Громадські організації стурбовані спробою перетворити результати моніторингу Держкомтелерадіо на інструмент маніпуляцій
Громадські організації стурбовані спробою перетворити результати медіамоніторингу Держкомтелерадіо на інструмент маніпуляції думкою вітчизняної та міжнародної громадськості.
«Академія української преси», комітет «Рівність можливостей», ГО «Детектор медіа» прокоментували факт поширення даних щотижневого моніторингу Держкомтелерадіо ефірів провідних загальнонаціональних каналів по посольствах та зарубіжних моніторингових місіях.
Представники цих організацій Олександр Чекмишев, Валерій Іванов та Наталія Лигачова нагадали, що 5 жовтня 2012 року Держкомтелерадіо оприлюднив результати свого щотижневого моніторингу ефірів провідних загальнонаціональних каналів (Інтер, «1+1», ICTV, Новий канал, СТБ, ТРК «Україна», Перший національний, 5 канал) щодо присутності представників політичних сил - суб'єктів виборчого процесу. Ці результати протилежні результатам моніторингів «Академії української преси», асоціації «Спільний простір» і комітету «Рівність можливостей» (проводилися як до початку виборів, так і з часу їх офіційного старту 30 липня).
При цьому голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович на запитання «Детектор медіа», чому в моніторингу повідомлення про президента та прем'єр-міністра не вважаються передвиборним піаром партії влади, відповів, що «Президент і Кабінет Міністрів не є суб'єктами виборчого процесу, тому статистика повідомлень про їхню діяльність наводиться у моніторингу окремо від політичних сил. Під час виборів вони виконують свої прямі обов'язки так само, як в інші періоди, не займаючись агітацією. Враховуючи, що Президент та Прем'єр-міністр дуже часто створюють інформаційні події з важливою для суспільства інформацією, редакторами ЗМІ приймаються рішення щодо їх висвітлення у більших або менших обсягах, залежно від важливості подій, окремо від політичних перегонів».
Водночас керівник комітету «Рівність можливостей». Олександр Чекмишев виступив у «Детектор медіа» з реплікою щодо методології моніторингу Держкомтелерадіо та моніторингів, що їх проводять «Академія української преси» та асоціація «Спільний простір» і комітет «Рівність можливостей». Олександр Чекмишев зазначив, що в моніторингах громадських організацій діяльність посадових осіб під час виборів, зокрема й президента Віктора Януковича та прем'єра Миколи Азарова, розрізняється за принципом «виконавець обов'язків чи агітатор».
Далі голова Держкомтелерадіо Олександр Курдінович дав інтерв'ю «Детектор медіа» стосовно організації їхнього моніторингу та його методології. У ньому він відкрито визнав: «Звісно, ми як орган державної влади, в якому працює 144 особи, не маючи якісного технічного та програмного забезпечення, додаткового на це фінансування, менш підготовлені для реалізації таких проектів, ніж структури, які до цього цілеспрямовано готувались, навчали персонал, отримували цільове фінансування та мають штат тільки на цей проект понад 200 осіб. Тому сфера наших досліджень і вибірка каналів обмежена провідними загальнонаціональними телеканалами, сумарна частка аудиторії яких перевищує 60%, а по новинах - 80%. Отже якість відповідей на ключові питання не викликає сумнівів».
Чому при цьому обмеження моніторингу лише великими каналами пан Курдінович вважає достатньою умовою для його високої якості - незрозуміло.
З подальших відповідей пана Курдиновича можна зробити висновок, що:
1. Держомтелерадіо робить моніторинг уперше, зусиллями власних працівників, не маючи якісного технічного та програмного забезпечення - загалом 10 осіб, з яких сформовано дві групи, що дублюють одна одну. 5 осіб з кожної групи цілодобово дивляться ефір восьми каналів. Потім ще по записах повторно підраховують випадки, коли кілька партій з'являються в одному сюжеті. При цьому ці працівники ще й виконують прямі посадові обов'язки.
2. Крім того, перш ніж проявити ініціативу, Держкомтелерадіо не проводив жодних консультацій ні з кваліфікованими соціологами, ані з іншими моніторинговими організаціями.
3. Навряд чи дані, отримані в такий спосіб, можна вважати достовірними, й не дивно, що вони не корелюються з даними інших моніторингових організацій.
4. Крім того, ми спостерігаємо спроби маніпуляції вже на етапі виділення одиниць спостереження: виборчі суб'єкти тут поділено не за принципом «парламентська більшість», «опозиція», а також «треті сили» - як це роблять кваліфіковані моніторингові місії, - а на Партію регіонів та КПУ (влада) та всіх інших (опозиція).
5. Моніторячи представлення на телеканалах перших осіб президента України, прем'єр-міністра України, міністрів та місцевих чиновників у виборчому контексті, Держкомтелерадіо не розділяє їх на виконавців своїх обов'язків чи агітаторів.
6. Не враховуються також баланси прямої мови (синхронів), тональності, критичності-некритичності, наявності чи відсутності в сюжеті однієї чи двох (або більше) позицій, а також інші параметри, що є обов'язковими складниками кожного, більшою чи меншою мірою формалізованого, моніторингового дослідження.
Виходячи з результатів моніторингу Держкомтелерадіо та відповідей пана Курдіновича на запитання «Детектор медіа», президент Академії української преси Валерій Іванов наголосив, що не варто підставляти «відповідальний державний орган», оприлюднюючи під його шапкою аматорські дослідження. Здавалося б, на цьому можна було поставити крапку.
Але нам стало відомо про новий поворот «моніторингової справи»: ми отримали оригінал документу, розісланий прес-службою Посольства України в Канаді:
Прес-служба Посольства України в Канаді
Press Office of the Embassy of Ukraine in Canada
Division de la Presse d'Ambassade d'Ukraine au Canada
10 жовтня 2012 року
Моніторинг ефірів провідних загальнонаціональних телевізійних каналів України у контексті підготовки до виборів до Верховної Ради України 28 жовтня ц.р.
8 жовтня ц.р. Державний комітет телебачення і радіомовлення України запровадив практику оприлюднення щотижневого моніторингу ефірів провідних загальнонаціональних телевізійних каналів на предмет присутності в інформаційному просторі України представників політичних сил, які беруть участь у цьогорічних виборах до Верховної Ради України.
При проведенні дослідження аналізуються ефіри найбільш популярних телеканалів: ІНТЕР, 1+1, ICTV, Новий канал, СТБ, ТРК «Україна», Перший національний, 5-й канал. Досліджувалися обсяги прямої політичної реклами, кількість сюжетів та хронометраж ефірів суб'єктів виборчого процесу у вечірніх новинах, в ефірах найпопулярніших ток-шоу, кількість сюжетів та тривалість (хронометраж) ефірів висвітлення діяльності органів державної влади у новинах.
Результати першого моніторингу за 24-30 вересня ц.р. такі:
- опозиційні сили за обсягами прямої політичної реклами представлені у 1,5 рази більше за провладні (17год. 18хв. 39сек. проти 11год. 42хв. 23сек.);
- висвітлення діяльності опозиційних сил у новинах переважає провладні політичні сили: за хронометражем - в 1,2 рази (1год. 08хв. 32сек. проти 0год. 58хв. 32сек.), за кількістю сюжетів - в 1,8 рази (67 проти 37);
- час, виділений на виступи представникам опозиційних сил в ефірах найпопулярніших ток-шоу майже у 3 рази більший за час, який був за провладними спікерами (3год. 24хв. 30сек. проти 1год. 38хв.).
- загальна кількість сюжетів щодо висвітлення діяльності органів державної влади - 124, загальний хронометраж часу приділений цьому - 4год. 40хв. 03сек.
Загалом, враховуючи загальні хронометражі присутності провладних та опозиційних політичних сил в ефірах провідних телеканалів, опозиція представлена у 1,54 рази більше (21год. 51хв. 41сек. проти 14 год. 18хв. 55сек).
Більш детально з результатами щотижневих моніторингів можна ознайомитися на веб-сайті Державного комітету телебачення і радіомовлення України за адресою: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category/system?cat_id=92973
Embassy of Ukraine in Canada
310 Somerset Street West, Ottawa, ON K2P 0J9
Tel.: (1-613) 230-2961. Fax: (1-613) 230-2400
Оскільки наведений вище документ був розісланий прес-службою Посольства України в Канаді, можна зробити висновок, що результати моніторингу Держкомтелерадіо Міністерство закордонних справ України поширило по всіх посольствах та зарубіжних моніторингових місіях.
Таким чином, з одного боку, представник Держкомтелерадіо фактично зізнається в тому, що організація, виконання та методологія їхнього моніторингу залишає, м'яко кажучи, бажати кращого, а з іншого - дипломатичні установи України масово поширюють його результати.
Резюмуючи вищенаведені факти, українські моніторингові організації вважають, що:
1. З методологічної точки зору моніторинг Держкомтелерадіо є цілковито некваліфікованим. Це груба фальсифікація, спрямована на дискредитацію незалежних моніторингових місій та введення в оману зарубіжної громадськості й спостерігачів.
2. Поширення Міністерством закордонних справ моніторингу Держкомтелерадіо дискредитує Україну в очах світової громадськості, бо свідчить про системну неспроможність цілої низки державних служб діяти відповідно до демократичних стандартів та належним чином виконувати покладені на них функції.
«Детектор медіа»
