У нинішній світовій фінансовій кризі зазвичай звинувачують жадібних банкірів, недосконале законодавство, складність фінансової системи, безвідповідальних позичальників, що неспроможні повернути гроші. Та нині в Британії увагу привернула до себе роль засобів масової інформації. Чи є відповідальними вони за кризу, чи ж це просто намагання звинуватити людей, які принесли погані новини?

 

У вересні 2007 року телерадіокорпорація Бі-Бі-Сі виступила із сенсаційною історією: центральний британський банк мав надати надзвичайну позику банкові Northern Rock, що опинився у скруті. Наступного дня перелякані вкладники цього банку вилаштували величезні черги біля його філій, аби забрати свої гроші. Така банківська паніка сталася у Британії вперше за 150 років.

Рік пізніше під час найнапруженішого тижня кредитної кризи Бі-Бі-Сі повідомила, що банк Lloyds веде перемови про поглинання свого конкурента – банку HBOS. Цінність акцій HBOS зросла. Ці дві події були у низці репортажів, які привернули загальнонаціональну увагу до журналіста Роберта Пестона і, загалом, поставили фінансових оглядачів у контекст фінансової кризи. Деякі фахівці вважають, що спосіб висвітлення кризи у мас-медіа – його тон та зміст – можливо, загострив ситуацію.

Якщо медіа щось стверджує, так воно і є

Депутат британського парламенту Джон П’ю критикує висвітлення кризи у мас-медіа за надмірний драматизм. Він каже, що не бачить збігу між тим, що говорили люди у повсякденному житті, і тим, що вони чули у програмах новин увечері. «Багато представників фінансової галузі казали: ситуація складна, але, можливо, не настільки драматично погана, як її подають засоби масової інформації. Тим не менше, якщо медіа постійно подають найгірший варіант, стан справ відповідно погіршується», переконаний депутат.

Цього місяця кількох впливових фінансових оглядачів було запрошено дати відповіді парламентському комітетові про їхню роль у кризі, а також щодо того, чи у час кризи повинні бути обмеження на висвітлення у медіа.

Згаданий Роберт Пестон був серед запрошених, і в нього спитали, чи несе він відповідальність за кризу навколо банку Northern Rock. Пестон категорично відповів – ні.

Він уважає, що проблемні банки котилися до прірви в будь-якому разі. Справжньою проблемою Northern Rock було не намагання клієнтів забрати свої вклади, а те, що цей банк надто покладався на велике фінансування з боку інших інституцій. Коли інституції відмовилися його далі фінансувати, Northern Rock опинився у кризі і зазнав би колапсу навіть і без паніки клієнтів.

Британські медіа з порога відмітають пропозиції щодо того, що у часи кризи треба запровадити обмеження на її висвітлення. Редактор ділового щоденника Financial Times Лайонел Барбер «на парламентських слуханнях категорично відповів депутатам: «Обмеження преси не розв’яже проблеми. Це був катастрофічний провал оцінки ризиків, провал у законодавстві, і ви не повинні покладати будь-яку відповідальність на пресу».

(Лондон – Прага – Київ)