Як відрізнити якісну інформацію від неякісної, об'єктивну - від заангажованої, правдиві факти від проплаченої брехні? Як навчитися фільтрувати інформаційний потік, добуваючи з нього справжні новини, та не ловитися на гачок прихованого у новинах піару, вигідного тим чи іншим політикам, власникам великих бізнесів і корпорацій?

Аби допомогти читачам знайти відповіді на ці запитання, на шпальтах «Известий в Украине» громадська організація «Детектор медіа» розпочинає серію публікацій, які готуватимуться за результатами щотижневого моніторингу професійної якості інформаційних випусків 11 провідних українських телеканалів. Його здійснюватиме медіаексперт Ігор Куляс - в рамках проекту громадської організації Internews Network «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян».

Переважна більшість вітчизняних репортерів і редакторів теленовин працюють абияк - такий висновок можна зробити вже за результатами першого моніторингу інформаційних випусків двох останніх тижнів червня. Про причини такого стану української тележурналістики говорить сам медіаексперт Ігор Куляс, котрий з 1989 року працює на телебаченні і вже багато років поспіль проводить тренінги для молодих телерепортерів, вивчає досвід роботи західноєвропейських ньюзрумів, складає посібники для журналістів. Базуючись на отриманому досвіді, він розробив власну методику оцінки якості новинних випусків.

«Хронічні помилки в інформаційних випусках запрограмовані наперед, адже в редакціях існує безліч хибних традицій, породжених тим, що Україні досі бракує повноцінної школи тележурналістики. Чимало помилок запозичалося новітньою українською тележурналістикою разом із найкращими зразками роботи успішних іноземних телеканалів (російських НТВ, ОРТ зразка кінця 90-х, і західних «монстрів», як АВС, CNN, BBC, ITV). А можна точно сказати, що ідеальних новин немає ніде в світі. До того ж, усі ми виросли з радянського телебачення, яке розв'язувало принципово інші завдання, виробивши непридатні для справжньої інформаційної журналістики методи роботи», - пояснює медіаексперт.

Здійснивши перше сумлінне дослідження якості теленовин, ми можемо услід за медіаекспертом констатувати: при підготовці майже усіх новинних сюжетів порушуються БАЗОВІ професійні стандарти журналістики, визнані еталонними в усьому цивілізованому світі. Серед кричущих порушень - недотримання балансу думок (бачення якоїсь події лише очима однієї зацікавленої сторони), безпідставні узагальнення, невідслідковування або ігнорування важливих для країни тем, відсутність посилань на першоджерела та навіть формальної логіки у текстах ведучих! Ми наведемо лише найяскравіші приклади.

15 червня СТБ, «Новий канал» та «Україна» раптом звернули увагу на тему, котру всі національні канали поминули ще позаминулого тижня, - про збільшення фінансування парламенту на 97 мільйонів гривень. І це при тому, що більшість новинних редакцій країни нічого не відстежує так ретельно, як роботу центральних органів влади.

Жодний з каналів так і не спромігся з'ясувати, чиєю була ініціатива збільшення фінансування парламенту. Канал СТБ подав думку Олега Ляшко, депутата від Блоку Юлії Тимошенко, котрий звинуватив у такій ініціативі спікера Володимира Литвина та Партію регіонів. Однак про позиції Литвина та регіоналів глядач так і не дізнався. Висвітлюючи цю тему навздогін друкованій пресі, репортери вдалися до безпідставних оціночних суджень, не підкріплених жодною експертною думкою. Наприклад, глядачам «Нового» розповіли про це так: «Депутатам, які раніше урізали собі зарплату, тепер не вистачає грошей. Тому вони з бюджету виділили собі ще майже 100 мільйонів гривень. Тишком-нишком зробили це ще минулого сесійного тижня, тому про подробиці всі дізналися лише тепер. Більшість для такого рішення сформувалася легко. 331 - за». За допомогою виразу «тишком-нишком» журналісти начебто виправдали власну недбалість, зробивши парламент винним у тому, що вони цієї теми вчасно не помітили.

Але далі - цікавіше. Наступного дня, 16 червня, тему підхопили інші канали - «Перший національний», «1+1», «Інтер», ICTV і «5-й канал». І знову сюжети без жодного балансу думок і намагань докопатися до суті, але рясно прикрашені безпідставними оціночними судженнями, як у сюжеті ТСН: «Не підмажеш - не поїдеш... Вийшло так, ніби парламент сам собі підніс хабара... Самою їжею депутатський апетит не вгамуєш, от і додали собі парламентарі на закордонні вояжі та на обслуговування... Така економія Верховної Ради підвищила видатки на її утримання майже до рівня минулого року... Практика свідчить: коли йдеться про свою сорочку, непримиренні опоненти легко об'єднуються і збирають голоси, щоб подолати вето».

У середу, 17 червня усі телеканали були захоплені топ-новиною - відставкою міністра транспорту Йосипа Вінського. А тому у них, мабуть, не вистачило часу на чітке донесення до глядача думки президента Ющенко про вітчизняні банки, яку той виголосив на нараді з банкірами та урядовцями. Чого варте лише те, що журналісти «Інтера» повідомили: президент незадоволений роботою банків, в той час як на ICTV почали сюжет про нараду зі слів: «Президент Ющенко задоволений останніми тенденціями в банківській сфері».

Однак апогеєм професійної недбалості українських телевізійників стало висвітлення арешту українського літака зі зброєю у Нігерії, 18 червня. Ця тема була топовою для всіх телеканалів, однак усі вони по-різному подали обставини події.

«Перший національний», «Інтер» та ICTV повідомили, що літак сів у Нігерії «за планом польоту», натомість «1+1», СТБ, «Новий канал» та «Україна» стверджували, що посадка була або екстреною, або навіть аварійною. Всі канали повідомили, що на борту літака було 18 ящиків із мінометними мінами, натомість «Перший національний» розповів про 10 ящиків. Не дійшли канали згоди і стосовно чисельності екіпажу літака та кількості українців у екіпажі: «1+1» та ICTV стверджували, що йдеться про 7 українських пілотів, «Україна» та СТБ повідомили про трьох, а «Новий канал» подав «компромісний» варіант: 7 членів екіпажу, з них - троє українців. Натомість «Перший національний» та «Інтер» взагалі не зацікавилися кількістю заарештованих співвітчизників.

Такий хаос у фактажі став зрозумілішим, коли експерт спробував проаналізувати, звідки канали брали фактичну інформацію про подію. Виявилося, що крім гендиректора авіакомпанії-перевізника, решта джерел невідомі! Варто лише процитувати, які посилання давали самі канали: «експерти кажуть», «як повідомили закордонні ЗМІ», «за попередніми даними» («Перший національний»), «за першими повідомленнями інформагенцій», «за неофіційними даними» і навіть просто «відомо, що...» («1+1»), «за неперевіреними даними» (ICTV). СТБ та «Новий канал» просто не надали жодних посилань на джерела інформації, котру вони випустили до ефіру. До того ж, деякі канал, із посиланням на речника Міністерства закордонних справ, повідомили, що «співробітник українського посольства в Нігерії виїхав до Кано, але доїде туди пізно ввечері», та це не завадило «Новому каналу» о 19.00 повідомити без будь-яких посилань, що «у місто, де затримали літак, вже прибув представник українського посольства».

17 червня Ігор Куляс зробив прискіпливий аналіз денного та вечірнього інформаційних випусків «Першого національного». Висновок невтішний - але ж підкріплений міцними аргументами та цифрами. У денному випуску канал не дотримав 10 критеріїв з 24, у вечірньому - 16.

23 червня Ігор Куляс «розкладав по полицях» випуски «Репортера» на «Новому каналі». Результат ще більш невтішний: стосовно відбору тем до випусків канал не витримав жодного з трьох критеріїв (цікавість та важливість, якість розкриття та повідомлення усіх важливих тем). З інших 24 критеріїв у денному випуску не дотримали 14, у вечірньому - 21.

Таким чином, навіть перші спроби детально дослідити, з яких інгредієнтів українські телевізійники готують інформаційні страви на вечерю глядачеві, виявили безліч шкідливих звичок та грубих помилок у їхній роботі. Але пану Кулясу відомо, що жоден з вітчизняних ньюзрумів не проводить ретельного аналізу власної новинної продукції. Тож, може каналам варто розпочинати роботу над помилками?

Марина Бердичевська, для «Известий в Украине»

Моніторинг здійснено в рамках проекту громадської організації Internews Network «У-Медіа» «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який «Детектор медіа» реалізує спільно з Інститутом масової інформації.