В Китаї весь час підшуковують цензуру нового покоління, введення якої дозволяло б відсікти від журналістської професії тих, хто прагне мати свою думку аналізуючи процеси, котрі відбуваються в китайському суспільстві і не бажає повністю йти в форваторі ідеології китайської комуністичної партії. 

Як заявила заступник директора Головної адміністрації преси КНР Лі Дондон в інтерв'ю газеті The South China Morning Post - деякі місцеві репортери кидають тінь на китайську журналістику через свою недостатню підготовку. Товаришам, які збираються працювати на журналістському фронті, необхідно вивчити теорію соціалізму з китайською специфікою і погляди Карла Маркса на інформацію. 

Для того аби виправити ситуацію з «неправильними» журналістами комуністична влада має намір ввести нову систему сертифікації, за якою представники ЗМІ повинні будуть знати і здати своїм екзаменаторам марксистську і комуністичну теорії журналістики. Оскільки відповідно до китайських постулатів, ЗМІ повинні служити інтересам керівництва країни і не підривати його ініціативи. 

А останнім часом, на думку комуністичного керівництва, китайські репортери все частіше відходять від цих традицій. Деякі правдиво висвітлюють події, які влада хотіла б замовчувати, інші вимагають грошей за «правильну» подачу матеріалу або відмовляються від публікації тієї чи іншої історії.

Тепер же без такої сертифікації журналіст не зможе отримати дозвіл на практику. Курси марксизму призведуть до необхідності здавання іспиту аналогічного тому, який вже практикує китайська влада для студентів. Вони також будуть включати 230 тисяч китайських фахівців, котрі вже працюють в галузі журналістики. 

Як вважає заступник директора Головної адміністрації преси КНР Лі Дондон, ставка на ідеологію повинна допомогти в боротьбі з неетичною практикою китайської журналістики. Адже деякі журналісти псують добре ім'я професії - вважає Лі Дондон, чий офіс є відповідальний за дозволи і цензуру в засобах масової інформації. Вона стверджує, що в китайських засобах масової інформації зустрічаються сьогодні «вульгарності, несмак і нечесність».

При чому Лі Дондон не навела жодного конкретного прикладу. Подібні її коментарії були розміщені на веб-сайті офіційного інформаційного агентства Сіньхуа. Хоча абсолютно незрозуміло, яким чином така підготовка буде здійснюватись і чи будуть звільнятися іноземні журналісти? Чи вони також будуть змушені здавати теорію соціалізму з китайською специфікою і погляди Карла Маркса на інформацію? 

Можна зробити припущення, що урядові цензори, які тримали під своїм контролем зміст новин і регулярно забороняли інформацію з питань, котра на їхню думку була занадто політично чутливою або дестабілізуючою, відчули що ситуація може вийти з-під їх контролю. В той час, коли засоби масової інформації в Китаї мають виключно слугувати рупором для держави. 




Але останнім часом деякі більш просунуті газети і телерадіомовні компаній для свого виживання почали спиратися на рекламу, а не лише на комуністичну партію. Деякі при цьому наважувались подавати інформацію, яку б комуністичні чиновники воліли б не розголошувати. Також виникали проблеми з журналістами, які вимагали плату за позитивне висвітлення новин чи усунення інформації про якісь історії. Бували випадки й фабрикації журналістами новин. 

Заступник директора Головної адміністрації преси КНР Лі Дондон підкреслила, що журналісти повинні також вивчати погляди комуністичної партії на засоби масової інформації, етику і дисципліну компартії щодо подачі новин і пропаганди. 

Нині вже можна говорити про перших покараних. Так економічний оглядач з одного видання в Пекіні заявив, що був покараний за співавторство редакційної статті, в якій заклякав уряд відмовитися від непопулярної системи реєстрації домашніх господарств, заявивши, що це дискримінація по відношенню до бідних верств населення.

Таким чином виходить, що незалежно від того у якій сфері працює журналіст, якщо він на зубок не вивчить історію китайської журналістики, історію комуністичної партії, марксистські погляди на новини та журналістську етику, він не можете пройти комуністичні тести. Нові правила виявлення кваліфікації журналіста зроблять знання теорії комуністичної партії з питань подачі новини і марксистської думки про журналістику передумовою для продовження своєї професійної діяльності будь-якого кваліфікованого репортера в Китаї.

Проте провести масову атестацію і зачистити неугодних комуністичній владі Китаю журналістів буде не так і просто. Адже офіційна статистика показує, що сьогодні в Китаї налічується аж 1943 газет і 9860 журналів, до яких ще й до того дописують мільйони авторів. Сам же штат редакторів засобів масової інформації та журналістів налічує 230 тисяч чоловік, і всім їм необхідно буде пройти тести на комуністичність і отримати за це відповідну акредитацію. 

Як вважають китайські експерти введення кваліфікаційних іспитів - це більше турбота комуністичного керівництва про викорінення незгоди з офіційною партійною лінією, ніж прагнення уряду викорінити непрофесіоналізмі і посадові проступки. 

Крім того, варто звернути увагу на заяву заступника директора Головної адміністрації преси КНР Лі Дондон, що всі директори газет і головні редактори мають ще пройти окрему професійну підготовку, коли їх будуть готувати протягом трьох або чотирьох років. Лі Дондон зазначила, що «керівництво газет і журналів має бути готове до прийняття відповідальних рішень, адже вони персонально мають вирішувати - чи це правильно, чи неправильно. Вони не тільки мають відчувати політичну доцільність, але і мусять брати на себе відповідальність. Тому ми повинні зміцнювати політичну освіту і просвіту з питань контролю над загальною інформаційною ситуацією».

При цьому варто пригадати, що за останній рік комуністична партія значно посилила контроль за засобами масової інформації, і особливо свій контроль за Інтернетом. Китайська комуністична влада дуже боїться поширення безцензурної інформації, опасаючись, що демократизація китайського суспільства може призвести до розпаду китайської комуністичної імперії, подібного до того, що трапилося з Радянським Союзом в 1991 році. Таким чином виглядає так, що за нинішньої ситуації китайський журналіст повинен або добре знати марксизм, або відмовитися взагалі від журналістської професії...

Віктор Каспрук, інтернет-сайт «Политикантроп»

Фото - «Политикантроп»