Національна рада з питань телебачення і радіомовлення послідовно відмовляє провайдерам програмної послуги в переоформленні ліцензій, якщо йдеться про збільшення ресурсу, кількості програм, кількості домогосподарств і збільшенні території розповсюдження сигналу.

«Ці показники суттєво впливають на суму ліцензійного збору, а тому ми рекомендуємо або подавати заяву на отримання нової ліцензії, або чекати правового врегулювання 31-ї статті закону про телебачення і радіомовлення», - пояснює представникам компаній на засіданнях Національної ради перший заступник голови Нацради Лариса Мудрак, яка доповідає питання ліцензування.

Приміром, на засіданні 17 листопада Нацрада відмовила у переоформленні ліцензії в частині вище названих параметрів новомосковській ТРК «Самарь», вінницькій телекомпанії «Вінтелепорт», а також компаніям, які надають послуги під брендом «Воля»: вінницькій ТРК «Смарт», запорізькій компанії «КІТС», «Полтавським телекомунікаційним системам», «Черкаським телекомунікаційним системам», «Харківським телекомунікаційним системам», «Херсонським телекомунікаційним системам», ТРК «Краматорськ».

Представник «Волі» в Нацраді погодилася, що варто доопрацювати документи.

За словами Лариси Мудрак, близько 30% провайдерів погоджуються з пропозицією Нацради подавати заяви на отримання нових ліцензій, анулюючи старі. Наприклад, на засіданні 17 листопада нові ліцензії взамін анульованих були видані ТОВ «ТРК КСК» з Дніпропетровська і ТОВ «Медіателемережа» зі Стаханова Луганської області.

Однак більшість провайдерів не йдуть на такий крок. На думку членів Нацради, вони мають чекати ухвалення нової редакції статті 31 закону про телебачення і радіомовлення. Але, як раніше коментувала ТК керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова, вимоги ліцензіатів про переоформлення ліцензій з підстав збільшення ресурсу мережі або кількості домогосподарств є законними і Національна рада не має права відмовити в переоформленні ліцензії та вимагати отримання окремої ліцензії.

Нагадаємо, що чинна редакція статті 31 передбачає переоформлення ліцензії за 85 гривень, а от за отримання нової ліцензії сплачується ліцензійний збір, розмір якого залежить, зокрема, від таких параметрів, як кількість домогосподарств і ресурс мережі. Ще в квітні з початком роботи напівоновленого складу регуляторного органу голова Нацради Володимир Манжосов оголосив: від провайдерів, які хочуть розширити територію та збільшити кількість домогосподарств, вимагатимуть отримання додаткових ліцензій. Згодом Національна рада зробила ще жорсткішими свої вимоги: вона відмовляє в переоформленні ліцензій також у разі збільшення ресурсу та кількості програм.

Тим часом у Верховній Раді розглядається законопроект № 7021 про внесення змін до статті 31 закону «Про телебачення і радіомовлення» (щодо визначення розміру ліцензійного збору), який передбачає, що методику розрахунків розмірів ліцензійного збору затверджує уряд. 21 жовтня парламент підтримав його в першому читанні. Проект методики для Кабміну вже розробила Національна рада і направила його до Держкомтелерадіо для погодження і передачі Кабміну. З проектом методики, яка збільшує, у порівняння з чинною, розміри ліцензійних зборів, а також розмір плати за переоформлення, можна ознайомитися тут.

Самі ліцензіати не погоджуються зі збільшенням розміру ліцензійних зборів. Незалежна асоціація телерадіомовників вважає, що збір має бути оплатою за адміністративні послуги, а не «додатковим податком на прибуток». А профільні об'єднання кабельних операторів взагалі просять скасувати ліцензування провайдерів програмної послуги.

«Детектор медіа»