У харківського телеканалу АТН неврегульовані проблеми з СЕС Харкова, через це він досі не може відновити трансляцію. Про це повідомив заступник Генерального прокурора України Віктор Занфіров на другому засіданні міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів, яке відбулося 4 жовтня в Держкомтелерадіо.

За словами прес-секретаря президента Дарки Чепак, після звернення представників телеканалу АТН з відкритим листом до глави держави Віктор Янукович доручив Генпрокуратурі та уряду з'ясувати всі обставини справи.

Харківську владу на засіданні представляла заступник харківського міського голови з питань правового супроводження Марина Стоматіна. Другу сторону конфлікту - телеканал АТН - не запросили.

І пані Стоматіна, і представники правоохоронних органів наполягали на тому, що це господарський конфлікт між суб'єктами приватної форми власності, який має вирішуватися в судовому порядку. «Спірні питання мають вирішуватися згідно з чинним законодавством суб'єктами господарювання в судовому порядку», - сказав заступник Генпрокурора.

Марина Стоматіна наполягала на тому, що міська влада до відключення АТН не причетна.

Доказів тиску міської влади не знайшла й прокуратура. «Опитані директор і 54 співробітника ТОВ "Телекомпанія АТН" повідомили, що надати будь-які документальні підтвердження неправомірної діяльності міської влади, в тому числі Харківського міського голови Кернеса Г.А. або голови Харківської облдержадміністрації Добкіна М.М., вони не можуть», - зазначив Віктор Занфіров.

Водночас Марина Стоматіна забула повідомити присутніх, що у неї конфлікт інтересів, оскільки вона є однією з власниць телекомпанії «Тоніс-центр», яка мовила разом з АТН на 7 телеканалі. Про це зазначила представник Міжнародної організації «Репортери без кордонів» в Україні Оксана Романюк.

Учасники міжвідомчої робочої групи вирішили на своєму наступному засіданні в листопаді повернутися до розгляду ситуації довкола телеканалу АТН, запросивши до участі представників цього каналу та міської влади Харкова.

Нагадаємо, харківський телеканал АТН («Агентство Телевидения Новости») звинувачує міського голову Геннадія Кернеса у «безпрецедентному тиску» та підозрює його у зловживанні службовим становищем, яке призвело до позбавлення каналу можливості виходити в ефір. Зокрема, АТН заявляє, що Геннадій Кернес чинить тиск на Харківську санітарно-епідеміологічну станцію, Харківський ОРТПЦ, провайдер «Датагруп» і «Велком. Телеком». Окрім АТН, було припинене мовлення телеканалів «Фора» і «А/ТВК», які транслювали новини АТН.

У свою чергу, Харківська СЕС заявила, що ніякого тиску на органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду і, зокрема, на Харківську міську СЕС Геннадій Кернес не чинить.

Сам Геннадій Кернес просить Комітет з питань свободи слова та інформації вивчити ситуацію з вимкненням харківських каналів та заперечує тиск зі свого боку. Раніше пан Кернес пояснював заяви АТН тим, що телекомпанія таким чином виконує політичне замовлення, та називав цю ситуацію бізнес-історією.

«Стоп цензурі!», міжнародні й українські організації переконані, що припинення мовлення харківських каналів спричинене не суто господарськими відносинами

Ще однією темою засідання були випадки перешкоджання журналістській діяльності у Печерському райсуді Києва під час розгляду справи Юлії Тимошенко.

Як повідомив заступник начальника Головного слідчого управління МВС Олег Татаров, у липні були зареєстровані два інциденти - по обох було відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу злочину. «У першому випадку дзвонила невідома особа, а в другому - особа сама відмовилася від порушення кримінальної справи. А більше звернень до МВС з цього питання не надходило і не реєструвалося заяв не надходило», - відзвітувався представник МВС.

Оксана Романюк зауважила, що є відкрите звернення 20 журналістів щодо подій у Печерському суді столиці. Відповідно до закону, оприлюднені в ЗМІ факти перешкоджання журналістській діяльності є підставою до перевірки. Представник МВС пообіцяв, що правоохоронці уважно вивчать це питання і на наступному засіданні міжвідомчої групи дадуть на нього відповідь.

Дарка Чепак повідомила учасникам засідання, що практично всі випадки порушення прав медіа, які були викладені у відкритих листах НСЖУ та ІМІ до президента і передані йому головним редактором «Української правди» Оленою Притулою під час зустрічі з редакторами видань, були опрацьовані. По кожному з фактів зробили свої висновки відповідальні органи. Частина випадків тиску чи перешкоджання журналістській діяльності розглядаються у судах.

Голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий запропонував використати німецький досвід співпраці правоохоронців та ЗМІ та виробити певні загальні принципи поведінки. Оксана Романюк поділилася світовим досвідом роботи ЗМІ під час висвітлення судових процесів.

 «Детектор медіа»