачі засобів масової інформації, які не мали дієвих механізмів захисту своїх інтересів і впливу на ЗМІ. Єдиним виходом для них було звернення до суду. Проте, довести у суді, що, приміром, неналежно маркований агітаційний матеріал порушив права конкретної людини - надзвичайно складно.

«Крім того, людині потрібно витратитися на адвоката, знайти час на сам суд - зрозуміло, що нікому це не потрібно. Тому в разі надходження скарги Нацрада зобов'язана розглядати її по суті і виносити своє рішення. Точно так само це відбувається у всіх без винятку європейських країнах, які мають незалежних регуляторів», -  додав Шевченко.

В якості одного з можливих варіантів вирішення проблеми він наводить  приклад Швейцарії, де існує дворівнева система розгляду подібних скарг. Спочатку глядач чи читач має звернутися зі скаргою до самого ЗМІ, до якого він має претензії. Там розбираються з ситуацією і виносять рішення. Якщо глядач чи читач з ним не погоджується, тоді вже звертається до регуляторного органу.

«Було б добре покласти на редакційні ради обов'язок розглядати не лише ті скарги, які подають самі працівники, але й ті, які б могли подавати громадяни та різні організації, що моніторять ЗМІ. Це втягувало б ЗМІ в публічну дискусію. Адже він має розглядати цю скаргу, давати відповідь, по суті - виправдовуватися, або вживати певних заходів», -  пояснив Тарас Шевченко.

Нагадаємо, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення протягом виборчої кампанії зафіксувала понад 180 фактів, що мали ознаки порушення виборчого законодавства засобами масової інформації. Інформацію про порушення було надіслано до ЦВК.

«Детектор медіа»