Відключення російських телеканалів: жодної політики?
Рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про заборону ретрансляції кабельними операторами неадаптованих до українського законодавства російських телеканалів викликало значний резонанс. Чимало експертів оцінюють його як політичне.
Пам'ятаєте, влітку Віктор Ющенко розпорядився «Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України»? А через деякий час Нацрада видає заборону про трансляцію російських каналів, більшість з яких подає інформацію про події в Україні достатньо критично й тенденційно. Йдеться, зокрема, про вилучення таких рейтингових російських телеканалів, як «РТР-Планета», «Первый канал. Всемирная сеть» і РЕН ТВ.
Нацрада аргументує таке рішення відсутністю в багатьох каналів необхідних ліцензій та дозволів. І хоча голова Нацради Віталій Шевченко не втомлюється переконувати, що вилучення цих каналів із пакетів програм кабельних операторів не пов'язане зі змістом програм, мовою чи політикою, мовляв, йдеться виключно про дотримання норм чинного законодавства, на цьому рішенні вже встигли пропіаритися і ще не раз це зроблять десятки українських й російських політиків. То ж виникає закономірне запитання - а чи в українських каналів усе так гладко й адаптовано, що дійшла черга до каналів закордонних?
Насправді, в українському телепросторі існує безліч проблем, на які Нацрада не звертає жодної уваги. Чого вартує лишень «перехід» каналу К-1 з кабельного мовлення у дециметровий діапазон та вилучення з дециметрового діапазону телеканалу «Мегаспорт», який зараз можна побачити тільки в кабельному пакеті. Ці дії залишаються непоміченими Нацрадою. Точніше так: її реакція є фактично відсутністю реакції.
Чи, можливо, припинення ретрансляції російських телеканалів є ефективним методом боротьби за процентне співвідношення україномовних та російськомовних каналів в українському телепросторі? Тоді чому претензії не висунули українським російськомовним каналам, які роками порушують мовні вимоги, сформовані тією ж Нацрадою?
На жаль, доволі часто ми стаємо свідками, як за правильними словами чиновників про дотримання законності доволі часто криється чи то банальна політична доцільність, чи то тимчасова політична кон'юнктура.
Про ймовірні причини та наслідки рішення Нацради щодо вилучення з українського ефіру російських телеканалів, про недоліки супутникових «тарілок» та бажання російських телеканалів працювати на українському ринку ZAXID.NET погодився розповісти директор ЗАТ «Телекомпанія «Львів-КТБ» Олександр Михайлов.
- На Вашу думку, чому рішення Нацради було настільки радикальним - вилучення з ефіру рейтингових російських каналів? Чимало експертів говорять не про законодавчий, а про політичний аспект цього рішення: на їх думку, вказані російські канали вели достатньо агресивну інформаційну політику щодо України, зокрема Президента Віктора Ющенка, що й стало підставою для прийняття рішення про їх вилучення з кабельного мовлення?
- По-перше, ніякого рішення «про виключення з ефіру» не приймалося, та й не могло прийматися, бо це телекомпанії іншої держави. По-друге, якщо в списку телепрограм, який, до речі, тепер має переглядатися щомісяця, немає трьох чи чотирьох десятків іноземних програм (у тому числі й трьох-чотирьох програм російського виробництва), але разом із тим присутні близько 80 програм, у тому числі російських, то, погодьтеся, не можна казати, що це відбулося саме з російськими програмами. Хоча, звичайно, зараз паралельно відбувається така кількість подій, що якщо задатися метою і всі одну з одною почати пов'язувати - то будь-яке рішення кого завгодно, стосовно чого завгодно розглядатиметься як чийсь політичний намір.
Ми не хочемо коментувати радикальні заполітизовані чутки. Давайте повернемося до питання. Аналізуючи аргументи Нацради, можна сказати, що причина все ж лежить в юридичній та економічній площині.
Один важливий момент - канали, що не відповідають законодавству України, не можуть бути присутніми не лише в пакетах послуг кабельних операторів, але й у всіх провайдерів програмної послуги, які мають ліцензію (включаючи супутникові і наземні платформи, ММДС і так далі).
- Чи є в кабельній мережі інші (неросійські) канали, які підпадають під визначення Нацради - невідповідність українському законодавству?
- У нашій кабельній мережі таких каналів не було. Ми працюємо в рамках закону і завжди перевіряємо наявність всіх необхідних ліцензій і документів у наших партнерів-правовласників до того, як додати їх у пропоновані пакети програм. Якщо йдеться про компанії в цілому по Україні, то відповідь - так, у деяких випадках в пакетах програм були присутні телеканали, які, відповідно до норм законодавства, не мають бути присутні в програмній послузі на території України.
Проте провайдер програмної послуги не несе відповідальності за контент програми і не може самостійно визначати наскільки він відповідає законодавству. Тому якщо така невідповідність визначена, і про це публічно заявлено регуляторним органом, то це необхідно взяти до уваги.
Наведу приклад: якщо регуляторний орган, що відповідає за якість продуктів харчування, визначив, що продукти деяких іноземних виробників завдають шкоду здоров'ю або не пройшли перевірку Держстандартом (а раніше це не було визначено), то цілком нормально і логічно, що ці продукти повинні бути виключені з продажу поки все не буде з'ясовано.
- Якою є реакція глядачів? Чи прораховувала компанія ймовірні фінансові втрати, якщо рішення Нацради остаточно вступить в силу?
- Реакція - неоднозначна, негативна, тому що відбуваються зміни, а будь-які зміни викликають незадоволення в абонентів. Відносно потенційних втрат - ми їх не прораховували. До речі, рішення вже набрало чинності.
- Чи не вважаєте ви, що ця чи інша ситуація змусить частину ваших користувачів відмовитися від кабельного телебачення на користь супутникового?
- Можна передбачити деякий відтік абонентів, проте це буде невеликий відсоток, оскільки на нелегальні «тарілки» неможливо зловити найбільш рейтингові канали, які не доступні у відкритому доступі на супутнику (вони кодуються). Я можу передбачити, що для львів'ян все-таки більшою втратою були б українські канали.
- На який компроміс у цій ситуації ви готові піти? Чи будуть оператори кабельного телебачення пропонувати консенсус владі, чи ви будете жорстко відстоювати свої права в суді?
- У даній конкретній ситуації аргументи, приведені Нацрадою відносно дотримання авторських і суміжних прав, а також закону про рекламу і декількох інших законодавчих актів, - мають значення для мовника, а не для провайдера. Погодьтеся, що не беручи відповідальності за зміст та не маючи можливості щось змінювати в рекламних заставках, чи контролювати наявність договорів з авторами, - провайдер не може оскаржувати рішення щодо порушень у зв'язку зі змістом. Ми знаємо, що російські канали зацікавлені бути присутнім на нашому ринку і вже ведуть переговори з Нацрадою щодо усунення порушень.
Ми і наші абоненти дуже сподіваємося, що невідповідності будуть найближчим часом прибрані, і канали знову стануть доступні телеглядачам.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Лілія Кузік, Zaxid.net
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ