Як відомо читачам «Детектор медіа», які стежать за моніторингом порушень у теленовинах, головною формою телевізійного обману глядачів на сьогодні є замовчування. Хоч і немає сумнівів у тому, що кожен конкретний шеф-редактор чи випусковий на запитання, чому та чи інша важлива новина не потрапила в ефір, завжди знайшов би поважну причину - було мало знімальних груп, пізно дізналися, не вважали це за новину тощо, - але картина загалом виглядає епічно. Наприклад, заклик Юлії Тимошенко - лідера опозиції, на хвилиночку, - прийти 7 вересня до Верховної Ради не потрапив до жодного з праймових випусків теленовин. А що ж, скажуть випускові, ми найнялися тимошенківським мітингам рекламу робити?

Однак доволі часто трапляється, що про важливу подію або тему в новинах сказано ніби й чимало, але насправді - нічого. По п'яти хвилинах кореспондентської балаканини глядач, у найкращому разі, з'ясовує для себе загальні обриси події, однак не її зміст, значення та причини. Або й залишається дезінформованим. Чомусь особливо часто це трапляється з ініціативами влади - законодавчими змінами (свого часу ваш автор уже писав про те, як «висвітлили» в новинах зміни до закону про місцеві вибори - аби глядачі, не дай Боже, не здогадались, які саме зміни внесено й кому вони вигідні), кадровими перестановками, антикорупційними розслідуваннями тощо.

Яскравий і свіжий приклад - ухвалене 25 серпня рішення Київради щодо звернення до парламенту з проханням ліквідувати районні ради в місті Києві.

Що відбулося?

Щоб уникнути інтерпретацій, процитуємо повідомлення поважного і незалежного джерела - інформаційної агенції «Інтерфакс-Україна»:

«Київська міська державна адміністрація (КМДА) пропонує Київській міській раді скоротити районні ради в столиці, залишивши районні державні адміністрації, які безпосередньо підпорядковуватимуться КМДА. Про це заявив на сесії Київради в середу виконувач обов'язків голови міськадміністрації Олександр Попов.

"Ми просимо розглянути можливість надання Києву повноважень у вирішенні питання, чи будуть райони в Києві та районні ради, чи буде тільки вертикаль влади Київської міськадміністрації - районні держадміністрації, які будуть підпорядковані Київській міськадміністрації", - сказав він.

При цьому Попов наголосив, що на сьогодні в бюрократичній системі столиці працюють 3,6 тис. людей, і протягом року на обслуговування цієї системи витрачається 309 млн грн. "Якщо говорити про ефективність використання бюджетних коштів, то розпочинати треба з того, щоб економити ресурси, починаючи із самих себе", - наголосив Попов.

Київська міська рада просить Верховну Раду надати їй право створювати чи не створювати районні ради.

За звернення до Верховної Ради щодо внесення відповідних змін до закону «Про столицю України - місто-герой Київ" на сесії Київради в середу проголосували 65 депутатів.

У зверненні йдеться, що, згідно із законом про місцеве самоврядування, міським радам і територіальним громадам міст із районним поділом надано право вирішувати питання про необхідність створення районних у місті рад. Водночас у законі про столицю таке право для Київради не передбачено.

"Таким чином, враховуючи вищевикладене, звертаємося до вас із проханням вирішити питання про внесення змін до закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" щодо створення (не створення) районних рад", - йдеться у зверненні.

Про рішення не брати участь у сесії Київради заявили фракції БЮТ і Блоку Віталія Кличка. Водночас із 65 депутатів, що проголосували за вищезгадане звернення до Верховної Ради, вісім депутатів є членами фракції БЮТ та один (Дмитро Андрієвський) - фракції Блоку Кличка.

Лідер фракції БЮТ у Київраді Тетяна Меліхова заявила, що "голосували" знов виготовлені картки депутатів фракції БЮТ, які особисто не були присутні на сесії».

Чи новина це для всеукраїнської аудиторії?

Ще й яка. Позаяк усі «головні глядачі» центральних телеканалів мешкають у Києві (якщо не відпочивають у Швейцарії та на Південному березі Франції :), а кореспондентська мережа в більшості розвинена слабко, київські події і «київський вимір» подій всеукраїнських традиційно становлять непропорційно велику частку випусків новин. Ожеледь у Києві, загибель тварин у київському зоопарку, дорожньо-транспортні пригоди, будь-яке коливання житлово-комунальних тарифів, побоїще у Київраді, а поки Черновецький ще з'являвся на людях - кожна його прес-конференція неодмінно ставали для всіх телеканалів подіями, гідними висвітлення у праймових новинах.

Тож чи є реорганізація (у бік згортання) місцевого самоврядування у столиці (і найбагатшому регіоні) подією, цікавою та важливою для всієї України, - запитання радше риторичне.

І незважаючи на його риторичність, два телеканали - ICTV і Новий - не вважали за потрібним висвітлити цю подію. Хоча у випуску «Фактів» ICTV о 18.45 був сюжет, присвячений Києву, - про ухвалення Містобудівною радою концепції розвитку міста, а Новий канал розповів про те, як прибирали київський Майдан Незалежності після свята 24 серпня...

Бекґраунд: Попов і Черновецький

Далеко не всі телеглядачі України, - ба навіть не всі кияни, - знають ситуацію в київській владі. Власне, ця ситуація оповита туманом не в останню чергу через дивну недопитливість журналістів, які - за винятком СТБ, яким честь і хвала за віднайдення Черновецького на французькому курорті, та 5-му каналу, журналісти якого намагалися розпитувати про мера в опозиціонерів, - не поспішають шукати, куди дівся, й довідуватись, чи повернеться взагалі до виконання своїх обов'язків столичний міський голова. А також через фактичну відсутність повноцінних аналітичних телемайданчиків, на яких могло би бути всебічно розібрано ситуацію із фактичною узурпацією влади в Києві Партією регіонів. Без цього абсолютно незрозуміло, чому заступник мера під час «відпустки» останнього раптом почав просувати на найвищому рівні такі глобальні реформи. Найбільше ж, що могли дізнатися із матеріалів 25 серпня глядачі - що Черновецький «поки що у відпустці». Деякі канали, зокрема СТБ і ТРК «Україна», називають Попова «фактичним керівником міста», але не пояснюють, що це значить. Також далеко не всі канали повідомили, що позачергову сесію зібрано за розпорядженням, підписаним особисто Черновецьким, хоча останній - невідомо де. Такий підхід аж занадто відповідає інтересам Партії регіонів щодо тихого, без зайвого шуму, взяття Києва під контроль та остаточного звільнння від «молодої команди», щоби бути випадковим.

Чия ініціатива?

Конкретно назване прізвище і посада ініціатора означає відповідальність цієї особи за ініціативу. «Депутати», «чільники-очільники», «міська влада» і так далі - абстракція, яка за визначенням ніякої відповідальності не несе. Дехто з кореспондентів, навмисно чи ні, відвів відповідальність від Попова і його патронів.

Перший національний: «...автори ідеї з міської влади...». Неконкретно.

«1+1»: «... вкоротити [райрадам] віку вирішили нинішні опікуни міста...». Але далі - коректно: «Ідею скасувати райради у Києві озвучив Олександр Попов, заступник столичного мера. І, поки Черновецький у відпустці, фактичний керівник міста».

СТБ: Прямої вказівки на те, хто був ініціатором, немає. Про Попова кажуть як про головну дійову особу.

«Інтер»: Так само.

5 канал: «Ініціативу виконуючого обов'язки голови Київської адміністрації Олександра Попова...»

ТРК «Україна»: Прямої вказівки на те, хто був ініціатором, немає, але сказано про Попова і регіоналів як про «рушіїв» ідеї.

Чи було дотримано формальний баланс?

Думку опозиції представлено в усіх шести матеріалах, хоч і в різному, не завжди достатньому обсязі. А ось запитати у представників райрад, чи згодні вони з тим, що їх ліквідовують, додумалися далеко не всі. Очевидно, їх вважають не суб'єктами, а об'єктами в цій історії. Про експертні думки навіть говорити не доводиться - нічого схожого на незалежну оцінку ініціативи Попова у новинах не було.

Перший національний: синхрон нардепа-бютівця Володимира Бондаренка.

«1+1»: переказ позиії БЮТ і Блоку Кличка (обурення з приводу голосування їхніх депутатів «за»), короткий синхрон Володимира Бондаренка.

СТБ: синхрони бютівців Володимира Бондаренко (присвячений «зрадникам») і Ольги Боднар, голови Шевченківської райради Віктора Пилипишина.

«Інтер»: синхрони голови фракції БЮТ у Київраді Тетяни Меліхової та Віктора Пилипишина.

5 канал: синхрон Тетяни Меліхової. Також 5-й - єдиний канал, що звернувся до «штрейкбрехерів» із БЮТ і Блоку Кличка, які підтримали звернення, взявши коментар у кличківця Дмитра Андрієвського.

ТРК «Україна»: синхрони Тетяни Меліхової і Володимира Бондаренка.

Як аргументували?

Аргументація «за» і «проти» пролунала на всіх каналах у більшому чи меншому обсязі. Однак за змістом «за» висловлювалися чіткіше, конкретніше, інформативніше, аніж «проти», використовуючи статистику. Власне, аргументів обох сторін було недостатньо для того, щоби глядачі могли самостійно визначити, потрібні, на їхню думку, райради, чи ні. І, нарешті, ніхто нормально не пояснив - що таке районна у місті Києві рада, чи потрібна вона, які її функції та повноваження.

Перший національний:

За: «Без райрад і бюджету легше, і робота продуктивніша...», «Головний аргумент - скарбниці районів тріщать від стількох депутатів та їхніх помічників. На чиновницький апарат Києва йде більш як 300 мільйонів гривень щороку».

Проти: «Опоненти міської влади кажуть: справа не в економії, а у повноваженнях. Оскільки зараз обрані голови районних рад одночасно є головами адміністрацій, то без райрад вся влада зосередиться в руках КМДА - разом із компетенцією районних рад, зокрема розподілом бюджетних коштів. Звернення столичних депутатів вивчатиме парламентський комітет державного будівництва та місцевого самоврядування. Опозиція вже пообіцяла: вимагатиме міського референдуму».

«1+1»:

За: «Столичні депутати хочуть позбутися районних рад. Кажуть, щоб дбати про киян напряму. Ідеї скасувати райради у Києві озвучив Олександр Попов, заступник столичного мера. І поки Черновецький у відпустці фактичний керівник міста. Пояснив: утримання місцевих органів влади щороку влітає місту у 309 мільйонів гривень. Час економити».

Проти: «Не економія, а політика, - обурилася опозиція. Блок Тимошенко та Блок Кличка на знак протесту на засідання взагалі не прийшли. Кличківці хочуть запитати в Киян на референдумі чи потрібні їм райради. Бютівці заявляють: мова йде про узурпацію влади регіоналами. Логіка, кажуть, така - немає районних рад, немає місцевих виборів у незручному для влади Києві.

Володимир БОНДАРЕНКО, народний депутат, фракція БЮТ: "Вибори в Києві скасовуються, до 31-го числа діють ці ради і голови рад. Після 31-го числа вони стають голова держадміністрацій лише і за три днів вони будуть змінені на єнакіївських молодців"».

«Опозиціонери обурюються, а сама сесія напівлегітимна. Бо мовляв незрозуміло, чи справді мер Черновецький розпорядився її скликати».

СТБ:

За: «Олександр ПОПОВ, перший заступник київського міського голови: "Система управління влади в Києві, вона безумовно, не є ефективною. Останні події 2-3 років останніх свідчать про те, що ми маємо постійні конфлікти"».

«Олександр ОМЕЛЯНЕНКО, голова фракції Партії регіонів у Київраді: "Сегодня мы на сессии Киевсовета будем рассматривать вопрос связанный с увеличением концентрации власти в городе Киеве"».

«Олесь ДОВГИЙ, секретар Київради: "Вас не чує ніхто. В більшості великих міст районні ради відсутні де-факто і де-юре. Ставлю на голосування"».

«Головний аргумент синьо-білих - у Києві в міській і районних радах засідає 650 народних обранців. І це забагато. Ще й в інших українських містах райради вже ліквідували. Для опозиції це не аргумент. Людей-бо у Києві багато, тож і депутатів має бути так само чимало».

Проти: «Ольга БОДНАР, народний депутат, фракція БЮТ: "Яка бабуся проб'ється через ці кордони для того, щоб отримати матеріальну допомогу хоча б в тих нещасних 400 гривень"».

«Віктор ПИЛИПИШИН, голова Шевченківської райдержадміністрації м. Києва: "Життя показало - в нормальних демократичних країнах, що максимальні повноваження треба передавати вниз і повинна бути максимально сильна представницька влада, максимально сильне самоврядування. Ми йдемо, я вважаю, не тим шляхом"».

«Інтер»:

За: «Столичные райсоветы, уверен Попов, работают неэффективно, их штат раздут и съедает много бюджетных средств. К тому же они фактически дублируют функции горсовета».

«В мэрии парируют: в райсоветах паникуют рано - свое слово еще должен сказать парламент.

Александр ПОПОВ, и. о. главы Киевской горгосадминистрации: "Мы хотели бы выстроить систему управления, но над тем, какой она будет, действительно нужно дискутировать. Нужны советы или не нужны в городе советы? Я имею в виду районные советы. Это должна быть компетенция города. В данном случае законом "О столице" определено, что это решает Верховный Совет"».

Проти: «Фракции Блока Кличко и БЮТ от участия в заседании отказались. Их представители убеждены - райсоветы ликвидируют вовсе не в целях экономии.

Татьяна МЕЛИХОВА, депутат Киевсовета, глава фракции БЮТ: "Це мета - дійсно централізувати владу в місті Києві. Партія регіонів добре розуміє, що на виборах 31 жовтня вони нічого не отримають, не зможуть обрати свого голову, який по закону "Про столицю" має очолювати виконавчу гілку владу"».

«Решение депутатов горсовета для их районных коллег стало неожиданностью. Руководитель Шевченковского района Виктор Пилипишин уверен - если райсоветы и работают неэффективно, то вовсе не потому, что их штат раздут.

Виктор ПИЛИПИШИН, председатель Шевченковского райсовета: "Давайте повернемось до мажоритарних виборів і давайте зробимо відкриті списки, щоб люди зрозуміли, за кого вони голосують. Але ми цим шляхом не йдемо. Ми вирішили, що голову треба лікувати, треба відрубати цю голову"».

5 канал:

За:

«Олесь ДОВГИЙ, секретар Київради: "В більшості великих міст районні ради відсутні взагалі де-факто і де-юре. Ставлю на голосування. Шановні колеги, прошу голосувати. За 65, проти 0"».

«Дмитро АНДРІЄВСЬКИЙ, депутат Київради Блок Віталія Кличка: "На сьогоднішній день місто Київ має можливість і має право Київрада визначати оптимальну структуру управління в місті Києві. Це моя особисто думка, у нас різні думки були у фракції. Я прийшов до того, щоб підтримати саме звернення до Верховної Ради, щоб таке право у Київради було"».

Проти:

«Столична опозиція вважає: цим рішенням Київрада перевищила свої повноваження. Адже таке право належить виключно громаді міста. У разі затвердження парламентом змін до Закону про столицю і скасування районних рад 31 жовтня в Києві не буде. Вся районна влада перейде в руки депутатів Київради, повноваження яких закінчуються в 2013 році».

ТРК «Україна»:

За:

«Столько депутатов, сколько сегодня работает в Киеве - нет ни в одной столице Европы. Это главный аргумент Александра Попова - фактически столичного градоначальника в пользу роспуска рад.

Александр ПОПОВ: "Ми витрачаємо на бюрократичний апарат на сьогоднішній день 309 мільйонів гривень на рік".

Столичные регионалы к аргументам Попова добавляют еще один - ликвидация райсоветов позволит децентрализовать власть. Правда уже через несколько секунд концепция меняется.

Алексей ОМЕЛЬЯНЕНКО, председатель Партии регионов в Киевсовете: "Сегодня мы на совете Киевсовета будем рассматривать вопрос, связанный с увеличением концентрации власти в городе Киеве"».

Проти:

«Оппозицию аргументы большинства не убеждают. Экономика ни при чем - говорят в БЮТ. За ЧП районного масштаба стоит политика.

Татьяна МЕЛИХОВА, председатель фракции БЮТ в Киевсовете: "Партія регіонів добре розуміє, що на виборах 31 жовтня вони нічого не отримають, не зможуть обрати свого голову, який по закону про столицю має очолювати виконавчу гілку влади"».

Важливі дрібнички

Диявол, як відомо, ховається в деталях, а також фразах, які, як може видаватися, вставляються в сюжет лише для його розтягування до потрібного хронометражу. Інколи вони займають коштовний ефірний час, у який могли б прозвучати важливі факти.

Перший національний:

Єдиний канал, що нагадав про рішення Конституційного суду 2001 року про необов'язковість райрад у Києві.

«1+1»:

Єдиний канал, що повідомив про намір Попова скоротити штат районних адміністрацій. Разом із тим, позитивне враження від матеріалу Ірини Павленок дещо зіпсовано надміром оцінкових суджень.

СТБ:

Наталії Соколенко величезний «плюс» за спробу розібратися, хто ж такі депутати районних рад і чим вони займаються. Водночас, непогано було б усе ж таки не обмежуватися демонстрацією неіснуючих приймалень депутатів, а навести фактичну інформацію - що таке районна рада, які її повноваження, що втратить місцева громада, якщо її буде скасовано.

«Інтер»:

«Решение депутатов горсовета для их районных коллег стало неожиданностью» - невиправдане і, скоріш за все, висмоктане з пальця узагальнення. З сюжету очевидно, що спілкувалався авторка із Віктором Пилипишиним - головою Шевченківської райради. З огляду на те, що про намір регіоналів ліквідувати райради відомо вже досить давно, навряд чи це могло бути справжньою несподіванкою і для Пилипишина, і для депутатів райрад.

«Инициатива Киевсовета для Украины - не прецедент. Решения о возможной ликвидации райсоветов уже приняты в ряде крупных городов, к примеру, в Харькове и Черкассах». Київ - не просто велике місто, а окремий регіон із населенням, не меншим за середню українську область. Населення кожного міського району Києва є співмірним із населенням середнього обласного центру і більшим за населення середнього району. У всіх регіонах України є районні ради.

Натомість «Інтер» - єдиний канал, що повідомив про проведення акцій протесту проти скасування райрад біля Київради.

5 канал:

«Київрада звернулася до парламенту з проханням скоротити ці органи влади» - це фактична помилка. Звернення стосувалося надання Києву права приймати таке рішення самостійно.

Початок сюжету: «Засідання 6 сесії Київради незаконне, а голосування не легітимне. Такі заяви перед його початком розповсюдили блоки Кличка і Тимошенко». - відомий маніпулятивний прийом, коли твердження, що лунає на початку наративу, виявляється не фактом чи оцінкою автора, а чиєюсь непрямою мовою.

ТРК «Україна»:

«Уже в зале заседаний выясняется: разоблачительный аргумент Татьяны Мелиховой даже не на всех ее однопартийцев подействовали. Роспуск районных рад поддержали 16 оппозиционеров. Половина из которых тимошенковцы». Логічна конструкція вставлена у сюжет явно «для зв'язки», адже зрозуміло, що не ідейні аргументи пані Меліхової діяли на опозиціонерів, які забезпечили проходження рішення Київради.

«Намерены ли депутаты ограничиться только сокращением райосветов, или же со временем сокращения коснутся самой Киеврады, сегодня не обсуждалось». Власне, не обговорювалось і багато інших питань :) Чому саме про відсутність обговорення цього вирішила повідомити «Україна», незрозуміло.

«Олесь ДОВГИЙ, секретар Київради: "В більшості великих міст районні ради відсутні взагалі де-факто і де-юре. Ставлю на голосування. Шановні колеги, прошу голосувати. За 65, проти 0"» - автор матеріалу був зобов'язаний відреагувати на це відверте лукавство Довгого, пояснивши відмінність між регіоном та звичайним обласним центром. Цей самий синхрон залишився без реакції й у сюжеті СТБ.

Загадкові голоси опозиціонерів

Київським, і не лише, виборцям цікаво й важливо дізнатися про роль вісьмох бютівців і двох кличківців в ухваленні цього рішення. Адже без опозиціонерів звернення не було б ухвалено. До того ж, історія вимальовується воістину детективна: у БЮТ стверджують, що голосували підробленими картками! Невже журналістам не закортіло довідатись, як було насправді? Відповідь - переважно «ні».

Перший національний:

«"За" проголосували 65-ро. Серед тих, хто "за", восьмеро "бютівців", хоча їх у залі і не було. Натомість прийшли члени фракції у Верховній Раді. Обіцяли зі своїми однопартійцями, яких напередодні зобов'язали на сесію не приходити, розібратися.

Володимир БОНДАРЕНКО, народний депутат, фракція БЮТ: "Сьогодні тут у цій раді оті залякані злодії, який весь час працювали і розкрадали все у Києві майно, вони сьогодні ручки свої піднімають. В тому числі, на жаль, там, як ви сказали, є і декілька "бютівців". Так сталося, що сьогодні і ми очищаємося від всього того, що висіло тут і тихесенько собі пробувало жити за рахунок своїх представницьких функцій. Сьогодні, я думаю, буде ухвалено рішення про їх виключення з партії і виключення із фракції"».

Плутанина якась. Бютівців, як повідомляє автор, у залі не було. Володимир Бондаренко ж розповідає про те, як бютівці «піднімають ручки». Чому не можна було просто подивитися, були вони в залі чи ні, й скільки людей було в залі насправді? (Відповідь на це запитання ми знайдемо в матеріалі іншого телеканалу.)

5 канал:

У підводці: «Ініціативу виконуючого обов'язки голови Київської адміністрації Олександра Попова підтримали 65 столичних депутатів, зокрема 8 бютівців і 2 представників Блоку Віталія Кличка».

У сюжеті: «Ухвалити це рішення допомогла частина депутатів від Блоків Кличка і Тимошенко. Голова фракції БЮТ стверджує: голосували не її підлеглі, а представники більшості підробленими картками. У Блоці Кличка від своєї підтримки зверненням не відхрещуються.

Тетяна МЕЛІХОВА, голова фракції БЮТ у Київраді: "Тих депутатів, які були від блока Тимошенко, фізично такі депутати були відсутні в місті Києві, а картки їх голосували"». Отже, 5 канал - єдиний, що згадав про «детективну» складову цієї історії, зокрема про підроблені картки. Однак про те, хто саме і за яких обставин їх підробив, нам не повідомляють. Хочете - вірте голові фракції БЮТ, що карточки підроблено, хочете - ні.

ТРК «Україна»:

«И только 65 депутатов из 120.  Это по официальным подсчетам. Оппозиция заявляет - в сборе чуть больше полусотни избранников. Пересчитать, сколько их на самом деле - нереально. Журналистов в зал заседаний традиционно не пускают». Ось ми й дізнаємося, чому журналісти не змогли порахувати депутатів.

«Роспуск районных рад поддержали 16 оппозиционеров. Половина из которых тимошенковцы. Это спровоцировало новые разоблачения.

Владимир БОНДАРЕНКО, фракция БЮТ: "Так сталося, що сьогодні вже і ми очищаємося від того всього, що висіло отут і тихесенько собі пробувало жити за рахунок своїх представницьких функцій. Сьогодні я думаю, буде ухвалено рішення про їх виключення з партії"». Загалом, у пересічного глядача після стількох «нестиковок» мізки мають просто закипіти: якщо депутатів від опозиції не було в залі, а голосували їхні підроблені картки, навіщо виключати їх із партії? І що це дасть?

«1+1» про участь опозиціонерів-штрейкбрехерів у голосуванні не згадав узагалі. Як і СТБ. У матеріалі останнього лунає синхрон Володимира Бондаренка про те, що в залі лише «понад 50 депутатів». «Інтер» повідомив лише, що «"За" проголосовали чуть больше половины депутатов. Фракции Блока Кличко и БЮТ от участия в заседании отказались».

Голосування окремих опозиціонерів разом із більшістю «заради стабільності і добробуту» - скоріше норма, ніж виняток для законодавчих органів України. Однак про підробку карток для голосування цього не скажеш. Це кримінальний злочин. Заяву про цей злочин було зроблено офіційною особою - головою фракції БЮТ. Як могли журналісти кількох телеканалів «пропустити» цей факт? Як могла інформація про те, що щонайменше вісьмох депутатів столичної міськради «підробили», не зацікавити журналістів? Та ніяк. Поясненням може бути лише олівець редактора-цензора: «цього не треба».

За нормальних умов розслідувати цю тему було б, за наявності хисту, часу й технічних засобів, зовсім неважко: довідатися прізвища вісьмох бютівців, зв'язатися з усіма або частиною телефоном, запитати їх про їхні картки... Вточнити, хто саме, на думку Меліхової, підробляв картки й голосував підробками, зв'язатися і з цими людьми. І так далі. Якщо з'ясується, що ніхто карток не підробляв - це також дуже важливий факт, що свідчить про чесність та відповідальність заяв голови фракції БЮТ. Тема цілком тягне на окремий матеріал-розслідування. Якби це комусь було треба, звісно.

Загалом ситуація типова: слів у сюжетах ніби багато, фактів також чимало, однак цілісної картини, яку можна було би забезпечити достатнім бекґраундом, зрозумілими аргументами й інформативними синхронами всіх сторін, чітким і логічним формулюванням фактів та роз'ясненням незрозумілих моментів, зокрема у формі експертних коментарів, немає й близько. Найважливіші, воістину «скандальні», - принаймні, вони мали б бути такими в демократичному здоровому суспільстві, - факти опускаються, натомість буяє журналістська уява, яка продукує фантазії та оцінкові судження.

Мільйони киян - наймиліша серцям телепродюсерів аудиторія - сидячи перед екранами ввечері 25 серпня, не отримали фактичної та логічної поживи для роздумів, яка допомогла б їм знайти відповідь на запитання: а чи потрібна мені районна рада? Чи згоден(на) я на те, щоби повноваження місцевої ради було передано міській? Чи насправді «централізація влади» забезпечить економію коштів і куди зекономлені кошти підуть? Чи відповідає це моїм інтересам як громадянина, інтересам нашої місцевої громади? Чи відповідають мотиви, що змусили ставленика Партії регіонів Попова ініціювати цю реформу, моїм (нашим) потребам?

Їм залишалося або взагалі не перейматися цією темою, махнувши рукою на «інтриги у верхах» (хоча насправді місцеве самоврядування - це не «влада», відстань до якої українському громадянинові завжди видається недосяжною, а навпаки - справа пересічних людей), або ж покладатися на емоції: вірити або Попову й регіоналам, або БЮТу з Пилипишиним. Себто навіть у питанні, яке безпосередньо стосується інтересів місцевих громад, керуватись аргументами «хто бреше правдоподібніше» або «в кого коса довша».

Звикаючи не реагувати на подібні події - хоч би й під приводом неспроможності в них розібратись, яка безпосередньо спричинена непрофесійними чи зловмисними діями журналістів, - а раз на кілька років «голосувати серцем» чи дякувати комусь із кандидатів бюлетенем за гречку, громадяни і суспільство віддаляються від того, що називається громадянським суспільством.

Чи причетна до цього влада, чи ні? Це питання стараннями «спікерів» влади перетворено на філософсько-казуїстичне. Але немає сумнівів у тому, що чинній владі це вигідно.

Фото - livejournal.com