Українська інтернет-спільнота створила орган саморегулювання і розробила регламент своєї діяльності
В Україні створено незалежний орган саморегулювання сфери інтернету - Інформаційну ініціативу з питань захисту свободи слова. Меморандум про створення цього органу та визначення принципів функціонування інтернет-ЗМІ підписала низка громадських організацій та інтернет-видань, про що було оголошено на прес-конференції 19 липня.
Зокрема, Меморандум уже підписали Інтернет-асоціація Україні (ІнАУ), Українська асоціація видавців періодичної преси, Незалежна асоціація телерадіомовників, Академія української преси, Інститут масової інформації (ІМІ), Східноєвропейський інститут проблем медіа, «Українська правда», ГО «Детектор медіа», ВД «СофтПрес», InternetUA. Вони сподіваються, що до Інформаційної ініціативи приєднуватимуться інтернет-ЗМІ.
Учасники Інформаційної ініціативи зобов'язалися дотримуватися напрацьованих поколіннями журналістів етичних принципів, серед яких - збалансованість у висвітленні, чітке відокремлення експертних коментарів та інформації, що має ознаки реклами, від редакційних матеріалів, недопустимість фальсифікації документів, неприпустимість стимулювання дискримінації, неприпустимість плагіату, оприлюднення завідомо недостовірної інформації чи отримання хабара.
Також вони презентували Регламент спільноти професійних електронних медіа, у якому виписані професійні стандарти, засади та вимоги до електронних медіа, а також алгоритм розгляду скарг на контент. Зокрема, регламент врегульовуватиме питання авторського права в інтернеті.
Регламент передбачає, що спершу, протягом року, функції арбітра при розгляді скарг на порушників виконуватиме Інформаційна ініціатива з питань захисту свободи слова. «Ця робоча група розглядатиме скарги і вирішуватиме, чи застосувати заходи до порушника. Такими заходами можуть бути: публічне попередження, тимчасове призупинення участі в Спільноті професійних електронних медіа на три місяці, або виключення зі Спільноти», - зазначає голова Комітету ІнАУ з питань захисту прав людини та свободи слова Елліна Шнурко-Табакова. Вона переконана, що публічне попередження матиме і ринкову силу, бо до веб-ресурсу, який не дотримуватиметься правил, буде менша суспільна довіра.
За словами голови правління ІнАУ Тетяни Попової, передумовою до створення Інформаційної ініціативи стала занепокоєність інтернет-користувачів бажанням держави регулювати інтернет. «Найчастіше такі спроби в нашій країні закінчуються нічим. Інтернет як особливе середовище не може бути ні об'єктом, ні суб'єктом регулювання. Предметом регулювання є правовідносини між операторами та провайдерами. Все, що стосується передачі інформації чи надання послуг, вже регулюється вітчизняним законодавчим. Правовідносини, пов'язані в інтернеті, мають транскордонний характер, тому застосування регулювання має здійснюватися з урахуванням міжнародної практики», - сказала пані Попова. За її словами, структура мережі передбачає децентралізований спосіб управління, тому більшість проблем мають вирішуватися шляхом саморегуляції.
Виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар навела приклади, що свідчать про наміри держави контролювати роботу інтернет-видань: це історія про погрози в інтернеті народному депутату Інні Богословській і, як наслідок, допити і великий інтерес правоохоронних органів до серверів «Української правди» і «Корреспондент.net», а також втручання в роботу сайту «Остров». Крім того, пані Сюмар тривожить пропозиція Богословської про написання закону про регулювання інтернету. «Гарних законів про регулювання інтернету у світі немає. Радше є погані приклади: в Туреччині, Казахстані, Білорусі та інших державах», - зазначила вона.
На думку Вікторії Сюмар, найпередовішим досвідом є саморегулювання, коли самі інтернет-видання виробляють для себе правила, яких зобов'язуються дотримуватися. За її словами, ІМІ отримав замовлення від кількох інтернет-видань для створення самоврядного майданчика. «На сайті ІМІ створено ресурс, на якому інтернет-видання можуть задекларувати принципи редакційної політики, власника домену, повідомити інформацію про себе, і взяти на себе зобов'язання не порушувати редакційні правила і спільно напрацьований регламент. Якщо будуть претензії до зареєстрованих видань, то вже сама спільнота, а не держава, бере на себе зобов'язання з'ясувати суть претензій і застосувати певні дії стосовно того чи іншого видання», - сказала виконавчий директор ІМІ. Цю роботу ІМІ проводитиме в рамках Інформаційної ініціативи з питань захисту свободи слова.
«Детектор медіа»